У прешлих написох о МАК-у приказана його розвойна драга од його наставня, а зоз тим остатнїм, и закончена по нєшкайши днї. Тото цо остава то питанє як далєй и яка будзе будучосц МАК-у нєшка, ютре, у диґиталним швеце сучасних технолоґийох. На редакторских плєцох нє лєгки задаток, як винайсц формулу зачувац тото цо здобуте, а предлужиц далєй, ґу новим ювилейом.
Редакторство двочисла МАК-у (авґуст/септембер 2022), алє и кажде шлїдуюце у мешацу подписує Андреа Медєши, хтора будзе рок на замени новей редакторки младежского часопису Марини Джуджар.
МедєшовадоМАК-у почала писац ище под час студентских дньох, частейше по потреби, нє мала стаємну рубрику, а теми були звичайно вязани за музику, або розгварки зоз успишнима младима людзми, студентами.
– Нє писала сом активно за кажде число, пре обовязки коло факултету, алє можем повесц же сом нє препущела пречитац анї єдно число МАК-у ище од основней школи – гвари Андреа Медєши и припознава же кед ше нєдавно обовязала за ушорйовацку роботу у МАК-у покус була скептична же чи млади нєшка у ери интернета вообще заинтересовани за вообще даяку файту друкованих медийох, а окреме тих хтори виходза раз мешачно.
– Нєшка ше актуални вистки дзеля за даскельо секунди, а информациї пласує зжато до даскельо карактерох, так же фокус и концентрация слабша шицким. Прето ше ми видзело же людзе, а окреме млади, нє маю тельо часу и сцерпеня читац, та и писац длугши тексти. Медзитим, приємно сом ше нєсподзивала кед сом бешедуюци зоз штредньшколцами керестурскей Ґимназиї дознала келї з нїх од шлїдуюцого року надумани сотрудзовац з МАК-ом. Вельо раз ше просто случайно потрафи ґенерация младих хтори креативни, талантовани, анґажовани у велїх обласцох, прихильни ґу уметносци… Може ше случиц же у єдней цалей ґенерациї штредньошколцох єст лєм єдно або двойо хтори заинтересовани твориц даяку файту уметносци, док их уж у шлїдуюцей єст таких голєм штири раз вецей. Но, же бим нє приписала шицко лєм случайносци, вшелїяк же треба ослуховац хтори теми младих найвецей интересую и яка форма виражованя и писаня им найбаржей одвитує. Тераз то мой задаток и задаток моїх сотруднїкох же бизме ше прилагодзовали ґу интересованьом младей публики, „пребудзелиˮ их и прицагли на анґажман – гвари Андреа Медєши.
БУДЗЕ ТАК ЯК ЗОСЦУ МЛАДИ
Понеже Медєшова однєдавна редакторка, евентуални пременки, а зоз тим и нови идеї у концепциї МАК-у охаби за януар шлїдуюцого року. Свидома же єден таки мешачни часопис нє може парирац дружтвеним мрежом прейґ хторих ше „шеруєˮ, односно дзеля актуални вистки велькому числу людзох зоз єдним кликом, вистком зоз рижних збуваньох нє будзе давац превельо простору. Донайпосле, о тим же дзе и цо ше случело, вше годно пречитац на „Рутенпресуˮ такой ютредзень. Годно то и у МАК-у, гвари Андреа, алє вельо скраценше як потераз. Но, вшелїяк рахує и на винїмки, а то за младих найзначнєйши збуваня.
– Тото цо будзе у фокусу, а по жаданю младих, то анкети, понеже любя пречитац як роздумую їх парняки, рижни табу теми о хторих ше ридше пише, або ше вообще нє пише, цо вецей гумору, а моя задумка кус прешириц и старосну гранїцу тих хтори з часу на час напишу дацо до МАК-у. Наших людзох, хтори ище вше млади, а маю цо повесц и наисце су успишни и инспиративни, єст надосц, и у Сербиї и по швеце, и вони би могли буц позитивни приклад и модел спатраня младим. Ґу тому, векше анґажованє на дружтвених мрежох нєшка тиж „must haveˮ, бо як ше уж вери – цо нєт на интернету, якґод да ше анї нє случело.
Так, як и потераз, МАК предлужи сотруднїцтво коло даяких проєктох зоз Здруженьом гражданох „Пакт Рутенорумˮ – гвари терашня редакторка.
КРАТКА РЕТРОСПЕКТИВА
Кед ше врациме на початки, на перши роки та и децениї наставаня часопису за младих, вшелїяк же о МАК-у нєшка нє мож бешедовац у таким контексту яки бул 70-тих або 80-тих рокох у СФР Югославиї. Теди ше ґенерациї и ґенерациї младих формовало у духу социялистичного дружтва. Теди було так. Дзеведзешатих заш иншак, даскельо роки го нє було. Требало и моци и сили врациц го на папер, найсц сотруднїкох, отримац континуитет.
Бул МАК и таки же нє подиходзел ширшей публики, бул бунтовни, експериментовал, и ознова ше врацал на теми и тренди котри млади потримую добре розштудирано же без нїх, без читачох, МАК нє годзен квитнуц. А на концу, а то озда и найважнєйше, МАК ту и ище вше виходзи, ниа, пол вика.
МАК мултимедиялни часопис за младих хтори „Руске слово” видава од 1972. року. То єдини часипис за младих на руским язику у Сербиї, а сотрудзую у нїм млади зоз вецей местох дзе жию Руснаци.
МАК пестує руску културу, руски язик, розуми язик младих, популаризує нови, сучасни вредносци… Институция того часопису ше нє базує лєм на тим цо мож пречитац медзи рамиками од єдного по друге число, або на порталу, важна комуникация з авторами, искуства, предклади темох, швижи идеї, креативносц… Тота нєвидлїва, робота на живо, тиж барз важна, можебуц и найважнєйша.
Тим цо ушорюю МАК тот факт добре познати, а як илустрация тих слово то його швето.
Пейдзешатрочни ювилей МАК преславел у природи, 23. юлия, коло базену у Руским Крестуре, а госци були його бувши и терашнї сотруднїки, читателє, редакторе.., як гварела Андреа Медєши, госци були шицки, цо су анї нє нательо у швеце литератури, алє ше там нашли пре добру атмосферу и друженє. Тото цо прицагло увагу, то же на єдним месце попреплєтани и промоция литератури, поезиї и фотоґрафойох и музика руска и рок и електронска, и гумор, награди, документарни филм… На єдним месце млади з рижних конарох уметносци хторих коло себе позберал МАК.
Вон зна свою мисию. За його будучносц ше ище вше нє треба бац.
(Конєц)