Паломнїцтво до Лурду У Французкей (4)

автор О. Папуґа
581 Опатрене

Вирски туризем найстарша форма туристичного путованя, постоял ище у старей Греческей и Римскей империї. Фокусовани є на нащиву релиґийним местом, а циль му моцнєнє вири. Кед ше дума на паломнїцтво воно муши буц мотивоване з релиґийнима причинами. Нєшка го маю шицки релиґиї, а на паломнїцтва до Меки вирни з исламу муша раз у живоце пойсц, хлопи православней вири одходза на Святу Гору, грекокатолїки у нас ходза до Водици, римокатолїки до Медзигоря

Нашо людзе одвше любели буц паломнїки. Одходзели на паломнїцки места, наприклaд до Марияюду у терашнєй Мадярскей на кочох, пешо, ноцами спали под древами при драгох, чежку драгу преходзели, алє ше до домох врацали з духовнима плодами хтори их длуго чували.

ДУХОВНА ЛАСКА ОД ХТОРЕЙ ШЕ ЖИЛО

Мотиви наших людзох за одход до Лурду були же би ше стретли зоз Мацеру Божу, хтору вше барз почитовали, жадали єй указац почитованє, достац духовни ласки за себе и своїх ближнїх, хори ше модлєли за виздравенє. Було то велїм єдине животне путованє на хторе пошли раз у живоце. Найчисленши паломнїцтва до Лурду були 1976. и 1978. року, кед у двох путованьох, влєце, були 55 и 110 людзе зоз Руского Керестура, Коцура и других наших валалох. Путованя орґанизовали нашо священїки о. Михайло Макаї, о. Кирил Планчак, о. Роман Миз, о. Кирил Мидри, о. Яким Дудаш.

–  До Лурду на паломнїцтва одходзели рижни ґенерациї. Я там була 1978. року, мала сом 17 роки, були и мойо пайташки даскельо, було и мадших, а и старших од моїх родичох. Кажде мал свой мотив одходу до того, нам Руснацом познатого святилїща. Драга на автобусу була далєка, алє интресантна. У чаше кед ше нам теди младим пласовало єдну идеолоґию, без Бога, а ми були виховани по християнских нормох одход до Лурду бул животна духовна потримовка. Кед сом там видзела рику людзох хтори ше модля, веря до Мацери Божей, похопела сом же тото цо нам гуторели же зме дзеци заостатих родичох бо ходзиме до церкви и вериме до Бога, єдноставно спадло до води. Похопела сом же нам велїм цо нас прицискали тедишнї идеолоґиї, Лурд преглїбел виру за цали живот. Наш народ вира отримує по нєшка, бо знаме же кед ту приходзели принєсли лєм виру и язик. Тото мушиме чувац – здогадує ше на свойо паломнїцтво до Лурду Мария Афич з Руского Керестура.

АБО ДО ЛУРДУ, АБО УМРЕЦ

Тих  седемдзешатих рокох прешлого вику, були добре орґанизовани паломнїцтва до Лурду. Священїки зоз туристичнима орґанизациями орґанизовали ноцнїки у драже през Италию, чи Словению, паломнїки опатрали места по Азурним побрежю. Драга ше нє розликовала, анї кус як терашня. Правда нє були таки комфорни автобуси, алє вирски туризем то анї нє вимага.

До Лурду ше нє так орґанизовано путовало, алє у менших ґрупох, або зоз паломнїками з других теди югославянских републикох, на гайзибанох. Зоз Винковцох ше рушало, та ше прешедало даскельо раз, алє ше сциговало. О. Кирил Мудри зоз панїматку часто путовал на рижни паломнїцтва. Зоз ґрупу коцурских вирних у гайзибанє модлєли Лурдеску дзевятнїцу и шпивали „езер раз це поздравям красна Марийо, у Лурдескей пещери, ти ясна гвиздо, ти ружо била, ґу нам ши пришла, пред лурдеску пещеру там ши виквитла”.

– Моя баба, Ирина Мудри, народзена Кереґярто 1900. року, була у Лурду трицетих рокох прешлого вика, там дзешка медзи двома войнами. Єй оцец бул у Святей жеми, оталь принєсом чашу за причасц до коцурскей церкви. На нєй нєшка мож пречитац виґравиране же є зоз Святей жеми принєшена. Тота моя баба, гваря же так сцела пойсц до Лурду же гварела же „або умре, або пойдзе до Лурду”. Була у Лурду и после пожила скоро 100 роки. Так ше єй виполнєло животне жаданє, а зоз искуствами зоз Лурду жила цали живот. Я у Лурду була 1980. року зоз моїм братом о. Владимиром Мудрого. Цали мешац зме там були. Паметам купаня у лурдескей води, процесиї зоз швичками, волонтерох цо помагаю хорим. Мойо родичи о. Кирил Мудри и моя мац кажди рок путовали на даяке паломнїцке место, вецей раз на гайзибану були и у Лурду – приповеда Оксана Мудри Недич зоз Коцура.

После тих седемдзешатих рокох  прешлого вику, було лєм дас єдно паломнїцтво до Лудру, пред даскельома роками о. Михайло Малацко орґанизовал вирних зоз Керестура на драгу до Лурду. Углавним, вирним наша церква тих рокох нє орґанизує палмомнїцтво до того святилїща, алє хто жада там пойсц вше найдзе з ким пойдзе. Путованя орґанизую римокатолїки зоз Горватскей, грекокатолїки зоз Словацкей и мож ше ґу нїм приключиц.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ