Велї Керестурци ище вше паметаю кед у штред центра, такой после славного „Паличуˮ и уходу до Дому култури, була керестурска библиотека и читальня. Бул то єден интересантни простор котри служел и за рецитатoрски стретнуца, aлє и за велї други секциї. Потим пришли други часи, простор роками видавани, а нєшка у нїм Наталия Бередї, власнїца бутику „Наташаˮ
Наталия Словачка, а окрем у Керестуре, ма предавальнї и у Обровцу до котрого ше одала, у Селенчи и у Бачким Петровцу.
– Предлужела сом оцову роботу котри роками тарґовел, приношел шмати зоз Турскей и предавал их по пияцох. Гоч сом була фризерка и мала свою роботню, помагала сом му вше кед му требало. Часто ме волал зоз нїм на пияц, а мнє ше то пачело. Кед сом народзела друге дзецко, отворела сом предавальню шматох у Обровцу дзе сом ше одала и видзела же нє мушим вше буц присутна у предавальнї, а можем добре заробиц – толкує Наташа.
Ситуация ше пременєла кед ше поотверало векши центри хтори покус гашели мали предавальнї. Но, Наталия добре научела роботу од оца и знала же мушиш мац рижнородни артикли и мишану робу з хтору прицагнєш муштериї. Перше розробела предаванє на пияцох у местох у котрих мала предавальнї, а потим виєднала простор.
– У Керестуре сом перше почала приходзиц на пияц. На пияцу сом добре упознала людзох и їх смак, як ше гвари, упознала сом „теренˮ. Барз ше ми попачели людзе у Керестуре, були приємни, и крашнє було з нїма робиц. Особи зоз котрима сом найчастейше сотрудзовала були жени, културни и вредни – визначує Наташа.
Бередїйова памета и перши три керестурски муштериї з котрима ше и нєшка дружи и котри приходза до єй предавальнї, нє забула як єй людзе на пияцу часто понукли кафу, дацо заєсц, побешедовали з ню, та ше вше чувствовала як дома. После першого приходу, гвари, лєдво чекала ознова присц до Керестура на пияц.
НОВА ЕТАПА У РОБОТИ
– Потим сом ше упознала зо Ясмину Надьову и Татяну Венґирнову, роками зме ше дружели на пияцу, єдна другей винчовали родзени днї, Паску, Крачун… Кед даєдна з нас була хора, вше зме були ту єдна за другу. Одлучела сом отвориц предавальню у Керестуре – гвари вона.
У роботи єй помогли и спомнути два тарґовкинї, видзели же су одлични тим котри у предавальнї успишно роби. Муштериї були задовольни, а окреме теди кед вше могли раховац на ґаздиню и тарґовкинї хтори им виду вочи.
– Любим мац зоз шицкого по дакус у предавальнї же би людзе могли вибрац тото цо сцу, же би ше вше дацо куповало, бо и мнє важне же бим добре робела и свойо обовязки повиплацовала. Дзивчата ми велька помоц, добре познаю людзох, знаю цо ше им пачи, знаю кеди яки швета приходза, кеди свадзби, и яки шмати би требало поручиц за матуру… Кед видзиме же муштериї задовольни и кед ознова приходза, и ми знаме же добре робиме. На муштериї ше меркує – гвари Наталия.
За Ясмину и Татяну гвари же су чесни, вредни, же добре познаю людзох у Керестуре. Наташа обачела же кажда предавальня иншак функционує. У Бачким Петровцу и Селенчи жию Словаци, и кажде люби одредзени фарби. Чарна фарба, толкує Наташа, класична и вшадзи єднак преходзи. У Керестуре людзе вибераю єднофарбово шмати, змиренши фарби на шматох, а у Петровцу жени дзечнєйше купую шмелши комбинациї, як наприклад желєне и целове. При младих вшадзи єднак – вони провадза тренди и водза ше за тим цо модерне при даяких познатих особох.
ТУРСКА ЯК МОДНИ И ТУРИСТИЧНИ ЦЕНТЕР
Наташа приноши шмати на предай зоз вельких тарґовинских центрох зоз Истамбулу. То там нє класични предавальнї, алє улїчки у котрих єст лєм єдна файта шматох, та ше наприклад, у єдней улїчки предава маїци, у другей панталони, у трецей ботоши, женски шмати, а хлопске облєчиво у штвартей. У єдним будинку ше предава лєм шмати за дзеци – на першим поверху за мали беби, на другим од рока та по три роки, итд… Дакеди єй барз чежко вибрац потребне, а нє зна анї вона вше же цо ше будзе добре предавац. Щесце, гвари, же ма три предавальнї, та цо нє преходзи у єдней, часто прейдзе у другей.
До Сербиї поручену робу приноша пондзелками, та прето през викенд Наташа путує до Истамбулу. Перше напазари тото цо єй треба, а потим себе дава на волю. А у Истамбулу єст и цо видзиц и цо покоштовац.
– Вше сом жадала пойсц до Турскей, ище одмалючка, бо мой оцец сотрудзовал зоз єдним чловеком отамаль котри му приношел робу. Видзело ше ми же кед сполнїм тото мойо жаданє, витворим шицко у живоце. Кед ше ми пред трома роками указала така нагода, була сом така возбудзена же сом нє спала цалу ноц. Турска прекрасна жем, а людзе окреме госцолюбиви. Приємни су, професийни и културни. Барз ше стараю о женох, барз меркую же би ше жена нє трапела – нєсподзивана була Наташа, та и зоз тим же як на улїцох понукаю свойо продукти, алє понукню преходнїкох и з безплатну кафу, чайом и баклаву.
– Я барз любим сладке, а у Турскей кус иншаки лакотки, котри прекрасни и по випатрунку, алє и барз смачни. Вше патрим покоштовац цо вецей можем. Турска кухня ше ми окреме пачи. Цо ґод пририхтаю, нїч нє масне. Я любим єсц рибу, а вони то наисце знаю порихтац, и нє лєм тото, цо сцеш, цо вибереш, тото пред тобу часто пририхтаю. Юшки им барз смачни и цалком иншак их рихтаю як у нас. Велї думаю же наша кухня здабе на турску, но то наисце нє так – гвари наша собешеднїца.
Наташа одушевена зоз Истамбулом и то по нєй видно, а часточку Турскей преноши ту и у роби котру приноши, пробуюци понукнуц цошка нове, нєзвичайне и интересантне. Отворена є и приємна особа, приятелє и познати ю почитую, и барз єй важне тото кед муштериї задовольни виходза зоз єй предавальнї.
КЕД ДАВАШ, И ДОСТАВАШ
Од кеди у валалє бутик „Наташаˮ, велї матуранти ше облєкли праве у нїм. Там ше купує и шмати за свадзби, каждодньово потреби, алє и рижни други святочни нагоди, а Наташа ше уключела до живота у Керестуре на рижни способи. На Фестивалу рускей култури „Червена ружаˮ була спонзор и у сукньох зоз єй бутика були облєчени три водительки и єден водитель. Шицки шлєбодно виберали тото цо сцели.
Кед були бали у валалє, Наташа тиж давала за награду ваучери котри добитнїки познєйше могли вихасновац у єй предавальнї.
Цеши ше наша собешеднїца же так може допринєсц Керестуру и людзом котри у нїм жию.
