Златни рецитаторе Войводини

автор М. Зазуляк Гарди
809 Опатрене

И того року Руснаци мали своїх представнїкох на смотрох рецитованя, а аж по Покраїнску смотру рецитаторох у младшим и штреднїм возросту удало ше пласовац Мариї Рамач и Иванови Молнарови з Дюрдьова, як и Милени Рамач з Руского Керестура. Шицки тройо нашли ше и медзи 18 златнима рецитаторами Войводини, цо наисце вельки успих и праве то була нагода же зме ше стретли з тима нашима талантованима рецитаторами

Школярки штвартей класи Мария и Милена, як и Иван, школяр седмей класи, концом априла участвовали на Покраїнскей смотри рецитаторох у Сечню и праве того року, як гваря, зазначели и найвекши успих у рецитованю.

– Рецитуєм од першей класи, а тераз сом першираз була на Покраїнскей смотри. Барз сом ше радовала кед сом чула же сом достала и златну диплому, бо сом лєдво чекала пойсц видзиц як випатра тота смотра, алє и сам варош. Наисце сом була задовольна – гвари Милена Рамач, хтора ше змагала у младшим возросту, а єй парнячка Мария Рамач зоз Дюрдьова, однєдавна и нова пайташка, додава:

– Тот успих ми найвекши хтори сом зазначела за тоти три роки кельо рецитуєм. Барз сом була щешлїва кед ме преволали, щиро, нє обчековала сом – припознава Мария, а Иван Молнар зоз Дюрдьова, хтори ше змагал у катеґориї штреднього возросту, приповеда же то було уж седми раз же участвовал на Покраїнскей смотри рецитаторох.

– Рецитуєм уж осем роки и лєм перши рок сом нє бул на Покраїнскей смотри. Почал сом рецитовац на шейсц роки, док сом ходзел до оводи, кед ми мой ментор понукнул же бим рецитовал. Баба ми часто приповедала приповедки пред спаньом, а любел сом и поезию, та ме заинтересовало и рецитованє – гвари Иван.

ВАЖНЕ МАЦ И ДОБРОГО РУКОВОДИТЕЛЯ

Марийов и Иванов фахови руководитель Яким Гарди и вони наступали спред дюрдьовского Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко”, док Милена спред Дома култури Руски Керестур, а єй фахова руководителька Оленка Живкович.

– Барз ми було крашнє робиц зоз Оленку. Вона барз добра и мила учителька. Да нам же бизме сами вибрали писню, а вец нам помага поставиц ю и вежба з нами. Проби маме у Доме култури – толкує Милена, а Мария и Иван о свойому руководительови гваря:

– Барз ми приємно робиц зоз Гардийом. Кед погришим, нє такой ме претаргнє, алє ми на концу крашнє потолкує дзе сом погришела и як то мам виправиц. Проби маме у нас, дома, а тирваю дас пол годзини – приповеда нам Мария, а Иван ше надовязує:

– Мило ми же ме праве вон учи рецитовац, бо зна цо роби, ма вельке знанє и зна го пренєсц. За смотру ше пририхтуєме дас мешац и пол, лєбо два, алє нє маме кажди дзень проби – додава вон.

Милена того року рецитовала писню „Збуваня на пойдзе” Бранислава Црнчевича, Иван „Родослов” Дюри Папгаргая, а Мария писню „Фризура” Ирини Гарди Ковачевич. Шицки ше зложели же им праве тогорочни вибор писньох наймилши потераз, озда прето же им так добре „лєгли”, цо барз важне при рецитованю. Виприповедали нам и як то учиц писню напамят.

– Кед достанєм писню, випатра ми же ю будзе чежко научиц напамят, алє з часом вона сама войдзе до ухох. Нє треба шедзиц и учиц, алє ше текст лєгко звлада зоз пробами и повторйованьом – толкує нам Иван, а исто так як и вон, думаю и Мария и Милена.

РЕЦИТОВАНЄ И ШИЦКИ ЙОГО ПРЕДНОСЦИ

Опитали зме ше им и чи маю трему на наступу, бо вериме же вшелїяк нє лєгко висц на сцену пред телїх людзох, и то сам.

– Вецей нє мам трему, нє ганьбим ше и анї ше нє боїм од вельо публики, алє ше ми заш лєм на наступу трешу ноги. Можем повесц же ми рецитованє найлєпша обовязка хтору мам – визначує Милена, а Мария припознава же кед рецитовала першого року, дакус мала трему од того чи нє забудзе текст, алє ше єй нїґда нє случело же ше збунї, та ю то прешло. Иван нам виприповедал же раз заблокирал на сцени, алє то ше, щиро, шицким може случиц на явним наступу.

– Трема присутна, лєм завиши у якей мири. Пред наступом є вшелїяк найвекша, алє вец прейдзе кед ше видзе на сцену. Ми ше боїме цо други буду думац, алє трема у ствари нєпотребна и превозиходзи ше ю зоз цо вецей наступами – наглашує Иван.

Праве рецитованє им помогло же би звладали явни наступи, же би були самоуверенши и прешвечлївши у бешеди. Шицко тото помага и познєйше у живоце, наприклад, на факултету, лєбо у роботи. А цо им ище доброго рецитованє принєсло и яки треба же би бул добри рецитатор, гваря:

– Праве так. Нє мам вецей трему од наступох, вельо лєпше знам зложиц виреченя, упознала сом нових пайташох итд. Добри рецитатор ше нє шме ганьбиц, нє шме мац вельку трему и муши знац крашнє бешедовац – гвари Мария, а Милена додава: 

– И я през рецитованє упознала нови пайташки, єдна з нїх и Мария. През рецитованє сом, наприклад, научела правилно вигваряц букву Ч, бо сом ю потераз вигваряла барз мегко, а тераз сом дознала же то нєправилно – бешедує нам Милена.

Праве добра дикция ключне предусловиє за рецитатора и його виводзенє. Зоз тим ше склада и Иван.

– Пре рецитованє мам лєпшу дикцию, богатши словнїк, нових пайташох, а шицко тото помага же бим мал меншу трему. Добри рецитатор муши мац и добру технїку диханя, бо часто треба вигвариц вельо тексту у кратким чаше, а на смотрох ше муши и почитовац шицки правила за рецитованє. У моїм валалє нєт вельо пайташох хтори рецитую и нє так же их то барз интересує, алє ме вони потримую и барз су щешлїви кед прейдзем далєй – приповеда нам Иван.

ТАЛАНТОВАНИ И ЗА ДРУГИ ОБЛАСЦИ

Попри тим же знаю крашнє рецитовац по руски, шицки тройо собешеднїки ходза до руских оддзелєньох основней школи. Тиж так маю и други гобиї у хторих су успишни.

– У школи найволїм технїчне и ґеоґрафию. Граєм на вецей инструментох, як я гварим, кеди на хторим треба, бо знам грац на тамбури прим, на бас-приму, на басу и на ґитари – гвари Иван, хтори активни и у КУД „Тарас Шевченко” у Дюрдьове, як и Мария.

– Наступаме зоз рецитованьом и у нашим КУД-у и можебуц дакус волїм наступац у Дюрдьове як на смотрох, озда, бо ту моя публика. Ходзим и на фолклор, а на фолклору дакеди и шпиваме. У школи найволїм руски язик и подобове, а математика, природа и руски ми найлєпше иду – визначує Мария, а Милена додава же вона найволї физичне и руски язик.

– Любим и танцовац, та ходзим на фолклор, а тиж так и на аикидо. Граєм на клавиру, а любим и рисовац и писац писнї, та бим єдного дня любела буц писателька – припознава Милена. 

Гваря же рецитованє драга ґу звладованю уметносци бешеди и праве прето тоти млади, успишни рецитаторе поволую и других парнякох же би ше им придружели на тей драги.

ВЕЖБИ ЗА ЛЄПШУ ДИКЦИЮ

Пробуйце даскельо раз вигвариц тоти розчитованки, перше помали, а вец вше швидше и швидше. Чисте и ясне вигварянє шицких буквох значне у рецитованю, ґлуми, шпиваню, алє и у каждодньовей бешеди. Меркуйце, нє заплєцце язик!

• Ишол поп коло копи, ишла копа коло попа.

• По широким Дунаю штири качки плїваю. Док их дому догнали шейсц пар’ чижми подрали.

• Иду швинї з поля до каждого двора. Скоч, бабо, до води, натаргай им лободи. Лобода барз густа, наша швиня тлуста. • Зла баба, зла, тройо дзеци ма: єдно ходзи до школи, друге шиє бочкори, треце шедзи на каменьчку, трима пшичка на ременьчку.

Милена зоз руководительку Оленку Живкович

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ