Барз важне за лїкара буц у фаху, у форми, научиц и применїц найновши методи лїченя и людзом оможлївиц длугши и у здравственим смислу квалитетни живот.
Дохторка Ана Марянов Ковач, специялиста уролоґ, роби у Общим шпиталю у Вербаше у Сектору за гирурґийни конари медицини, на Оддзелєню уролоґиї. Того року наполнї вельки ювилей, 40 роки роботи и, як гвари, помали ше одпитує и рихта за одход до пензиї. На Оддзелєню уролоґиї тераз робя штверо дохторе и єден специялизант, маю двох потенциялних кандидатох, а роботи маю барз вельо.
Дохторка Ана, народзена Ковач, основну школу и ґимназию закончела у Вербаше, а кед ше требало уписац на факултет, роздумовала чи ше уписац на Економски факултет, чи на Медицински, алє заш лєм, медицина превагла. Медицински факултет закончела у Новим Садзе и потим робела у вецей амбулантох Дома здравя „Велько Влахович” у Вербаше. Найдлужей робела у амбуланти у Савиним Селу, єден час у Коцуре, Змаєве и у амбулантох у Вербаше.
После 11 рокох стажу, як лїкар общей пракси пошла на специялизацию зоз уролоґиї, за потреби Общого шпиталю, бо у тот час у Вербаше Дом здравя и Общи шпиталь були єдна здравствена установа. Специялизацию закончела на Медицинским факултету у Новим Садзе, а праксу мала у Клинїчним центру Войводини.
– Найвекши проблем при наших пациєнтох то малиґнитет у уролоґийней обласци. Дакеди то були хороти старших людзох, а остатнї роки маме и досц младих пациєнтох, так же єст вельо роботи, а дохторох нє маме досц. Кед ґу нам придзе пациєнт з уролоґийнима проблемами, найважнєйше утвердзиц чи ма даяки тумор, и кед ма, вец ше такой о тидзень-два накадзи ше зробя потребни анализи, цо условиє за анестезию, пациєнта оперує. Кед то нє тумор, вец таки пациєнт причека мешац-два, уж кельо треба, и вец ше тот проблем цо го ма, ришує – гутори др Ана Марянов Ковач.
Поряднє оперує пациєнтох
У уролоґийней амбуланти ше окончує консултативни препатрунки, цитоскопиї, катетеризациї, дилатация уретри и мали гирурґийни интервенциї, а на шпитальским оддзелєню пред и пост оперативне допатранє и лїченє хорих, дава ше имунотерапию и хормонотерапию при уролоґийних карциномох. Дохторка Ана єдна з ридких женох дохторкох хтори оперую пациєнтох.
– Робим у амбуланти и на оддзелєню, оперуєм у оперцийней сали, а робим и у Урґентней амбуланти консултациї, кед приду пациєнти з кирвавеньом, там кладземе катетер, контролуєме крев чи звекшана коаґулация и друге – гутори др Ана.
З одходом до лїкара после зявеня перших симптомох уринарних проблемох, поспишує ше успишне лїченє и зопера можлїви компликациї.
– Проблеми уроґениталного тракта провадза почежкосци хтори можу очежац каждодньови живот, алє и загрожиц здравє пациєнта. Перши симптоми хтори ше зявюю можу буц барз нєприємни и боляци и можу огранїчиц и найєдноставнєйши активносци. Барз важне уж при перших симптомох пойсц до уролоґа, а окреме кед єст проблеми з моченьом, кед часте и нєконтролованє моченє, кед спомалшене пражнєнє мочового мехира, зявенє креви у мочи, боль у споднєй часци хрибта, або споднєй часци бруха, карлїци, кед єст спущованє матернїци або мочового мехира при старших женох. Чежки уролоґийни хороти, насампредз малиґнитети, могло би ше обкеровац кед би ше раз у року пришло на превентивни препатрунок. Так як цо жени одходза раз у року на превентивни препатрунки до ґинеколоґа, дзе ше роби Папа тест, так би и хлопи требали раз у року присц на превентивни препатрунок до уролоґа на ултразвук покруткох, мочового мехира, простати, и лабораторийни анализи креви и мочи, як и ПСА (простата специфични антиґен) – гутори др Ана и додава же уринарни проблеми подєднак маю и хлопи и жени.
– И жени церпя од уринарних инфекцийох, запалєня мочового мехира, од каменьча у покруткох, та вец розбиваме каменьча. Же би ше нє правели каменьча, треба пиц води голєм 1,5 до 2 литри води кажди дзень. Вируциц ґазирани соки, даєдни з нїх маю и фосфорну квашнїну хтора барз завадза здравю, а цага калциюм зоз косцох, а нє добре их пиц и прето же су сладки. Найлєпше пиц Пролом воду. При женох найчасте єст повязани даскельо проблеми и праве прето нєт прави квалитетни лїк хтори би одстранєл шицки чежкосци. Жени хтори маю спущени мехир, кед нє маю високи прицисок, ми им даваме лїх хтори тримаю мочов мехир сциснути, так можу ришиц тот проблем єден час. Кед ше стан пременї на горше, и кед нє можу функционовац, треба зробиц уродиномске випитованє, хторе ше у нашим шпиталю нє роби, роби ше у Новим Садзе, або Беоґраду. Вец ми кладземе єдну пантлїчку, и то мала операция хтора досц ефикасна. Пантлїчку ше кладзе през ваґинални мур попод мочову цивочку, и тота интервенция ма добри резултати, так же пациєнтки єден длугши час нє маю проблеми. Кед попри мочового мехира и матернїца муши висц вонка, вец то робя ґинеколоґове, або ше роби операция з хтору ше дзвига мур матернїци, и ту резултати досц ефикасни, aлє у ери малиґнитетох и ери корони нєт часу за тото. Жени нє треба же би робели чежке, анї млади, анї стари, бо млади жени маю чежкосци при породу, гоч ше то при нїх успишно лїчи. Кед цело старше, анї єдна технїка нє дава идеалне ришенє – толкує др Ковачова.
Едукация на семинарох
У своєй професийней кариєри др Ана Марянов Ковач усовершовала ше и на вецей семинарох у жеми и иножемстве. Була у Паризу Амстердаму, Милану и у Штокхолму, два раз у Скоплю и у Чарней гори, як и на вецей семинарох у нашей жеми. Едукация на семинарох важна за каждого лїкара, бодує ше и на основи бодох ше предлужує лиценца за роботу. Участвовала у виглєдованьох и написала вецей фахово роботи зоз уролоґиї.
– Барз важне буц у фаху у форми, научиц и применїц найновши методи лїченя людзох и оможлївиц им длугши и у здравственим смислу квалитетни живот – гутори др Ана.
Дохторка з фамелию єден час жила у Вербаше, а кед дзеци закончели основну школу, шицки ше преселєли до Нового Саду.
– Супруг Душан уж робел у Новим Садзе, у Електровойводини, и було питанє чи єдно будзе путовац, чи тройо, та зме одучели и преселєли ше до Нового Саду. Путуєм на роботу уж осемнац роки, и звикла сом. Син Петар закончел Електротехнїчни факултет, а младши Александар на мастер студийох на Будовательним факултету – гутори др Ана.
Нєшкайши темпо живота барз швидки и дохторка Ана совитує же треба „спущиц лабду” на жем и нє секирац ше пре кажду глупосц, алє чувац здравє.