Одличне знанє, лєм ше у опреми шкинта

автор С. Фейса
356 Опатрене

Нуклеарна медицина то обласц медицини у хторей ше дияґностикує и лїчи велї хороти так же ше хаснує радиоактивни материял. О тей роботи найвецей зна Мария Вукмирович Папуґа хтора уж 14 роки роби у Клинїчним центру Войводини. Нєдавно, праве на Нукларней медицини и докторовала.

Часто ше случує же людзе маю страх од самей назви „нуклеарна” або „зарйованє”, и то мож розумиц, но нєшка нуклеарна медицина барз напредовала и єдна є з найважнєйших конарох же би ше вчас дияґностиковало велї хороти.

Радиолоґия обичному чловекови блїзша, кажде зна прецо и зач муши пойсц на рендґен, док за нуклеарну медицину, велї нє чули. У чим розлика?

– Исто випатра, доставаю ше знїмки хтори здабу на ЦТ або на маґнетни знїмок, алє способ на хтори ше достава тот знїмок цалком иншаки. У нуклеарней медицини ше хаснує радиоактивни елементи, найчастейше йод и технециюм, хтори ше пациєнтом дава до вени, так же пациєнт тот хтори зарює. Знїманє завиши од того цо сцеме видзиц, а ми, лїкаре, тоти хтори одредзуєме цо точно даме пациєнтови, кельо, и кельо то будзе тирвац. Вец тот знїмок анализуєме, односно, анализуєме функцию даєдного орґана. Радиолоґийни знїмки доставаме як фотоґрафиї, а ту доставаме знїмок яґод филм. То сущна розлика. За дацо лєпши ЦТ або Маґнет, даґдзе лєм сцинтиґрафию мож хасновац. Тераз єст ище новши апарат, ПЕТ скенер, нажаль з тим упознати лєм пациєнти хтори барз хори, найвецей на онколоґиї, алє и нашо пациєнти у Клинїчним центру, наприклад при охореньох простати и велїм иншим – гвари дохторка Мария, надпоминаюци же специялисти нуклеарней медицини физику муша мац у малим пальцу, бо од того завиши цо и як ше будзе робиц з пациєнтом. Нє шме ше го барз озарйовац, треба вицагнуц найвецей „информациї”, а  треба мерковац и на людзох коло нього же би нє були виложени радиоактивним зарйом.

ФИЗИКА И ХЕМИЯ ПРЕСУДЗЕЛИ

Мария у Новим Садзе закончела свойо школованє – основну школу, ґимназию, а вец и студиї медицини. Як и велї млади медицинаре, перше волонтирала, робела, була прията на одредзени час. Гвари же ше у нуклеарней медицини нашла цалком случайно.

– Любела сом медицину и думам же на тим конаре науки шицки тоти людзе хтори любя учиц, а вше цошка нове. Мнє вше добре ишла хемия, физика тиж, гоч сом математику нє барз любела. Спочатку сом ше сцела уписац на хемию, алє понеже ми мац професорка хемиї, гварела ми же то нє лєгка робота, и думам же мала право. Оцец ми технолоґ, цали роботни вик препровадзел у „Ароми”. Пачело ше ми же вшадзи путує, окреме70-их, 80-тих рокох прешлого вику. И тота файта роботи вше мe прицаговала, алє сом пошвидко видзела же є нє за мнє.

Уписала сом ше на медицину и думам же ме медицина якош нашла. У Сербиї нас єст барз мало, пецеро специялисти у Клинїчним центру Войводини и пецеро на Институту за онколоґию у Сримскей Каменїци. Вкупно у Сербиї єст лєм коло штерацец специялистох у тей обласци.

Док сом студирала, ми о тим цо сом познєйше вибрала барз мало учели, бо теди ище нє було Катедри за нуклеарну мадицину. Влонї є основана, так же зме ше и за специялизацию знаходзели менєй-вецей сами – гвари наша собешеднїца.

З колеґинями зоз Катедри за нуклеарну медицину на
хторей тиж роби

ОПЕРАМЕ ШЕ НА СХОПНОСЦ И ЗНАХОДЛЇВОСЦ

Нуклеарна медицина у Клинїчним центре Войводини основана 70-тих рокох. То оддзелєнє хторе постої такповесц пол вика, алє припадало лабораторийскей медицини. Медзитим, так як ше розвивало шицко, так наставали и нови машини,  нови технолоґиї и потреба за таку файту специялизациї, хтора ше нєпреривно розвива. На питанє дзе зме у одношеню на други жеми кед слово о нуклеарней медицини, Вукмировичова гвари:

– У знаню зме добри, алє у опреми нє, худобни зме. Маме лєм єден ПЕТ апарат и то на Институту у Сримскей Каменїци. Нєпреривно нам обецую же го достанєме и ту на Клинїки, алє по тераз шицко остало лєм на словох. Чекаме же би ше направело ламелу Б у Клинїчним центре. А у тей хвильки мойо колеґове шицки маю медзи 40 и 50 роки. У найлєпших зме рокох, бо маме досц искуства, сцеме далєй учиц и напредовац, алє нє можеме так як би требало. Та и кед бизме мали спомнути ПЕТ апарат, єден „означовач” за єдного пациєнта кошта коло 2 000 евра, и нам ше то нє виплаци. Виплаци ше можебуц у даєдним другим дружтве, богатшим од нашого.

У знаню зме добри, и дакеди то и предносц, бо ше знаходзиме як знаме и можеме. Нєпреривно роздумуєме о тим як дацо можеме найлєпше вихасновац, схопни зме и знаходлїви. Мойо колеґове и я, кед даґдзе пойдземе и дацо у нашим фаху анализуєме, чудую ше же як ми то знаме. А ми мушиме хасновац и стари методи, пробовац и так и иншак, док вони о тим нє роздумую. Шицко то ма и свой добри и подли бок. Кед бизме голєм дакус вецей могли мац зоз тей сучасней опреми, було би нам вельо лєгчейше – гвари вона.

ОНЛАЙН КУРСИ ЗАМЕНА ЗА СЕМИНАРИ ХТОРИ ДАЛЄКО

Ситуация ше заш лєм нєдавно пременєла, окреме после  вируса корони, бо ше  вельо того и у медицини зведло на онлайн. По словох нашей собешеднїци, нє муши ше пойсц даґдзе же би ше дацо нове научело. Онлайн курси барз хасновити.

– З велїх числох знїмкох на тих курсох я учим. Углавним ми шицки у тим участвуєме, алє просто даяки ствари чежко зробиц – гвари Мария хтора кажди день пациєнтом одредзи дозу, справи знїмки и анализує их. Понеже то общи шпиталь, окрем пациєнтох з онколоґиї, ту ше и других людзох препатра, односно знїма покрутки пре камень, цисти, або даяку инфекцию. И щитасти шлїжинки часто на списку спомнутого оддзелєня, алє и друге. Шицко цо одредзене же припада общому шпиталю.

Роботу кажду, та и тоту хтору окончує Мария, чежко ускладзиц кед нєт потримовки у фамелиї. Супруг Саша єй велька помоц, вон тиж дохтор, и роби на факултету, професор є. Перше чекала же би вон шицко позакончовал, а вец аж вона пришла на шор.

– Нє могли бизме вєдно нараз робиц и учиц ше попри троїх дзецох. Правда, син  Никола  перши рок стреднєй школи, алє Инес и Исидора ище мали дзивчата, та и попри його помоци, а без помоци родичох, то би нє ишло, окреме нєдавно док сом робела на докторату.  И єдни и други родичи нам наисце вельо помогли – гвари на концу Мария Вукмирович Папуґа.

МУЗИКА И ХОЛИСТИЧНИ ПРИСТУП ЛЇЧЕНЮ

– Єст барз вельо  ствари хтори бим любела учиц або робиц. Наприклад, шпивац у хору. Барз бим любела до того войсц, поведзме дас о рок. Граєм на клавиру и вше сом то любела. Шпиванє барз ошлєбодзує, музика ме виполнює, а велї твердза же и лїчи. И я так думам.

Интересує ме и холистична медицина, и то цалком иншаки способ патреня на медицину. Да сом нє закончела тото цо тераз робим, и кед бим мала приступ ґу тому, верим же бим тото учела. Цали холистични приступ ме интересує,  любим о тим читац, и верим же наш орґанизем у физиолоґойним, психолоґийним и социялним смислу функционує як цалосц. Вец о тим длуго роздумуєм. И китайска медицина ми ше пачи, и вона лїчи з акупунктуру и припозната є, алє фармаколоґийни лоби барз чежко дошлєбодзує приступ тей восточней медицини, и акцент на традицийней. Думам же людзом мож на таки способ помогнуц, лєм треба почац иншак думац – гвари Мария.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ