Познате же ше Нємецка уж длугши час бори зоз нєдостатком роботнїкох зоз обласци здравства, а познате и же маю вельку прихильносц ґу медицинаром зоз Балкану. Найвецей глєдани лїкаре специялисти, алє ше анї фармацеути нє ранґирую вельо нїжей.
Александра Виславски, дзивоцке Рамач, зоз Руского Керестура, 2012. року закончела фармацию на Медицинским факултету у Новим Садзе, дзе здобула званє маґистер фармациї. По закончених студийох, робела у даскелїх апатикох у Кули, Вербаше и Новим Садзе, а єден час и у апатики свойого бачика, Михала Рамача, хторого Керестурци паметаю по вше мудрих и фахових совитох. Гоч о роботи у иножемстве Сандра нїґда нє роздумовала, драга ю, нєплановано, одведла до шивого городу, як ище наволую Берлин, до Нємецкей.
Сандров супруг, Владимир Виславски, по фаху инжинєр електротехнїки и рахункарства, теди 2018. року достал понукнуце за роботу у Нємецкей. Позната америцка компания „Амазонˮ цалому стартап тиму од 25 членох зоз Сербиї, у хторим бул и Владимир, понукла роботу у своїм представнїцтву у Берлину. Компания финансийно покрила шицки трошки, од прекладаня дипломох, ученя язика, та по тромешачне змесценє, та, як гвари Сандра, понукнуце було нательо прицагуюце же го просто нє могло одбиц.
– З єдного боку нам було добре ту у Сербиї, обидвойо зме мали добри роботи, алє з другого боку, обидвоїм, а окреме Владови, то була наисце добра нагода напредовац у своїм фаху – гвари Сандра.
БЕРЛИН МА СВОЙ ОКРЕМНИ ДИЯЛЕКТ
Пред одходом до Берлину, Сандра у Сербиї, од яри по септембер, ходзела на интензивни курс нємецкого язика и положела Б1 уровень. То бул, як гвари, уровень хтори би у теориї требал буц достаточни за роботу, медзитим, пракса ше звичайно вше укаже дакус иншак.
– Кед сом там пошла, досц сом слова нє розумела, понеже Берлин ма якиш свой окремни диялект, у одношеню на официйни язик. Такой сом почала глєдац нову школу за ученє нємецкого. Там сом упознала єдного колеґу фармацеута зоз Панчева, та зме вєдно прешли вельо того, од ученя язика по конченя зоз паперами, и можем повесц же ми тото случайне познанство и дзень-нєшка барз значи – приповеда далєй Сандра.
Шицки здравствени роботнїки зоз иножемства документацию придаваю до єдней институциї хтора подобна нашому Министерству здравя, толкує Сандра, дзе ше преверює шицко у вязи зоз компетентносцу кандидата за роботу. На одвит ше чека длуго, же би на концу, гвари вона, шицко тото нє було припознате.
– Проблем правна часц. Мушиш пойсц на дежавни испит положиц їх право же биш познал шицки закони вязани за роботу у нємецкей апатики. А понеже право состойна часц державного испиту, випада же ґу тому мушиш покладац и праксу, и теорию. Кед ци сцигнє документация, то благе припознанє же шицко у шоре, же ти фармацеут зоз Сербиї, можеш пойсц робиц два роки до апатики як апатикар под надпатрунком, алє пред тим мушиш положиц фахови язик у фармацеутскей комори на Ц1 уровню, а на концу и державни испит. И вец кед почнєш робиц, ту почина права „забаваˮ – приповеда у франти Сандра.
ПОЧАТКИ НЇҐДЗЕ НЄ ЛЄГКИ
У апатики Сандра робела рок, скорей як цо пошла на положнїцке. Перши днї роботи були єй, як гвари, досц страшни, бо язик нє цалком розумела, а окремни проблем бул потолковац пациєнтови фахову терминолоґию.
– Тоти початки наисце нє були лєгки. Гоч ти и зрозумиш пациєнта цо сце, чежко було потолковац фахово и нашироко, так як би я любела. Робела сом под надпатрунком, цо було олєгчуюце, бо вше кед бим мала даяку дилему, мала сом ше з ким консултовац. Но, голєм половка пациєнтох у Берлину бешедує по анґлийски, понеже єст вельо странцох и туристох, а даскельо раз сом мала нагоду посовитовац пациєнтох аж и по сербски. Мултиязичносц ше там ценї. Тиж, мала сом и барз добрих колеґох у апатики зоз шицких крайох швета, од Тайланду, Сириї, по Єгипет и Ниґерию, та Русию и Италию… и добра ствар же зме шицки през исте прешли, та ми колеґове вельо помагали. Там найнормалнєйша ствар дзелїц знанє и преношиц го на другого же би апатика могла функционовац. Циль им же би шицки шицко знали, алє нє и же би шицки шицко робели – приповеда наша собешеднїца и подцагує паралелу медзи роботу у апатики у нашей держави и у Нємецкей
– У Нємецкей, кед робиш свою роботу, барз меркую же би це нїхто нє претарговал у нєй. Кажде ма свойо задлуженє. Єст окремна особа хтора прави плани, хтора поручує лїки, технїчар хтори направи лїки у лабораториї… твойо лєм же биш совитовал пациєнтох и контроловал рецепти. З другого боку, у Сербиї зме шицки шицко робели, и вец ши розошати на сто боки – приповеда наша фармацеутка и додава꞉
– Вельке олєгчанє у роботи було и автоматизоване лаґерованє лїкох и їх транспортованє ґу пациєнтови, такволани комисионер. Шкатулки ше лєм скенира и положи на одредзену полїчку, а автомат то далєй сортира у маґацину. Нє склада ше лїки по абецеди, аж ше по нїх нє муши анї исц. Рецепт ше скенира, компютер го одчита, а з даскельо кликами на компютеру сцигнє жадани лїк ґу це по одредзеней драги, цо випатра цалком симпатично. Як по спущовалки…
А приступ ґу лїченю тиж иншаки як у Сербиї, гвари вона. Дакеди то добре, а дакеди би ше здало применїц нашу балканску импровизацию у винїмкових ситуацийох.
– У Нємецкей досц строги правила цо ше дотика лїченя, окреме виписованя антибиотикох. Кед дохтор преценї же случай нє таки чежки, нє випишу антибиотик превентивно, алє мушиш чекац да ше хорота погорша – констатує Сандра.
ЗДРАВСТВО АНЇ ТАМ НЄ ФУНКЦИОНУЄ НАЙЛЄПШЕ
И попри тим же Нємецка позната по системи хтора у шицких обласцох совершено функционує, праве здравство Сандра визначує як обласц хтора ю найвецей розчаровала.
– То ми добре позната обласц и лєгчейше замеркуєм розлики. Окреме кед даяки нагли случай. Вецей сом обчековала у одношеню на Сербию. Берлин вельки варош. Єст вельо пациєнтох, а мало здравствених роботнїкох, та скоро каждому конару хиби роботна моц. То ше найвецей и почувствує при акутних хоротох кед ше дакеди и годзинами чека на шор у дохтора, лєбо шпиталю, цо окреме з малим дзецком нєзгодно – заключує Сандра.
ХВИЛЯ ЖИМНА, АЛЄ НЄМЦИ НЄ
– Кед зме сцигли до Берлину, бул септембер. Нєбо було шиве, без слунка и було досц жимно. Думала сом же нас така хвиля будзе чекац кажди дзень, медзитим, на нашо приємне нєсподзиванє, єшень була длуга и красна. Но, з оглядом на стереотип о нємецкей чистоти и педантносци, Берлин нє бул таки чисти. Бул пошмарґани з ґрафитами, аж знало буц и нєпокошене на велїх местох. З другого боку, кед зме ше приселєли до квартелю, сушедово ше такой пришли упознац з нами и понукли нам помоц, а нєодлуга, за швето Миколая, дочекал нас и дарунок опрез дзверох. Тот ґест нам окреме порушал моцни емоциї, и зламал ище єдену предрозсудку „жимнихˮ Нємцох. И тераз, док зме у Сербиї, охабели зме квартель сушедовим на чуванє. Можем повесц же ми ше там ознова врацело довириє до людзох, а шицки предрозсудки, о Нємецкей и Нємцох, швидко „спадли до води“ – задовольно закончує Александра.