На початку зме нового продукцийного року у польопривреди и фаховци и продукователє ше обаваю яки будзе рок, насампредз пре хвилю хтора з високу дньову температуру од коло 10 ступнї у януару нє добра за польопривреду. Пре нєвигодну хвилю на младим житу ше годни зявиц рижни чкодлївци, а фаховци совитую же треба прикармиц жито у другей половки фебруара, а по тамаль треба обезпечиц гной за прикармйованє, як и гной и шаце за ярню шатву.
Юлин Фейса, руководитель дїловней єдинки у Коцуре ДОО „Либела продукт” зоз Змаєва гвари же ше руководзаци у тей задруґи остарали же би мали минералного гнойу за наиходзаци роботи у польопривреди.
ТРЕБА ЖЕ БИ ЖЕМ ВИМАРЗЛА
– Хвиля нам нїяк нє одвитує. Кед жима, обчекуєме же будзе жимно и же температура будзе у минусу. Треба же би жем вимарзла, бо тото цо пооране, нїч нє вимарзло, останю груди и чежко будзе на яр порихтац жем за шатву. Шнїгу нєт, алє добре же остатнї час пада голєм диждж, и по даяких анализох, зоз паданями 500–600 литри по тераз виполнєти прешлорочни паданя. Правда же розпорядок паданьох нє таки яки бизме жадали, диждж пада кеди му одвитує, алє добре же голєм пада. Тоти цо провадзели яка була хвиля медзи двома Крачунами, гваря же би требал буц сушни рок. Нє знам чи можеме до того вериц, алє шицки цо жию од польопривреди, боя ше од суши. Дєдни гваря, а и у медийох єст таки написи же шицко будзе горше як прешлого року, алє треба думац позитивно, мац дзеку и добре порихтац жем, засадзиц цо зме плановали, погноїц, защициц од коровча и раховац же шицко будзе як треба – гутори Юлин Фейса.
ПРЕДАВАНЄ КУКУРИЦИ СТОЇ
У польопривреди єст вельо нєизвесносци, нє знаме яка будзе хвиля, яки буду цени и чи годно добре предац тото цо зродзи.
– Цени кукурици, жита и слунечнїку вєшенї були вельо лєпши як предходних рокох, алє и цени гною и шаца и горива пошли горе. Тераз, медзитим, нє мож предац кукурицу, спадла цена кукурици, сої, жита. У януару ше барз мало тарґує, мало хто сце купиц зарно, а зоз кукурицу єст вельки проблеми и пре афлатоксин хтори ше находзи у зарну. Условиє за вивоз кукурици же би мала до 20 микроґрами афлатоксину по кили, а у нас ма од 50 до 70. У таких случайох муши ше статку давац миназел (природни абсорбент микротоксинох, продукт базовани на природним зеолиту), або даяки други продукт зоз зеолитом.
Пре афлатоксин нє мож, як скорей, кукурицу вивожиц до Италиї. Затераз вивоз стої, а увидзиме цо ше далєй будзе случовац, чи ше направи даяки нови контракти, чи нє, то ше одноши и на шицких цо маю кукурицу. Мали зме и таке же одкупйовач, продукователь статковей покарми, врацел кукурицу пре високе присуство афлатоксину, та зме мали додатни трошки за превоз, а тарґовина нє реализована – гутори Фейса.
Вон толкує же ше на кукурици прешлого року пре сушу и нїзку одпорносц рошлїнох зявели чкоди од печарковей хороти и инсектох, хтори контаминовали зарно на полю, а хорота ше шири далєй при маґазинованю зарна. Кукурица була пре сушу слабка, нєодпорна и хорота ше лєгко ширела.
– Хороту ше унєсло до силосох. Гоч шицка кукурица прешла през сушарню, хорота нє знїщена. Зарно и вєшенї було досц сухе, ище зме го досушели за даяки два проценти, алє то нє були високи температури хтори би спалєли микротоксини. Тераз цена кукурици коло 35 динари, а ми ю вєшенї плацели 35 и 36 динари – гутори Фейса и додава же ше наздава же пошвидко будзе драгша.
ГНОЮ ЄСТ, А ЗА ШАЦЕ ШЕ ТРЕБА УПИСАЦ
– За нови продукцийни рок ми у Либели маме порихтани минерални гної за прикармйованє жита – уреу, АN, КАN, а за ярню шатву NPK гної у рижних вариянтох. Помали починаме обезпечовац и шаца. Ту думам же будзе дакус проблем, бо як цо и у продукциї меркантилних зарнох, так и у продукциї нашенковей роби прешлого року бул вельо менши урожай у одношеню на звичайни роки. Одредзени количества будзе, алє продукователє вироятно буду мушиц садзиц и даєдни сорти и гибриди хтори нє сцели. Тоти цо перши буду куповац, годни виберац, а тоти цо остатнї приду купиц нашенє, купя тото цо будзе – гутори Фейса и додава же ше уж тераз зна же нєт на тарґовищу даєдни Синджентово гибриди слунечнїку, як цо наприклад Наоми, хтори продукователє сцу садзиц, бо ше влонї указал як барз добри.
– Дистрибутере гваря же нє маю количество шаца хторе нам треба же бизме подзелєли нашим кооперантом. Будземе мац од других продуковательох як цо LG (Limagrain), НС гибриди, Земун Полє гибриди и вироятно же ше будземе мушиц понамиряц зоз тим цо єст и и на концу то будзе шицко добре кед будзе добри рок и кед добре зродзи.
Треба попонагляц и набавиц шаце, кооперанти най приду най ше упишу, робиме по набавки, ми обезпечиме тото цо сцу кед єст, а кед нєт, вец обезпечиме дацо подобне цо дистрибутере маю – гутори Фейса.
Вон здогадує польопривреднїкох и на дакеди барз популарну польопривредну културу – цукрову цвиклу.
– Держава прави кампаню же би цвикла того року у польопривреди була найвекши бизнис, хто ма порихтани поля, можебуц би требал зашац цвиклу. Держава дава субвенциї и можебуц то будзе найпрофитабилнєйша кулутура. Цукровнї буду давац шаце, вироятно и даяки аванси, держава дава субвенцию од 35 000 по гектаре и можебуц цвикла будзе єдина профитабилна култура. Увидзиме як завершиме зоз сою и слунечнїком, окреме же тераз на тарґовищу єст информациї же маме превельо олєю и питанє як на єшень будзе исц одкуп слунечнїку и сої – заключує Юлин Фейса. Вон додава и же пред нами длугоки рок, же шицки роботи у польопривреди треба поробиц на час и вец кед зме до продукциї уложели шицко цо треба, можеме раховац же добре и зродзи.
СУБВЕНЦИЯ ЗА ПРОДУКЦИЮ ЦУКРОВЕЙ ЦВИКЛИ
Влада Републики Србиї у новембру принєсла Уредбу о финансийней потримовки продуковательом цукровей цвикли урожаю 2023. року, пре стабилизованє продукциї цукровей цвикли и цукру. Право на хаснованє потримовки маю физични и правни особи и витворює ше у суми од 35 000 динари по гектаре приявеней и заснованей продукциї цукровей цвикли, а найвецей до 500 гектари за витворени урожай од найменєй 50 тони по гектаре цукровей цвикли за плаценє (од хторей одбити процент примишкох и диґестия). Вимогу за субвенцию подноши ше до Министерства польопривреди – Управи за явни плаценя.