Учебнїки: потреба, проблем и ришенє

автор Ол. Живкович
336 Опатрене

У шицких штирох класох оддзелєньох по руски у керестурскей Ґимназиї школяре маю учебнїки по сербски, або учебнїки по руски хтори видати ище давного 1986. року

Тема, односно проблематика школских учебнїкох по руски нє од вчера. Кажди школски рок почина зоз считованьом цо нашо дзеци маю по руски, цо у друку, цо пожнї… Розумлїве, у першим планє учебнїки за основну школу. Ту маме вецей дзеци, та и интересованє явносци векше. Учебнїки по руски за нашу Ґимназию углавним оставаю у другим планє. Лєбо их нє маме, лєбо дзеци уча з кнїжкох хтори можебуц хасновали и їх родичи…

Проблем реални. У шицких штирох класох оддзелєньох по руски у керестурскей Ґимназиї школяре маю учебнїки по сербски, або учебнїки по руски хтори видати ище давного 1986. року.

Мейли з вимогу за информациї о тей теми послала сом до Министерства просвити, науки и технолоґийного розвою, до його Сектору за унапредзованє людских и меншинских правох у образованю, односно секретарки Анамариї Вичек, до оддзелєня Заводу за видаванє учебнїкох у Новим Садзе, т.є. координаторки и одвичательней редакторки за язики националних меншинох Романци Йованович и редакторки за руски язик Хелени Папуґа Мелентиєвич,  директорки Основней и штреднєй школи зоз домом школярох „Петро Кузмякˮ Наталиї Будински, Националному совиту Руснацох и предсидательки Одбору за образованє Олени Папуґа.

Такой ше одволала директорка школи Наталия Будински и психолоґ у школи Соня Алексич, потим секретар Националного совиту Таня Арва Планчак и предсидателька Одбору за образованє Олена Папуґа. Мелентиєвичова мала оправдани особни обовязки, алє заш лєм вишла вочи и у телефонскей розгварки подзелєла доступни информациї. Романца Йованович ше потераз нє явела, а Анамария Вичек прешлїдзела питаня пи-ар служби Министерства.

Зоз того явяня и нєявяня могло заключиц хто найбаржей заинтересовани за потребу учебнїкох у руским оддзелєню Ґимназиї у Руским Керестуре, хто роздумал о проблему и кому кельо у интересу же би ше тот проблем ришело.

Цо сом дознала? Можем ше зложиц зоз Наталию Будински, котра свидома же школяре єдиней рускей ґимназиї, вшелїяк, очкодовани пре ситуацию и надпомла же школа нє ма механїзем як ришиц тот проблем. Здогадла на адекватни фахови кадер котри и попри того препреченя обезпечує квалитетну наставу по руски.

Можем ше зложиц зоз вияву психолоґинї Сонї Алексич же ше заняти у школи максимално намагаю школяром обезпечиц адекватни материяли на руским язику. Вони каждодньово творя инклузивне окруженє котре вреднує и чува нашо язичне и културне богатство.

Зоз розгварки зоз Хелену Папуґа Мелентиєвич дознала сом же би Завод могол видац читанку, ґраматику, учебнїк зоз музичней и подобовей култури, т.є. додатки зоз елементами националней култури. Но, найзначнєше же по Закону о штреднїм образованю и Закону о учебнїкох нє обовязне видавац учебнїки, односно, же видаватель може (нє написане же нє муши) видавац учебнїки котри нє обовязни, як цо то малотиражни учебнїки на меншинских язикох, та и на руским. На тим опцийним становиску ше углавним застановює и гаши кажда инициятива.

Констатация Танї Арва Планчак же рефермованє програми за основну школу почало школского 2018/19. року, а 2019/20. за штредню школу.

Учебнїки за основношколске образованє на язикох меншинох нїзкотиражни, а з оглядом на число школярох Ґимназиї, нїкому ше нє виплаци видавац их, окреме же ше тоти учебнїки часто прекупюю.

Саме пририхтованє и друкованє учебнїкох длуготирваци, компликовани и драги процес. Починаюци од писаня учебнїка, муши ше виплациц автора (або прекладателя), лектора, коректора, илустратора же би ше учебнїк приведол по фазу друкованя, котре и найтуньше у тим поступку. Прето електронски учебнїк исто таки драги як и друковани, пояшнєла Планчакова.

У Закону о учебнїкох, учебнїки на язику националних меншиних вибераю школи, котри посилаю вибор учебнїкох Националному совиту котри од Министерства поглєдує учебнїки. Министерство може дац налог Заводу за учебнїки, Педаґоґийни завод Войводини анґажує фахових одценьовачох учебнїкох, а Совит вяза медзи нїма. Покраїнски секретарият за образованє у шицким тим дава конєчне одобренє за хаснованє тих учебнїкох. 

Роздумуюци о ришеню можем ше зложиц зоз Олену Папуґа же проблем нєдостатка кнїжкох за Ґимназию провадзи нє лєм нас, алє го маю скоро шицки ґимназиї на меншинских язикох котри нє таки числени. Ришенє проблему треба положиц на висши уровень. Координация одборох за образованє Националних совитох би ше требали стретнуц, анализовац проблем и наступиц вєдно. Папуґова гвари же ми сами тот проблем нє годни ришиц. Маме порядну наставу по вертикали и притулїц ше нам треба ґу тим котри маю таки, або подобни проблеми. Як цо нам держава дошлєбодзує  и дава согласносц формовац оддзелєнє и зоз штирома-пейцома школярами, так нам є длужна обезпечиц и кнїжки у малим тиражу.

На концу, знам цо сом знала скоро и на початку – же и тогорочна ґенерация ґимназиялцох чека нови учебнїки.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ