Пал Сабадош зоз Мадярскей од дїда научел як давно гуторели на валалє

автор Л. Вереш
677 Опатрене

Жиєме у швеце хтори ше швидко меня и у хторим ше прави вредносци и традиция часто охабяю з боку. Нажаль, свидоми зме проблемох зоз хторима ше стрета наша заєднїца у Сербиї и же маме вше вецей младих хтори нє бешедую на своїм мацеринским язику. Пал Сабадош зоз Мадярскей з власним прикладом указує же нє муши буц так

Влонї у Мучоню, у Мадярскей, упознала сом леґиня хтори у мнє зобудзел надїю же ище вше нє страцене шицко. Мено му Пал Сабадош. На першу сом подумала же Палко зоз Руского Керестура, алє кед сом дознала же є народзени ту, у Мадярскей, остала сом приємно нєсподзивана и жадала сом чуц його животну приповедку. Призначена є точно на таким язику на яким вон бешедує и ниа, цо виприповедал.

– Часто сом як мали у Мучeню слухал як старши бешедую по руски. Од нїх сом научел даскельо слова по руски, знал сом поздравкац дакому на улїчки, алє сом нє знал бешедовац. Розумел я дакус, алє то нє було тото – започина нашу бешеду Палко.

ГАНЬБЕЛ ШЕ ЖЕ НЄ ЗНА СВОЙ ЯЗИК

– Я сом ше як младши ганьбел же нє знам по руски бешедовац. У Мученю, у валалє, стари то так волали же „по словенски” бешедую, а нє по руски. Старши у валалє бешедовали по словенски, а я бул любопитлїви и интересовало ме пречо мой дїдо ма розлични мацерински язик одо мнє.

Слухал сом велї приповедки зоз дзецинства мойого дїда, алє найинтересантнєйша ми була приповедка як ше дїдо научел по мадярски бешедовац у школи, кед мал шейсц роки. Вони у фамелиї нїґда нє бешедовали по мадярски, лєм по словенски. У гевтим чаше, у Мученю по мадярски знали бешедовац лєм парох и учитель – приповеда Палко и предлужує далєй.

– Вше ме цикавело пречо я нє знам по словенски бешедовац, а стари знаю. Тот язик ме почал барз интересовац. Помали сом почал поставяц питаня мойому дїдови и моєй баби як ше пове тото, як ше пове гевто и як вони давно тото слово гуторели на валалє – здогадує ше наш собешеднїк своїх перших контактох з язиком своїх старих.

На тринац роки Палко вельо часу препровадзовал у шестринїци його оца, хтора була професорка русийского язика и чийо обисце було преполне зоз кнїжками и учебнїками по русийски. Як нам гварел, гоч ше нїґда нє научел бешедовац по русийски, у родзинових научел нашо писмо, а барз пошвидко научел и читац и бешедовац по руски.

– У ученю язика ми найбаржей помагал мой покойни дїдо, з хторим сом по руски бешедовал гоч кеди зме були вєдно. Тиж так, вельку помоц сом достал и од Мирона Жироша, хтори ми подаровал коло двацец кнїжки, як його, так и других наших авторох. Жирош бул супруг оцовей шестринїци, а и жили зме у истим городзе, та прето нїч нє чудне же сом вельо часу препровадзовал у його квартелю – гвари Палко.

УПОЗНАВА И НАШИХ ЛЮДЗОХ

Почежкосци у ученю руского язика наш собешеднїк мал, алє их нє було вельо у поровнаню зоз мадярским язиком, єдним од найчежших язикох за ученє пре компликовану ґраматику и аж осемнац припадки, та Палкови нє було так барз чежко научиц „єдноставнєйши” руски язик.

Пал (з правого боку) и його младши брат зоз дїдом

– Найвекша чежкосц ми була нєзаинтересованосц младих людзох у моїм валалє за словенски язик. Нажаль, кед мойо баба и дїдо умрели, вецей сом нє мал нїкого з ким би могол бешедовац по руски. Праве пре тот руски, односно словенски язик, я окреме зоз моїм дїдом мал барз добру вязу. Могли зме бешедовац о шицким и тото цо сом страцел после их шмерци ми барз хибело. У бешеди зоз Жирошову дзивку Анамарию, вона ми дала предклад же бим послал єдно писмо „Рускому слову” на Инстаґраму, як би ми можебуц дахто помогнул упознац Руснацох зоз Сербиї.

Так сом и поробел и достал сом одвит же бим написал ище єдне писмо на Фейсбук ґрупу „Руски Керестур”. После того ми ше почали явяц велї млади, з хторима сом бешедовал даскельо днї, даскельо тижнї, алє єст и тих зоз хторима сом ище и нєшка остал у контакту, як чо то Иван Лїкар зоз Миклошевцох и Марко Буила зоз Коцура – зоз ошмихом приповеда наш собешеднїк.

Нови познанства Палкови помогли же би злєпшал свой язик. Научел велї нови слова, упознал ше зоз розликами медзи руским язиком хтори ше бешедує у Сербиї и Горватскей и „словенским” язиком хтори ше бешедує у Мадярскей.

РУСКИ МУ ПОМОГОЛ И У ФАХУ

Палко успишни студент архитектури на Универзитету у Будапешту. Нєдавно ше врацел зоз Ческей, у хторей бул на черанки студентох, а як  гварел, наисце му значело же зна по руски.

– Кед сом одходзел до Праги студирац, уж сом знал основни вирази на ческим язику зоз хторима сом ше могол спорозумйовац, а и ґраматика ми нє була страна. Чески язик у даєдних ситуацийох барз подобни, а у даєдних ситуацийох барз иншаки од руского язика. Понеже знам по руски, по словенски, бешедовац, розумим вецей и словацки язик и чески язик. У интернату сом мал цимерох хтори були Чехи и мал сом єдного Словака. Вони ми вельо помогли же бим звладал и чески. Ґу тому, поспишел сом и свойо знанє анґлийского язика.

Тота черанка ми вельо того доброго принєсла. Мал сом барз вельки розвой у моїм фаху, у архитектури хтору студирам, алє и у меджи людских вязох – закончує Палко нашу розгварку.

Палко зоз фамелию и Мироном Жирошом

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ