У тарґовини як риба у води

автор м. зазуляк гарди
469 Опатрене

Дахто єдноставно народзени за професию зоз хтору ше познєйше и занїма. То вшелїяк важи и за Александра Гербута зоз Руского Керестура, хтори тераз жиє у Будапешту у Мадярскей, дзе роби у тей хвильки, у єдней з найпрофитабилнєйших обласцох, як брокер зоз чипами, односно менаджер за вельких купцох. У своїм фаху напредовал и дзекуюци знаню язикох, насампредз українского и руского язика.

Ище док бул на Економским факултету, професорка на маркетинґу обачела Александрову прихильносц ґу тарґовини, та першу роботу достал док студирал. Зоз єдней приватней фирми за тарґовину у Суботици пошол робиц до Бечею, отамаль до Нового Саду, а кед ше побрали зоз супругу, хтора теди робела у єдней нємецкей интернационалней фирми, вєдно пошли до Братислави. Потим ше 2011. року преселєли до Будапешту, дзе су и нєшка, обидвойо успишни у своїх професийох. 

– Мал сом щесца же сом досц швидко нашол роботу у Мадярскей. Почал сом робиц за єдну нємецку интернационалну фирму, тиж у обласци тарґовини, а моя одвичательносц були держави бувшей Югославиї и Совєтского Союзу, окрем Русиї. Потим сом прешол до єдней велькей фирми за друковачи. Моя мац зоз України и як дзецко сом там препровадзовал розпусти, та знам и по українски. Нїґда сом нє думал же будзе так, алє праве українски и руски язик ми помогли же бим вошол до тей америцкей интернационалней фирми. Компания одлучела же сце дакого хто зна добре з тарґовину и українски язик, а вибор у Будапешту бул досц зменшани, так же то була предносц за мнє. Од нули сом почал розвивац бизнис у України. Мушел сом ше усовершовац у фаху у хторим сом робел, алє главне було мац добри резултат. Нащесце, швидко ше го направело, та ми дали можлївосц напредовац и достал сом и Балтик, дзе уж бул розвити бизнис, алє го требало розшириц. Було то наисце виволанє, алє ишло досц лєгко, бо то любим и у тарґовини и у прегваркох чувствуєм ше як риба у води  – припознава Гербут.

КРИЗА ПРАВИ ЧАС ЗА БРОКЕРОХ

После седем рокох стажу у тей компаниї, настала реорґанизация, та Александар отворел свойо подприємство и предлужел робиц за нїх, алє як вонкашнї сотруднїк.

– Дас пред роком ше зявел проблем, а то нєдостаток чипох. Без чипох друковачи нє можу робиц. Обрацел сом тот нєдостаток на свой хасен, глїбше сом вошол на тарґовище коло чипох и до конца сом почал робиц за єдну америцку фирму хтора ше занїма зоз дистрибуцию и зоз брокерованьом, лєбо тарґованьом тих чипох, хтори нєобходни за шицки електро апарати. Брокер, лєбо як нашо дакеди гуторели цензар, то поштреднїк – толкує наш собешеднїк и додава же є тераз задлужени за ширши Балкан, односно держави бувшей Югославиї, Болгарску и Албанию, як и за Словацку и Ческу.

– Найвекши нєдостаток чипох хтори виражени то у авто-индустриї, конкретно за авта и камиони. Наприклад, вони нє можу буц випоручени купцом, бо им хибя чипи. Цала орґанизация набавки направена до минути, и кед одредзена карика пукнє, пука цала орґанизация набавки и то може коштац и стотки милиони евра на дньовим уровню. Прето ше вони барз стараю же би нє дошли по тоту ситуацию и вец су порихтани плациц вельо вецей як цо звичайна вредносц одредзеней компоненти. Значи, мож повесц же робим кризне тарґованє. То значи же тото цо нє мож купиц у стандардних каналох набавки, купує ше прейґ нас, брокерох. Тераз криза и прави час за брокерох. Брокере нє найоблюбенши людзе, алє су людзе без хторих нє мож. Думам же то тераз єдна од  найпрофитабилнєйших обласцох – визначує вон.

КАЖДА ХВИЛЬКА ПЕНЄЖ

Брокере на берзи у филмох найчастейше крича, явяю ше на телефони, а Александар гвари же вон нє лярма нї на кого, алє зна буц источашнє на трох телефонских линийох и на двох компютерох з даскельома мониторами пре источасне шлїдзенє вецей жридлох и купцох.

– Достанєм цену и треба ми цо скорей предац продукт, прето же кед доступне дацо цо иншак нєдоступне, вец кажда секунда важна же би то нє купел дахто други, алє я. А нє можем купиц док ми хтошка нє потвердзи же то можем поробиц. Я з боку предавача, находзим купцох хторим треба чипи, алє мам своїх (на)купцох хтори купую за мойо потреби у Европи, Америки и Азиї. През дзень робим з Европу, пополадню и вечар зоз Америку, а през ноц з Азию. Кед препущим хвильку, препущел сом роботу, а то значи же кажда хвилька пенєж. Тоту роботу мож робиц лєм дочасово, бо є барз стресна, одбера вельо часу, енерґиї, гоч мож крашнє заробиц. Тераз єст нєдостаток тих компонентох и брокере успишни, а накадзи ше тот нєдостаток зменша и прейдзе до стандарних каналох тарґованя, брокере буду мац мало роботи. Хаснуєм анґлийски язик зоз Америку и Китайом, у Европи велї славянски язики, а найвецей словацки. Супруга полу Мадярка, полу Словачка, та сом часточно од нєй научел тот язик – гвари Александар и на концу визначує же гоч брокерованє дочасова робота, нє бої ше од виволаньох и нового. Вшелїяк, и далєй планує остац у тарґовини, бо то його обласц и одвитує його характеру, дзекуюци  хторому, як гвари, од предаваня ґереґох дошол по брокерованє зоз чипами и нє менял би тоту драгу усовершованя, ученя и дозреваня.

МУЛТИЯЗИЧНА ФАМЕЛИЯ

У Гербутових ше бешедує на даскелїх язикох, а Александар бул усиловни же би їх дзеци чечно приповедали и по руски.

– Моєй супруги, теди дзивки, зоз франти сом гварел же ше оженїм зоз ню док научи по руски, а вона го научела за пол рока, та тераз и ми двойо медзи собу приповедаме по руски. Вона зна седем-осем язики, а дзеци нам приповедаю по словацки, руски, мадярски, сербско-горватски и анґлийски, завиши з ким. Трудзели зме ше же би знали по руски и чувствовали тот язик и у тим ученю дзецох нам помогли даскельо особи з валалу, хторим зме барз подзековни. Досц часто зме на валалє, у Керестуре и Байши. Мушим похвалїц инициятиву „Руского слова” и других активистох коло приповедкох, шпиванкох, проєктох на Ют’юбу, бо нам то, хтори зме нє у, так повесц, матки, наисце хаснує – наглашує Гербут.

ПОЗИТИВНА КОНКУРЕНЦИЯ У ҐИМНАЗИЇ

Александар закончел руску Ґимназию у Керестуре, хтору би препоручел каждому.

– Нє мал сом нїяки дилеми кед сом ше уписовал до штреднєй школи, прето же на 14–15 роки велїм вчас одредзиц животне поволанє, а праве ґимназия понука интелектуалне дозреванє за таку одлуку. Мал сом щесца же сом бул у моцним оддзелєню, дзе було вельо школярох хтори ше сцели учиц и єдни других зме наганяли на вецей. Була велька конкуренция, алє позитивна, и то принєсло резултат – велї з тих моїх школских товаришох нєшка успишни особи у своїх фахох – здогадує ше вон.

 

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ