Почина шатва слунечнїку и кукурици, а потим и сої

автор М. Тамаш
399 Опатрене

За добри урожай пред шатву треба добре порихтац жем, вибрац квалитетни гибриди,  водзиц рахунку о глїбини и густосци шатви, о хвилї и температури жеми кед ше шеє.

Пошвидко будзе оптимални час за шатву слунечнїку, кукурици и сої. Фаховци гваря же за добри урожай важне пред шатву добре порихтац жем зоз шатвопририхтовачом, треба вибрац квалитетни гибрид, водзиц рахунку о глїбини и густосци шатви, о хвилї и температури жеми кед ше шеє. Кельо тей яри будзе зашате кукурици, слунечнїку и сої, у одредзеней мири будзе завишиц и од їх терашнїх ценох на тарґовищу.

Директор Общей землєдїлскей задруґи „Клас” зоз Коцура Любомир Тамаш гутори же ше и попри велького зменшаня одкупних ценох меркантилних житаркох и олєяркох, структура шатви нє барз пременї у одношеню на прешли рок.

– Предшатвове пририхтованє жеми при концу и рахуєм же од 3. априла почнє шатва, голєм цо ше дотика слунечнїку и кукурици. Цвикла у даєдних хотарох пошата, алє у Коцуре того року нєт цвикли. Структура шатви у одношеню на прешли роки ше слабо пременєла, бо польопривреднїки, углавним, патра же би ше випочитовало плодоряд, цо значи же ше исти житарки нє садзи вецей роки на исти поверхносци. У коцурским хотаре ше вше садзело менєй сої як у других хотарох, ту у нас єй нє одвитує микроклима, та тей яри будзе зашате ище менєй сої як прешлого року. У нашим хотаре баржей ше удавал слунечнїк, будзе го зашате дакус вецей, а кукурици будзе як и прешли роки, ту нєт велькей пременки – гутори Тамаш.

МЕНЄЙ КУКУРИЦИ ДО ЧАРДАКУ, ВЕЦЕЙ У ЗАРНУ ИДЗЕ ДО СИЛОСОХ

Своїм  кооперантом ОЗЗ „Клас” обезпечела минерални гної и нашеня.

– На тарґовищу доступни минерални гної и нашеня рижних продуковательох и ми нашим кооперантом обезпечели тото цо вони поручели. Польопривреднїки хтори чуваю кукурицу у чардаку звичайно ше опредзелюю за домашнї нашеня кукурици, за Земун Полє гибриди (ZP hibridi), НС семе (NS seme) – тих єст вше менєй. Тим цо вєшенї олупаю кукурицу на полю и зарно чуваю у силосох зме обезпечели Декалб (Dekalb) и Пионир (Pioneer). Од нашеньох  слунечнїку найглєданши Синджентово (Syngenta) гибриди Конди и Бакарди. Продукователє барз любя и Пионирово нашеня слунечнїку, бо вони маю найдлугшу традицию барз квалитетних шацох и вец людзе любя купиц тото цо преверене, а даєдни любя  ЛҐ шаца (Limagrain d.o.o) – толкує Тамаш.

Польопривреднїки знаю же ярню шатву мож почац кед ше жем зогреє, та так за шатву слунечнїку температура треба же би була 7-8o C, за кукурицу коло 10o C, а соя люби ище цеплєйшу жем, та ю треба дакус познєйше шац. Польопривредни фаховци гваря же нашенє треба пошац до пасма жеми дзе єст влаги, односно на 5 центи до жеми.

– Од пондзелку уж будзе цеплєйше и ми дзень-два пред початком шатви почнєме мерац температуру жеми. Дома починаме шац  слунечнїк, вон подноши жимнєйшу хвилю, кед темпаратура жеми вецей як 5 ступнї, мож го садзиц. Кукурица люби дакус цеплєйшу жем и я ю почнєй садзиц даскельо днї познєйше. Тей яри посадзим и сої, мушим почитовац плодоряд. Векшина людзох хтори робя дакус вецей жеми, муша почитовац плодоряд и нє можу вируциц даєдну рошлїну, бо шицко то вязане и зоз защиту од коровчох и зоз хоротами. Зна ше  же нє мож на исти парцели садзиц вше исти польопривредни култури. Кукурицу нє мож садзиц вше на исте польо пре кукурицову златицу. Слунечнїк нє мож садзиц на исту парцелу, треба направиц павзу голєм 4-5 роки, же би нє було хороти. Нє зна ше яке будзе тото лєто, можебуц будзе вецей дижджу, а то слунечнїку нє одвитує – гутори Тамаш и додава же у тим случаю соя годна дац лєпши урожай.

ЖИТА КРАШНЄ ВИПАТРАЮ

Тей жими досц падало, та ше жито на польох желєнєє и видно же ше крашє розвива.

– На оранїни видно же єст влаги, алє у житу єй нєт вельо. Воно рошнє и троши влагу и добре же тих дньох спаднул диждж. Жита у одношеню на прешли роки єст дас за 10 одсто вецей. Пре законски предписаня вецей нє мож купиц жито за шаце хторе третиране зоз инсектицидами. Тей єшенї  векшина польопривреднїкох у Коцуре жито зашала у трецей декади, при концу оптималного периода, концом октобра, або у першей половки новембра, же би жито посходзело док захладнє и же би ше з тим обкеровало инсекти, а потим и хороти, а и же би ше жито нє мушело пирскац вєшенї. Жадани резултати и зазначени. Так зробене прето же рок пред тим шицки цо вчас пошали жито мали вельки проблеми зоз инсектами и хоротами и жито ше мушело пирскац ище вєшенї, а то нєпотребни трошок, бо коштаю и инсектицид, и гориво и робота. Теди векши чкоди направели цикади, лїсцово уши и вируси хтори вони принєсли, як цо була чкода од суши. Прешли роки таки проблеми ше зявйовали лєм на єшеньским ярцу – толкує Тамаш и додава же нє вше мож так виплановац роботи.

ПРОДУКЦИЯ ДРАГА, А ОДКУПНИ ЦЕНИ НЇЗКИ

Прешлого року була драга продукция польопривредних културох, були драги гної, нашеня, гориво и вец одкупни цени хтори були вєшенї, були прилаплїви.

– Тей яри вельки укаданя до продукциї меркантилней роби и тото цо ше тераз случело, же одкупни цени наших продуктох так барз спадли, то катастрофа за польопривреднїкох. Гориво драге, а без нього нє мож, а и нашеня подрагшели. Гної потуньшели тераз, алє ми вєшенї купели гной и заорали зме го. Вєшенї азотни гної були од 850 до 900 евра по тони, а тераз су туньши. Барз драги польопривредни машини. Кед сцеме направиц цо векши урожаї, шицко то треба ураховац до цени готового продукта – гутори Тамаш и додава же терашня субвенция держави по гектаре 9 000 динари, 6 000 субвенция и 3 000 динари за гориво, барз мала. Требала би буц голєм як у сушедних жемох Мадярскей, або Горватскей, 300 евра по гектаре. Тиж так нє треба же бу було огранїченє же ше субвенцию достава лєм на 20 гектари.

– Кед циль держави же би направела векших парастох з векшима ґаздовствами, вец треба же би их и потримала. Я мам реґистровано 38 гектари, алє субвенциї доставам лєм за 20 гектари. Мало єст таких як я, углавним ше людзе вшелїяк знаходза. Кельо робим жеми, тельо сом и реґистровал и мойо газдовство у системи ПДВ-а. Купуєм машини и нормално же ґаздовство муши мац приходи. Жем хтору робим под аренду, анї сом нє реґистровал, гоч мам контракти зоз власнїками.

Наявене же цена тогорочного жита на лєто будзе 22-23 динари, а то барз мало, поготов кед ше зрахує кельо уложене до продукциї. Кед ше шицко викалкулує, видно же нам барз хиби векша потримовка од держави. Парасти научели же нє рахую свою роботу и амортизацию машинох, а кед ше то нє рахує, вец ше нєґативно дїлує – гутори Тамаш и додава же тот рок годзен буц чежки за продуковательох и же потребна аґрарна политика хтора обезпечи стабилносц и сиґурносц дїлованя.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ