Пожертвовна, креативна и творча робота керестурских вихователькох у 120 рокох мала важну улогу на розвой дзецох, хтори представя основу за познєйши успих у цаложивотним образованю. Дзеци хтори маю квалитетне предшколске вихованє лєгчейше закончую школи и факултети, а то нашо предшколске вихованє и шведочи ˗ нєдармо Руснаци найобразованши народ у Сербиї, и маме найвецей високообразованих людзох. За тото, вшелїяк заслужни шицки хтори у Руским Керестуре 120 роки робели и до дзень нєшка робя з дзецми.
Же Руснацом предшколске вихованє важне указали ище 1902. року, уж теди мали вишколовану виховательку Ирину Джуня Рот зоз чим ше нє можу похвалїц и векши народи од нашого. Помагали же би ше овода отримала, посилали дзеци до нєй, давали прилоги у єдзеню, правели мебель. Були свидоми же явни укладаня до тей обласци приноша вельке врацанє уложеного и представяю сиґурну стратеґийну интервенцию хтора унапрямена на общи розвой заєднїци. Так и нашо стари роздумовали же укаданя до образованя и до дзецох добра инвестиция. До седемдзешатих рокох прешлого вику робели без програмох предшколского образованя, алє виховательки мали вельку притоку ґу своєй роботи и робели з душу и власним знаходзеньом, цо давало резултати. Дзеци до школи одходзели порихтани за длугорочне ученє.
ОВОДАРСКИ РОКИ КАЖДЕ ПАМЕТА ПО КРАСНИМ
До керестурскей предшколскей установи вше було крашнє ходзиц цо пре здраву атмосферу, цо пре добри виховательки, кухарки, пораячки. То дзецом вше други дом. У тим кратким фельтону, хтори написани знагоди 120-рочнїци од снованя, нє мож поспоминац шицких цо робели за тоти роки и чкода би було кед би тота наша заслужна установа за вихованє и образованє нє мала моноґрафию. Заняти маю окрем власного паметаня и „Лїтопис оводи” хтори водза. У нїм шицко позберане за скоро шицки роки иснованя – ту фотоґрафиї першей виховательки, перших ґенерацийох – наших прабабох и прадїдох, родичох, ту шицки ми Керестурци хтори зме ходзели до оводи. Виховательки уписовали кажди оводарски рок зоз податками кельо єст дзеци, воспитни ґрупи, хто учел, хто пошол до пензиї, хто умар. Тиж так у „Лїтопису” цале богатство фотоґрафийох зоз преславох 8. марцох, нових рокох, одходох до Строжанцу, зоо-заградох, Бамби-фестох, еколоґийних акцийох, дзецинских свадзбох, повиштриговани тексти зоз „Пионирскей заградки” и велї други активносци хтори виховательки робели з дзецми. Треба пораховац кельо ґенерациї за 120 роки ходзели до оводи, та будзе ясне же „Лїтописи” маю по 20 килограми єден, а єст их три.
ЄДИНСТВЕНА РУСКА ПРЕДШКОЛСКА УСТАНОВА
У школским 2022̸23. року зоз дзецми робя 12 заняти – яшелька маю два ґрупи, а у нїх робя Олена Рац, Андреа Чернок, Мария Дюрчянски и Марина Преґун, дочасово роби и Оля Дорокази. „Обданиште” ма два ґрупи у хторих роби Наташа (Дудаш) Настасич, Наташа Варґа и Ксения (Папуґа) Вучкович. Предшколску ґрупу учи Оленка Русковски, Даниєла Сопка и Блаженка Мецек. Пополадньову „обдаништову” ґрупу учи Ясмина Чапко и Емилия Костич. Будинок у хторим ше одбуваю шицки яшельково, „обдаништово”, предшколски активносци прилагодзени тим активносцом, алє вимага реновиранє и осучасньованє, цо будзе пошвидко, наздаваме ше.
У ДЕРЖАВИ НЄ ЯК ПРИ РУСНАЦОХ
И попри очиглядних позитивних ефектох програмох предшколского вихованя и образованя и вигодних стратеґийних рамикох, Сербия ма найнїзши процент участованя дзецох у предшколским вихованю у поровнаню зоз державами членїцами Европскей униї ˗ лєм 50 посто дзеци возросту 3 до 5 рокох ходза до оводох. За очуванє културного и язичного идентитета образованє на мацеринским язику барз важне. Закон о предшколским воспитаню и образованю, медзи иншим, предписує же ше „воспитно-образовна у предшколских установох робота за припаднїкох националних меншинох витворює на язику националней меншини”, цо керестурска предшколска установа пестує уж 120 роки. Руски язик у оводи лєгко науча и дзеци векшинского народу, або других народох хтори ту ходза, а то им у живоце може буц лєм велька предносц. Знац єден язик вецей нїкому нє почкодзи, а роснуц и розвивац ше билинґвално нє ма кажде нагоду, прето керестурска Предшколска установа „Бамби” єдинствена у швеце. Таке нїґдзе нєт.
(Конєц)