Керестурска Школа „Петро Кузмяк” чува традицию образованя на руским язику, хтора, у континуитету тирва уж 270 роки. Нєшка тота Школа сучасна образовна институция з основним и штреднїм уровньом образованя – Ґимназию и Tуристичним напрямом, а у єй рамикох и Дом школярох.
Дзень школи святочно означени прешлого штвартку у двоязичней програми, у хторей ше оглядло на образованє од його початкох, та по нєшкайши днї и сучасни посцигнуца. Указани розвой од основношколского по штредньошколске образованє, та и на двоязичносц, котра заступена нєшка у образовней системи. Керестурска Школа по тим єдинствена як у нашей держави, так и у швеце.
З тей святочней нагоди отворена сучасна Мейкерс лаб учальня, бо керестурска Школа препозната по витворених иновативних проєктох, та є вибрана, же би була того року пията, од ище дзешец школох, котри достаню учальню будучносци. Циль мрежи Мейкерс лаб учальньох то повязованє сучасного образованя зоз привреду и локалну заєднїцу. То образовни концепт котри мотивує школярох же би були креативни и иновативни, насампредз у природних наукох, алє и у уметносцох, а тиж так и у даяких нових вимогох котри иманентни 21. вику, як цо то поднїмательство, медийна писменосц и шицко цо нови часи приноша, алє є з вонка рамикох класичних школских предметох.
У историї Руснацох, од приселєня та по нєшка, остало запаметане же медзи Руснацами од давен-давна нєт нєписмених. Нєшка маме вецей школовани и академски образовани особи, як цо вкупно було жительох у тих 200 фамелийох хтори ше перши орґанизовано приселєли 1751. року на Пустару Керестур. Од самого початку, нашо предки перше будовали церкву, а вец школу. Нашо националне єство и свидомосц, през тоти три вики, очувало ше дзекуюци вири, образованю и мацеринскому язику.
Право на образованє на мацеринским язику єдно з основних здобутих правох, хтори меншинским заєднїцом у Републики Сербиї нєшка ґарантовани з найвисшима законскима актами. Язична повеля тоти нашо права чува на европским уровню. То фундаменталне право на хторим збудовани шицки други – образованє, култура, информованє, службене хаснованє язика и писма.
Чи ми, нашлїднїки традициї, нєшка зачуваме тото цо нашим предком було найсвятше, язик и виру, завиши лєм од нас, од нашей одвичательносци и витирвалосци. Керестурска Школа прави приклад як ше и у сучасним чаше може зачувац руски идентитет, бо ше идентитети будую и множа.
ruske.redaktorka@gmail.com