Драга длугока 2 000 километри од Керестура по Лурд випатра як трапеза шедзеня у автобусу, алє дава вельо можлївосци опатриц рижни туристични места на Азурним побрежю як цо Ница, Кан, Монте Карло, алє и места хтори вязани за християнство як цо Падова у Италиї, Максимин, Авиньон у Французкей. Путованє по автодраги швидке, алє вше єст можлївосц висц зоз нєй и дожиц красоту держави з богату историю
Авиньон, город хтори ше находзи на рики Рона у Прованси, у южней Французкей. Нєшка ма нову, сучасну часц, а стари Авиньон зоз штредньовиковнима хижами окружени зоз мурисками. Централну часц твори ґотична Папска палата, хтора вибудована у XIV вику и мост св. Бенезеа зоз XII вику хтори под защиту УНЕСКО. Авиньон познати по тим же од 1305. по 1378. рок шедзиско Католїцкей церкви було праве там, а волало ше Авиньонске папство. Шедзиско папстава з Риму 1309. року премесцене до Авиньону, после пораженя Бонифиция VIII хтори войовал зоз французким кральом Филипом IV Красним, хторому ше поспишело надрилїц вибор французкого кардинала Клемента V за папу та могло шедзиско папства преселїц до Авиньону. Папа ше 1388. року знова преселєл до Риму и теди почал период дзелєня, период Заходней шизми. Звада медзи папами и царами з Римского царства була прето же ше нє могли порадзиц хто будзе предводзиц християнство у секуларних питаньох.
На польох Прованси рошню жито, маслини, алє и лаванда и провансалски присмачки направени зоз рижних рошлїнох хтори ше ту находза преславели тот край. Винсент ван Ґоґ кед мал 35 роки ше зоз шивей Голандиї, як гварел, преселєл до Прованси дзе шветло и цепло.
ЯК МАРИЯ МАҐДАЛЕНА ДОШЛА ДО ПРОВАНСИ
Лопов Мариї Маґдалени у позлаценим кивоце 750 роки чува базилику.
Ґенетске тестиранє власох потвердзело же слово о жени єврейского походзеня, а чи лопов у базилики у Максимину Марийов Маґдаленов, хтора видзела воскреснутого Исуса, нїґда ше нє будзе знац. Або верице, або нє.
Мария Маґдалена новозавитна особа, хтора присуствовала розопинаню Исусовому, перша препознала воскреснутого Исуса, а у євангелийох ше спомина 12 раз, вецей раз як даєдни апостоли. Вредносц єй мощох прето була велька. Французка була вше за ню вязана, вери ше же є похована у провансалским варошу Сент Максимин ла Сент Бом, а оталь ше єй часци косцанїка одношело до рижних церквох. Християнє ше зоз Святей жеми после Исусового воскресеня селєли до сиверней Европи, та можлїве ше ше Мария Маґдалена нашла праве у Максимину, як цо ше трима же мощи св. Якова найдзени у Сантяґо де Компостели на сиверу Шпаниї. Драга до Сантяґа хтора почала у штреднїм вику позната и нєшка, по нєй ше отримує паломнїцтва зоз Лурду, або Фатими, та ю УНЕСКО 1987. року преглашел за Главну улїцу Европи.
История гвари же Мария Маґдалена, Лазар, брат Марийов и Маґдаленов, и Максим на чамцу сцекли зоз Святей жеми и доплївали до Французкей. Мария Маґдалена наказовала у Марсею єден час, а вец ше скрила до пещери, нєшкайшим Максимину, и ту ше пошвецела молитви. До тей пещери после єй шмерци ходзели паломнїки, там бул и французки краль св. Луй.
НЄШКА ЖИВО ПРИСУТНИ СВ. АНТОНИЙ ПАДОВАНСКИ
Падова, италиянски варош у хторим базилика св. Антония, частого защитнїка велїх грекокатолїкох. Базилика св. Антония у Падови облюбене место паломнїкох зоз цалого швета, бо у нєй гроб и реликвиї того святителя. Од реликвийох зачувани лєм язик и видлїца хтори ше там находза. Св. Антоний нє защитнїк Падови дзе пришол пред конєц живота, алє Портуґалиї, дзе є народзени. Но, у Италиї му вибудована Базилика, єдна зоз найвекших ремек-дїлох шветовей уметносци чия видубов почала 1232. року, а закончена є у XIII вику. Ма осем турнї, дзевец каплїчки, нука є омальована зоз численима Донателовима образами. Ма подобни стил як и Церква св. Марка у Венециї, обидва су вибудовани у византийским стилу, хтори теди бул доминантни. Св. Антоний народзени у Лисабону у Портуґалиї, за хтору ше у штреднїм вику гварело же є на концу швета. Допутовал до Падови хтора му пременєла живот, як и велїм християном до нєшка. Бул франєвец, хтори промововал же баржей як його молитви треба нашлїдзовац його крипосци, кед маме чежкосци у живоце, кед ше чловек стретнє зоз проблемами треба же би бул сцерпени, най пребачи и помогнє ближньому и препущи ше Божому милосердию. У базилики св. Антония у Падови вирни модля за благослов при його гробе и у каплїчки реликвийох дзе чудесно нєрозпаднути язик св. Антония Падованского.
ЛЕОПОЛД МАНДИЧ, СВЯТИТЕЛЬ СЕРБСКОГО ПОХОДЗЕНЯ ЗОЗ ГЕРЦЕҐ НОВОГО
До церкви св. Леополда Боґдана Мандича у Падови паломнїки з наших крайох одходза кед су там. Тот святитель народзену у Герцеґ Новим хтори 1866. року бул под Австрийским царством. Фамелия Мандич по походзеню сербска фамелия хтора жила у Лики, Чарней Гори и Герцеґовини. Єдна з найпознатших Мандичкох була мац Николи Тесли.
Кед жил у Герцеґ Новим, Боґдан Мандич чувствовал нєцерпенє медзи католїками и православнима хторим теди припадал. Теди ше зарекнул же будзе мисионер и же будзе помагац худобним, та кед кус вироснул пошол до франєвцох. Школовал ше у Удинох у Италиї, а кед ше пошвецел за паноца, одредзене же ма жиц у Падови. Ровно ше модлєл же би ше православни и католїки зложели. Бул познати по тим же бул добри споведальнїк, споведал и по 14 годзини. Мал моц порадзиц людзох хтори у вельких бриґох. До конца живота бул у капуцинским манастире у Падови хтори бул бомбардовани у Першей шветовей войни. Теди його споведальнїца, у манастире хтори бул бомбардовани, остала нєповаляна. Умар 1942. року, там є и поховани, а 1963. року його труна пренєшена до капуцинскей церкви у Ґерцег Новим. Папа Иван Павло II го 1983. року преглашел за святого.
