Конєчно могло шлєбоднєйше писац (III)

автор С. Фейса
455 Опатрене

Економска нєстабилносц дружтва на початку 80-тих рокох XX вика як и шицким, та так и младим, нє одвитовала бо, гоч ше у дзепоєдних сферох їх живота преберало тренди зоз Заходу, ище вше отворено нє могло писац о їх проблемох. МАК теди нє бул цихо, алє ше заш лєм отворено о шицким могло писац аж теди кед у держави зажила вецейпартийна система.

У фебруару 1986. року на чоло редакциї МАК-у пришла Славица Тамаш, а дотедишнї главни и одвичательни редактор, Гавриїл Колєсар, прешол на нову длужносц у редакциї новинох „Руске слово”.

У редакциї младежского часописа були заняти два особи. Кед пришла нова редакторка, Дюра Винаї, уж теди у новинарстве мал 10 рочне искуство, а стредком 80-тих новинарски тексти вше частейше подписує Александар Паланчанин. Сотруднїки були тоти без хторих МАК нє мож було задумац, a Тамашова редакторка памета же то нє було мале число, кед ше зна же 50 млади особи сотрудзовали у єдним таким часопису. Окрем стаємних, хтори сотрудзовали од самого початку, а спомли зме их у першим чишлє фельтона, 80-тих рокох за МАК пишу и Владислав Дудаш, Мелания Римар, Иван Терлюк, Яким Ерделї, Наталия Дудаш, Татяна Беук Латяк, Владимир Дїтко, Велимир Паплацко, Рафаїл Русковски, Олена Планчак-Сакач, Микола Шанта, Владимир Медєши, Емил Отрупчак, Стеван Константинович, Боґдан Рац.., док ше им на початку 90-тих придружую Весна Пауґа, Наташа Фа, Олена Папуґа, Михал Роман и велї други, нєшка познати и припознати людзе у просвити, култури, медийох, политичним живоце…

Концепция МАК-у менєй-вецей остала иста. На перших бокох ше обрабяло политични теми, скадзки и конференциї, провадзели конґреси Союзу Социялистичней Младежи, Союз комунистох… И праве на початку спомнутого 1986. року, мож було обачиц же ше вше частейше бешедує о актуалних проблемох младежи, о вше векшей кризи у партийних, младежских орґанизацийох, критикує ше уплїв церкви на младих, спозорює и наклада як би требало информовац младих же би „нє так отворено” указовали на боляци питаня у тедишнєй Югославиї.

У держави теди велька нєзанятосц, млади вецей нє сцу слухац  политични язик хтори нє розумя, сцу пременки у политичней системи хтору критикую прето же ше їх проблеми нє ришує, а хасну з того же су у партиї маю лєм младежски функционере… Млади вше вецей дружтвено инфериони.

РОБОТА У КРИЗНИХ РОКОХ

МАК бул орґан ПК ССМВ, и як таки до политичних проблемох глїбоко нє уходзел, алє анї нє бул цихо. През рижнородни рубрики, стаємни и периодични, постава духовитши, отворенши, блїзши младому швету, з єдним словом – шлєбоднєйше ше пише, виражує… Нажаль, нє длуго. Пре кризу на початку 90-тих рокох младежски часопис МАК нє виходзи порядно. Року 1991. вишли лєм пейц числа, а шлїдуюцого, на скромним паперу у чарно-билей технїки, лєм штири! Славица Тамаш (Надь) того, 1992. року, престава буц главни и одвичательни редактор, а шлїдуюци МАК-и ушорює Александар Паланчанин.

–Були то чежки часи. Криза и война були вшадзи коло нас. Були зме под ембарґом, мали зме санкциї и барз ше було чежко знаходзиц за папер – виявел Александар Паланчанин у документарним филму авторки Маї Зазуляк Гарди „Маково 50 роки”, бешедуюци о тим же ше мушело одустац од видаваня окремного виданя МАК-у, такого як цо дакеди бул.

ЯКИ БУЛИ ОБСТАВИНИ, ТАК ШЕ РОБЕЛО

Найдзене ришенє же би виходзел як Додаток у новинох „Руске слово”, раз мешачно (10 числа).

– То бул час подзековни за писанє. Уводзела ше вецейпартийна система, було вельо новосци, вельо того ше случовало, а шицко тото ше могло прекоментаровац и иншак спатриц. (…). Любомир Сопка, , робел карикатури за дзепоєдни тексти хтори тото вимагали же би ище баржей змоцнєли текст. Вон то робел на свой способ, и то була добра ствар. У єдним периодзе ше могло писац цо ше сцело, бо так шицки бешедовали, та аж и у Скупштини. Алє, теди таки час були, тераз иншаки и, кед опатрим нєшкайши МАК, вон жвератко нєшкайшого часу, а МАК теди бул присподобени тедишнїм часом и бул жвератко тедишнього часу – гварел Паланчанин.

ОЗНОВА ЯК НА ПОЧАТКУ

Так виходзел МАК од юлия 1993. року по марец 1998. року. После скоро 5 рокох (нє)виходзеня, бо нє виходзел як окремни часопис, МАК ознова порушани з помоцу Покраїнского секретарияту за информованє и вимогу тедишнїх руководзацих нашей Видавательней хижи. Друковани є раз до мешаца, лєм з часу на час є двомешачнїк, на квалитетним паперу, а ушорює го Вероника Вуячич, теди Фейса. У першим чишлє после прерви, у уводнїку (МАК, марец-април 1998. бок 3.) нова редакторка поволує на сотруднїцтво, а праве то бул и єден з найвекших проблемох з хторим ше мушела зочиц – як позберац младих людзох хтори буду сотрудзовац, писац о тим цо им найважнєйше, як заинтересовац и других же би тото исте робели, и як и дзе пренайсц конзументох того продукту – МАК-у.

– У тей роботи сом нє була сама и, як гвари, то була єдна редакция младих и амбицийних людзох, полних енерґиї, з новима идеями и потребу виражиц ше на таки способ яки вони сцу. Писали теди у МАК–у Мирко Горняк Коле, Таня Бодянец Анамария Регак, Colby, док ше дзепоєдни з нїх як цо Мирослав Задрепко, Славко Винаї и Оля Хомова и познєйше пренашли у новинарстве.

Остатнє число МАК-у за октобер мешац 2000. року, хторе Вуячичова порихтала з тоту младу екипу, нє вишло, остало у друкарнї. Случел ше 5. октобер. Настали нови обставини.

ГЛАШНЇК ПРЕЗ 30 РОКИ

Перше число МАК-у (1972) обявене як Орґан союзу младежи (СМВ), од 1975. року (фебруар) як Орґан союзу социялистичней младежи, стредком 1984. року МАК Орґан покраїнскей конференциї союзу социялистичней младежи Югославиї, и под таку назву виходзи лєм штири мешаци. Од 1984. року вон декларовани як Мешачни информативно-политични глашнїк Союзу социялистичней младежу Войводини.

Од 1991. року виходзи як Маґазин младих на руским язику, а од 1998. року як МАК – Младежски часопис по руски.

(Предлужи ше)

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ