Роки прешли, а музика и памятки остали

автор ол. русковски
555 Опатрене

У музики три основни елементи – мелодия, ритем и гармония зляти до єдней цалосци представяю заокружене и цалосне музичне дїло. Музика вшадзи коло нас, а музичаре, шпиваче, музични ґрупи єй глашнїки котри тоту файту уметносци приблїжую ґу чловекови, часто з музику вплївую и на цале його єство. Єдни з таких музичарох хторих ше и нєшка у Коцуре спомина, була и музична ґрупа „Апокалипса”.

Нє так давно ше збуло єдно красне и нєкаждодньове друженє – зишли ше члени музичней ґрупи „Апокалипса”, после трицец рокох од перших заєднїцки одгратих мелодийох и одшпиваних писньох. З тей нагоди, члени дакеди познатей коцурскей ґрупи були: Владо Дадо Фекете, Драґан Фекете, Стеван Стив Фаркаш, Янко Кичо Кучмаш и Златко Паунович. На инициятиву орґанизатора друженя Бориса Медєша, препровадзели приємни вечар з численима приятелями, ожили  памятки од пред трома децениями.

ЗОЗ МУЗИКУ ПРОЦИВ ЧЕЖКИХ ЧАСОХ

По словох Даду Фекете, дзеведзешатих рокох, док тирвала война на посторох бувшей Югославиї и док були чежки часи, вони пейцме ше зишли з инструментами у рукох и з музику у глави и шерцу ришели же направя, створя дацо добре, красне.

– Чежки були условия тих рокох, нє було пенєжи, нє було озвученя, и шицко зме сами правели, платали, ремонтовали, и знаходзели ше як зме лєм знали. Мали зме потримовку од пайташох, та у тих шалєних рокох, кед ше шицко зводзело на войну, инфлацию, гиперинфлацию, под час розпадованя держави, ми ше одшмелєли и почали грац, насампредз за свою душу. Ришели зме же ше з музику будземе бориц процив чежких часох, знаюци же нє на музики же би меняла швет, алє чувства яки вона виволує у чловекови, можу порушац на даяки одлуки и пременки – почина приповедку Дадо.

– Проби зме отримовали у моєй старей хижи, мали зме койдзеяки посклапяни помоцньовачи и буґни, ґитари… Потим зме єден час вежбали и грали у Младежским доме котри звалєни, а вец зме грали и у Доме култури. Здогадуєм ше, понеже зме до Дому култури нє могли уходзиц кеди ми сцеме, же зме направели дзиру на єдним малим облачку же бизме заш лєм могли войсц нука и грац на бини так як ше  швечи – нашмеяно предлужує Дадо  и предлужує – були зме млади, и обнєшени з тоту младосцу зме без страху, крачали  напредок.

ЩИРИ АМБИЦИЇ, ЧИСТА ЕУФОРИЯ

Амбициї им були щири и у складзе з тедишнїма роками, и з вельку еуфорию рушели до шицкого. Кажда проба им була нова авантура, а кажда нова писня нови розмах кридлох и нови ошмих на твари. На початку, так повесц, нїхто з нїх нє мал вельке искуство зоз своїм инструментом, алє операюци ше на облюбених виводзачох и обробки писньох, дзечнє их слухали ноту по ноту, тон по тон. „Апокалипса” постала активна и слухана ґрупа медзи валалску младежу, а и ширше.

Окремносц дакедишнєй коцурскей ґрупи у цалей тей приповедки була и тото же, гоч були водзени зоз рижнима жанрами, кажди обробок писньох котри грали зробели на свой способ, у своїм стилу.

– Учели зме ше єдни од других, слухали ше медзисобно и вше позитивно реаґовали. Тото цо повязовало нашу музику бул факт же кажди такт котри зме одграли або одшпивали – порушовал. Чи було слово о руху физичней природи, чи психичней, дружтвеней, кажда наша писня була рух у целу, рух у глави – з носталґию у гласу толкує Дадо.

ВЕЦЕЙ СТИЛИ, А ПО ВЛАСНИМ СМАКУ

Як и шицки млади музичаре, и вони ше тримали дзепоєдних музичних напрямох котри шлїдзели. Були ту и велї музични идоли на котрих ше упатрали, чию музику любели грац и чий музични вплїв преплєтали у своїх писньох. Златко бул шпивач, Драґан грал на буґнох, Стив ритем соло ґитару, Кичо бас ґитару, Дадо ритем ґитару, дакеди соло, а тиж бул и шпивач. Окрем того, Дадо и Стив були задлужени и за творенє власних писньох у ґрупи, та Дадо компоновал и робел аранжмани, а Стив бул баржей ориєнтовани на писанє текстох.

– У своїх писньох зме любели мишац геви-метал и панк-рок стил. Любели зме музику ґрупох як Секс пистолс, Ґоблини, Експлоитед, Партибрейкерс, грали зме и їх писнї, лєм зме их кус модификовали и присподобели ґу нашому смаку. Єден час зме зашли и до техно-дед-трешу, и у тим дед-стилу бул и вокал на єдней ґитарияди дзе з нами наступел Виктор Медєши. Наступели зме и у Раткове на Ґитарияди `92. року дзе шпивач бул Златко, а истого року зме були и у Керестуре на Ґитарияди дзе я шпивал. Два роки познєйше з нами на Керестурияди як шпивач бул Виктор. Було то барз вельке друженє, добре дружтво, нагода сцекнуц од каждодньовосци.

Коцурска „Апокалипса” була активна була даскельо роки. Грали, наступали, алє вец ше члени ґрупи поженєли, даєдни пошли за роботу, просто ше дражки розишли и шицко стануло. Алє, без огляду же нє наступали вєдно, гваря, и далєй остали повязани, дружели ше, и на даяки способ мож повесц же и обстали.

Як ше зложели на концу, барз були подзековни Борисови же орґанизовал тото друженє и їх подполни сход после длугих трицец рокох.

– Часто сом роздумовал о їх „свиркох”, окреме о тей котру отримали 17. юния `92. року на Ґитарияди у Раткове. На щесце, знїмок положени на Ют`юб, та зме ю могли и одпатриц, алє ми вше було жаль же сом там нє бул присутни. Вше зме роздумовали о тим як ше людзе теди чувствовали, дружели, як мали тоту младу, рокенрол енерґию и то нам бул мотив же бизме ше заш позберали и здогадли тих дньох, а и же бизме уживали у друженю, музики и приятельству – гварел Борис Медєши котри орґанизовал друженє и сход коцурских музичарох.

Єдна тема о котрей ше бешедовало того вечара була и задумка же би ше ознова позберали, вжали буґни, ґитари и микрофони до рукох. По словох дакедишнїх членох коцурскей ґрупи „Апокалипса”, така можлївосц вшелїяк постої и ствар є за роздумованє. Бо, гоч роки прешли, музика у души остала…

 ПАМЯТКИ НА ҐИТАРИЯДИ

Наступи на ґитариядох у Раткове и Руским Керестуре шицким членом ґрупи „Апокалипса” окремна памятка.

– Велї почежкосци ношели тоти часи, и `93. року отримана лєм акустична Ґитарияда у Керестуре. Нє були зме таки порихтани грац лєм акустично, проблеми було и зоз струю, з превозом, та зме пошли на бициґлох попровадзиц и потримац ґитарияду и у таким аранжману – памета Дадо. Уж шлїдуюцого року зме наступели на Керестурияди у иншаким составе, зоз кус иншаку файту музики од тей котру зме часто грали. Було то дацо нєзвичайне, алє овациї були вельки, публика барз добре реаґовала на техно-дед-треш и Викторов дед-стил вокал. После того наступу ше якош шицко застановело. А дзе би нам бул конєц да зме предлужели грац?

ГРАЛИ ЗМЕ ПО КАФИЧОХ 

По здогадованю членох дакеди активней коцурскей музичней ґрупи, найвецей грали по валалских кафичох и ресторанох, дакеди на свадзбох по даскельо писнї, а вец и на випровадзаньох леґиньох до войска… И шицко робели нє за пенєж, алє за свою душу, прето же, як гваря, любели грац, а важне им було друженє. На перши початки и мелодиї ше и нєшка дзечнє здогадаю и часто преприповедовюю наступи анеґдоти и дожица.

 

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ