Епоха натронского МАК-у 2005-2013 (IV)

автор С. Фейса
483 Опатрене

На початку нового милениюма МАК ознова нє виходзи. Нове руководство у Установи „Руске слово” предклада обновиц часопис за младих и то им ше удава у септембру 2001. Окрем того, редактор Борис Варґа ушорює ище два тематски числа (у децембру 2001. и марцу 2002. року), а од януара 2003. року редакторску роботу пребераю Александра Корпаш (Дудаш) и Анамария Регак. МАК виходзи як културно-политични часопис за младих, алє и далєй нє виходзел поряднє. О два роки,  ознова го пребера Варґа.

Чи у новим милениюму и МАК постал нови? Бул иншаки, и кажди редактор го „офабел” зоз власну фарбу, а хтора фарба прецагла,  завишело од редакоровей задумки, ремесла, искуства и схопносци сотруднїкох, алє и часу у хторим настал. Перши три тематски числа МАК-у Бориса Варґи, правда, були иншаки и по тим же нащежар отворели простор за обявйованє аналитичних и критичних текстох, алє нє були за каждого. Нє були за наймладших маковцох  и страцел капчу з осмаками хтори новей концепциї МАК-у ище вше нє доросли. Александра Корпаш (Дудаш) и Анамария Регак, редакторки (перше вєдно, а 2004. и 2005. року 6 тематски числа Александра ушорює сама), пробую найсц баланс у часопису медзи младшу ґенерацию, затримац уровень хтори посцигнути, отримац континуитет у виходзеню… Шмело, баржей з „женску, або дзивоцку фарбу, фарбя” їх МАК. Удава ше им позберац тим креативниих  младих людзох медзи хторима Мирослав Кевежди, Зденко Лазор, Наташа Регак, Мирон Джуня и други…

ПЛОДНА ЖЕМ ЗА ЕКСПЕРИМЕНТ

У септембру 2005. року редакторску штафету єдиного часописа по руски ознова пребера Борис Варґа (нєшка директор НВУ „Руске слово”). Теди, пред 17 роками уж робел як стаємни дописователь Би-Би-Си-я на українским язику, жил у Новим Садзе и стретал ше зоз нашима студентами. Гвари же му хибело писац на мацеринским язику и анґажман у рускей култури.

 – Вельо сом робел, и жил у колективним студентским змесценю на Телепу, Дубровацка 8, у обисцу Андєлки Пап. Якошик ше так потрафело же там теди жили браца Иван и Йовґен Медєшово, як и Иґор Бики, а доходзели Славко Винаї и браца Иґор и Иван Сабадошово. Кафу зме варели у гарчичку и нє гашели циґаретли. Завидзел сом им на студентскей безбрижносци, алє и духовитосци. То була иншака, сучасна руска ґенерация. З єдней нагоди ми Винаї гварел же Иван Медєши (Шукс) ма цикаву прозу. Замодлєл сом го най ми дацо пречита, алє вон гварел же то нє вредзи. Вец заш лєм пречитал. Була то припроведка у прози „На дисновтори вецей нє ходзим”. Фантастичне. Зрозумел сом же коло нас иснує паралелни рускоязични швет, котри нє кореспондує зоз тим у институцийох.

Раз зме з Иваном Медєшом анализовали сучасну  руску културу, и  яки часопис би требало направиц. А вец ше друженя преселєли до Матки, дзе уж роками шедзел Звонимр Павлович. Знал сом же ше пошвидко „закува” дацо опасне – приповеда Борис Варґа о периоду пред тим як настал своєродни „натронски МАК”, або як го дзепоєдни волали – „панк МАК”.

У медзичаше, 2005. року директор НВУ „Руске слово” постал Владимир Паланчанин, а Борис Варґа, як спомнуте, уж мал искуства з ушорйованьом МАК-у на початку 2000-тих, кед видруковани три „постпиятооктоберски”, тематски числа. Борисови предложене же би ознова ушорйовал младежски часопис. Вон пристава. 

  – На Телепу, „у бази” упознал сом теди поцагнутого Иґора Орсаґа хтори ми гварел же зна направиц прелом новинох и принєсол заґребацке виданє алтернативного часопису „Attack”, друковане на натрон паперу. Одушевел сом ше, алє сом знал же руководству шерцо станє кед на таким паперу видрукуєме МАК. Наволал сом директора и замодлєл го, тактично, чи може младеж перше число преламац на кунстдруку. „Ма, може Боки”, гварел директор. Чули зме ше зоз ґлумицу Даниєлу Штайнфелд, котра теди праве зоз режисером Здравком Шотром закончела свой перши високобуджетни филм. Даниєла под час интервюа обезпечела насловни бок од профи фотоґрафа. Гвизди ше поскладали – памета Варґа.

З ЄДНОГО БОКУ ОДУШЕВИЄ, З ДРУГОГО КРИТИКИ

У септембру 2005. видруковани нови МАК, з новим змистом, а окреме преломом. Желєне шветло дате и за шлїдуюце число хторе ше друковало на натрону. После першого числа и общого одушевия, на другим  настала подзелєносц. Старшим ше нє пачел МАК на натрону, або були процив, младши  були одушевени. По Варґових словох, було то нове писмо авторох Иван Медєши, стил новинарох як цо то Иван Сабадош и визуални випатрунок яки дал Иґор Орсаґ.

У трецим чишлє обявени перши додаток, компакт диск „20 роки рокенролу по руски” у натронским омоту, а штварте число принєсло други додаток, кнїжку трох авторох Славка Виная, Наталиї Рибович и Ивана Медєша „Триолоґия”, тиж на натрону. Млади чекали МАК,  окреме мултимедиялни додатки кнїжки, диски, видеа. Популарно є наволани „натронски МАК”. Бул сучасни, иншаки, експериментални, а у конзервативних руских кругох росло нєзадовольство зоз тим цо ше роби, односно як ше пише и як випатра МАК.

 – Нервирали зме их. Руцали Паланчанинови на стол часопис и гуторели: „Ми до того пакуєме гвозди!”, а криза настала кед зме институцийно таки МАК бранєли лєм Паланчанин и я. Медзитим, ознова ше гвиздочки поскладали. Браян Пожун, Руснак зоз Нюйорку, предклада професорки Елейн (Гелени) Русинко, з америцкого Мериленд Универзитету з Балтимору, МАК-ову кнїжку „Триолоґию” за литературну награду „Александра Духновича”, котру обезпечовала Фондация Чепа, руского мецената Штефана Чепи зоз Торонта. Кнїжка и авторе доставаю награду за 2007. рок – статуетку Златного медведзика и 1 000 канадски долари. Кнїжку на Шветовим конґресу пребера Славко Винаї. Славно. Кед зме у Матки у Новим Садзе дзелєли долари на три часци (Винаї, Медєши и Рибович), Шукс лєм прекоментаровал: „Чи би шицко на рулету нє положиц, на червене?”. Таки бул натронски МАК, весели. Його нє правели одликаше. Перша промоция MAK-у у Матки у Новим Садзе була подполни фияско. На промоциї були углавним подквартельоше з колективного змесценя з Дубровацкей 8 и авторе. З часом зме ше научели правиц вельки промоциї и концерти – приповеда Борис Варґа на концу надпоминаюци женатронски МАК бул часопис зоз дружтвено-политичним, вредносним и естетским становиском.

– У културним смислу то финализация творчосци ґенерациї з 90-тих и першей декади 2000-тих рокох, алє нє без потримовки бунтовнїкох 68-рокох, котри, як Паланчанин потримал и нє сперал тедишнї импулс младосци.

Концом 2013. року натронски МАК вичерпал свой концепт и настала свойофайтова криза. На сцени нови ґенерациї, а авторе з часопису уж „виросли” з МАК-у и место им индзей. За осем роки спомнутого МАК-у, 2005-2013, видати 22 кнїжки, 20 компакт авдио и ДВД диски.

Борис Варґа  постава главни и одвичательни редактор „Руского слова”, а на початку 2014. року часопис МАК пребера Мая Зазуляк (Гарди). Натронски МАК ше селї до архиви. Одробел свойо, офарбел єден период МАК-у и концепцийно, и визуално. Означел єдну епоху сучасней култури младих.

(Предлужи ше)

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ