У своєй мастер роботи виглєдовала як ше у руским язику виражує сиґурносц, можлївосц и лоґични/дедуктивни заключеня. У Сербиї уж анализовала руски язик, та сцела и далєй преучовац тоту тему. Професоре на саскачеванским Универзитету нє чули за тот язик, та им тота тема була барз цикава.
Напущиц шицко познате и одселїц ше на други континент нє лєгка одлука. Марина Шлемендер, заш лєм, отворела нове поглавє и пошла до Канади, на нєпознати терен, дзе иншака култура, людзе и каждодньовосц, хтора ше у велїм розликує од гевтей на хтору звикла. Гварела же то бул єден з найзначнєйших крочайох хтори потераз направела.
Була возбудзена пре нєпознате
– Перши даскельо мешаци ми чувства були помишани. Мала сом нагоду упознац ше з новима людзми, видзиц и пробовац цошка иншаке, алє було досц напарто, бо сом и робела и студирала. Тераз кед о тим роздумуєм, була сом возбудзена пре нови початок, та прето було шицко лєгчейше – започина Шлемендерова нашу розгварку и предлужує:
– З другого боку, хибели ми мойо найблїзши. Рижни дробнїци з каждодньовосци були цалком иншаки у Канади, о хторих сом по теди анї нє роздумовала. Поведзме, семафори на пешацких преходох прейґ драги, а нє опрез вас, та сом даскельо раз прешла по нїх думаюци же нєт семафора, док сом нє научела кадзи треба патриц. И други ствари були нєзвичайни. Город направени так най ше идзе вшадзи на авту, та кед нє маце авто треба вам три раз вецей часу даґдзе сцигнуц на автобусу. Шицки квартелї у хторих ше жедляри цалком празни, та ше муши до нїх купиц мебель. Кед пришла жима, людзе ми гварели цо най купим же би ми було цепло. Ту жими длугоки и зна буц минус и до 40-50 ступнї, та сом мушела научиц як ше облєкац у таких условийох – гварела нам.
Мастер на Универзитету у Саскачевану
Нєдавно наша собешеднїца мастеровала на Оддзелєню за линґвистику на Универзитету у Саскачевану, на тему „Епистемична модалносц у панонским руским язику”, а фокусовала ше на модални дїєслова и присловнїки.
– У моєй мастер роботи сом виглєдовала як у руским язику виражуєме сиґурносц, можлївосц и лоґични/дедуктивни заключеня. У Сербиї сом уж анализовала руски язик, та сом сцела и далєй преучовац тоту тему. Професоре на саскачеванским Универзитету нє чули за наш язик, та им тота тема була барз цикава. Отримала сом им презентацию и потолковала дакус о нашей историї и язику, та шицки сцели слухац о Руснацох – гварела Марина.
Студиї у Канади ше, по словох нашей собешеднїци, досц розликую од студийох у Сербиї. У Канади Марина робела як асистент, та видзела як то буц професор, а понеже би то любела буц єдного дня, тото искуство єй барз значне. Гварела нам же ше у Канади шицко роби диґитално. Исную платформи на хтори професоре кладу преподаваня, литературу, задатки и подобне. Преподаваня, углавним, на факултету, алє през жиму, кед температури барз нїзки, часто ше их орґанизує и прейґ Зум платформи.
– Донєдавна сом робела у читальнї на факултету, у єдней канцелариї, дзе зме помагали студентом писац роботи, есеї и подобне. Було ми напарто, бо сом попри тей роботи робела и як асистент, а тиж сом и закончовала мастер роботу. Тераз ше плануєм преселїц, а рихтам ше и за докторски студиї у Калґарию, та прето нє робим през лєто. Фокусована сом на докторски студиї, и можем повесц же ми то нови проєкт. Ещи нє знам яка точно будзе тема моєй докторскей дисертациї, алє бим любела кед би то було дацо вязане за руски язик – виприповедала нам Шлемендерова.
Моц заєднїци
Кед нє роби лєбо ше нє учи, наша собешеднїца люби ходзиц до терховнї, прето же єй физична активносц помага же би була ментално и физично моцна у новим окруженю. Часто ше находзи и зоз товаришками з хторима дзелї искуство, потримую єдни других, а барз ше люби и шпацирац по прекрасних паркох и улїчкох Канади. Упознава нову державу и так же випробовює локални єдзеня, та ужива у розличних смакох и кулинарских специялитетох.
У Канади мала щесца упознац ше зоз Руснацами, хтори єй помогли прилагодзиц ше новому штредку, далєко од свойого дому. Їх потримовка и помоц єй барз знача, як у каждодньовим живоце, так и у образованю, окреме кед слово о писаню мастер роботи.
– У Канади сом ше упознала зоз Руснацами зоз Саскачевану и Нортбателфорду. Шицки людзе барз щири и наисце ме крашнє прилапели. Коло нїх сом ше швидко почувствовала як дома. Вше ми мило видзиц их и побешедовац з нїма. Помогли ми и коло писаня мастер роботи, бо ми требало направиц розгварки з людзми, алє вше ме и посовитую або ми помогню кед ми то потребне. Наисце маме добру заєднїцу Руснацох у Канади и барз им дзекуєм на шицким – закончує Марина Шлемендерова нашу розгварку.
