Зависно од дїялносци з котру ше занїма здруженє, и дзеки и способносци руководства, медзи шеснац реґистрованима у Руским Керестуре, єст тaки чий просперитет заґарантовани, як и тоти котрим грожи гашенє.
Орґанизациї цивилного дружтва, або нєвладово орґанизациї по општинох дзе жию Руснаци почали ше сновац на початку дзеведзешатих, алє їх количество ше рапидно звекшало после 2000. року и отвераня Сербиї ґу ЕУ. Нєвладово орґанизациї требали понукнуц ришенє релативно праведного финансованя нє лєм зоз державних, алє и зоз средствох з иножемства.
Медзитим, финансийна криза, почежкосци у економским розвою, зменшанє финаснованя зоз медзинародних фондох, як и нови державни преписаня (поготов пременки у вязи самодоприносу у локалней самоуправи), традицийни и нови здруженя гражданох положели до чежшей ситуациї. За дакеди сиґурни средства од держави тераз ше муши конкуровац прейґ проєктох. За тих цо маю искуства и знаходза ше у писаню проєктох – шанси ше лєм отвераю. Гевти други ришеня глєдаю прейґ спонзорствох и членарини, алє кельо таки способ ґарантує самоотримуюцосц тих орґанизацийох?
У наиходзацих числох буду представени нєвладово орґанизациї по наших местох и способ їх финансованя. Перши два часци пошвецени орґанизацийом – новим, традицийним и подручним – у Руским Керестуре.
НЄ СЦЕМЕ ЖЕ БИ ЧЛЕНАРИНА БУЛА ПРЕПРЕЧЕНЄ
Найдлугшу традицию од 184 роки, медзи рускокерестурскима здруженями ма нєшкайше Здруженє ремеселнїкох и приватних поднїмательох. Тераз наплацую лєм символичну членарину 250 динари рочнє. Розполагаю зоз власним простором, з котрим добре ґаздую, видаваю го за рижни нагоди, дзекуюци чому нєт дополнюци трошки коло истого. През рок, вєдно зоз Здруженьом женох „Байка”, орґанизую Саям привреднїкох, участвую на „Дньох керестурскей паприґи”, та орґанизую Майсторски бал.
– Наша членарина скромна и зоз того пенєжу ше нам нє уда подмириц анї основни трошки. У тим року маме медзи 50 и 60 членох, дефинитивно же членарина нє може буц будучносц нашого финансованя. Знаходзиме ше по рижних моделох, кед орґанизуєме даяке збуванє, то робиме по конкурсним проєкту и прейґ спонзорствох котри нє вельки, алє за нас значни. Писали зме проєкт за наступни Саям, алє зме ище вше нє достали одвит – толкує Владимир Емейди, предсидатель Здруженя ремеселнїкох и приватних поднїмательох.
Здруженє женох „Байка” єдно з наймладших у валалє, основане є 2011. року, релативно швидко ше афирмовали, як у Керестуре так и на манифестацийох у околних местох.
– Хаснуєме просториї за котри нє плациме квартелїну, алє лєм порядни трошки котри ше нам уда намириц зоз членарини, на донациї нє рахуєме. Число членох у Здруженю варира медзи 10 и 15, а членарина 100 динари мешачно – толкує предсидателька Славица Катона. Соорґанизаторе су Сайму привреднїкох, самостойно орґанизую и манифестацию предайного характеру „Домашнї шпайз”, а попри тим викладаю вше кед за тото єст нагоди. По тераз достали позитивни одвит за єден проєкт, а за ище єден обчекую одвит.
Туристична дїялносц у Войводини єдна з наймладших, так пред шейсц роками основане и Туристичне здруженє Руски Керестур, на чиїм чолє тераз Любица Няради котра упарта у обезпечованю средствох котри порушаю Здруженє.
– Реґистрованих членох Здруженє нє ма. Цесно сотрудзуєме зоз Здруженьом женох „Байка” и Школу, та и людзми котри дзечни видавац хижи за змесценє туристох, а средства за нашо активносци обезпечуєме по конкурсох. Директно завишиме од конкурсного финансованя – гвари Нярадийова.
Того року уж написали шейсц проєкти, з котрих лєм на два достали одвити, єден позитивни и єден неґативни, а у плану писац ище єден. Успишно реализую Медзинародни волонтерски камп, розполагаю зоз власним простором.
Здруженє младих „Pact Ruthenorum” ище єдна орґанизация котра нє витворює нїяки самостойни приходи и нє наплацую членарину. Терашня предсидателька Ясна Медєши гварела же ше финансую лєм по проєктох.
– Маме 10 членох, а нє сцеме же би членарина була препреченє докому же би ше ґу нам придружел. Проєкти пишеме на конкурси Општини Кула и Роботного цела за младеж при Националному совиту Руснацох. Поряднє реализуєме лєтню журку „Pact ON” и „Дньовку”, а попри финансийних проблемох стретаме ше и з проблемом же єст младих котри творя, алє нєдзечнє наступаю пред другима – толкує вона.
НЄ МОГЛИ ПРЕДАЦ МАЄТОК КОТРИ КУПЕЛИ
Здруженє ловарох „Яребица” у Керестуре директно и индиректно завиши од матичного Здруженя зоз Кули, так же керестурске и кажде локалне реґистроване лєм як секция. Кулске Здруженє обтерховане з рижнима даванями, условени су же муша мац ловочуварох котрих вони муша и плациц, за кажду одштрелєну єдинку ше плаци єдна часц и держави, держава надрилєла и менянє старих за нови оружийни лїстки, цо годно условиц и зменшанє членох Здруженя.
– Ми у Керестуре лєм секция, до Општинского здруженя плациме членарину 12 000 рочнє, а ми на секцийним уровню принєсли одлуку же будземе наплацовац ище 1 500 динари котри останю у валалє. Керестурска секция чишлї 25 членох, з тим же иснує можлївосц зменшаня ма, пре нови предписаня о оружию котри принєсла держава. Очкодовани зме и зоз законом котри нам забранєл управянє з нашим маєтком, так кед зме сцели предац жем котру купело Здруженє у валалє, за цо маме купопредайни контракт, ми нє могли, понеже тота жем тераз ше водзи як державна, а ми лєм здруженє без инґеренцийох – дознаваме од Златимира Рамача, котри предсидатель керестурскей секциї.
Ище єдно здруженє котре пред пар роками було пред гашеньом, праве пре нєвигодну финансийну ситуацию то Здруженє спортских рибарох „Коляк”, терашня нова управа ше успишно знашла зоз новим способом финансованя, свойо активносци преширели на еколоґию.
– У нашим Здруженю шицки рибаре плаца членарину 500 динари, окрем пионирох котри доставаю безплатно членску карту, цо за нїх источашнє и рибарска карта. Зоз рибарску карту обовязно предаваме и членску карту, по тераз маме дацо понад 100 наплацени членски карти. Зоз приходох од членарини вимириме квартелїну за просториї, значни трошок за нас и отримованє рахунка у банки. З пенєжу котри нам останє орґанизуєме роботни акциї и змаганя, а праве ту нам источашнє помагаю и нашо спонзоре, на котрих вше можеме раховац на їх пар тисячи динари. Огранїчуюце за рибарох же нашо Здруженє нє член союзу, з членством би нам були отворени ище дзепоєдни дзеври финансованя у општини, алє знова и членарина у Союзу за нас нє мала – толковал нам Михайло Пашо, предсидатель рибарского Здруженя у Керестуре.
Еколиґийни рух „Желєни персцень” у валалє иснує коло 30 роки, порушали приповедку високей концентрациї арсену у води, цо и єдна з причинох вибудови будуцей фабрики води, остатнї 20 роки упарто робели на ожелєньованю и формованю желєного пасма коло населєня, а посадзели вецей од 40 000 древка.
– Добродзечнє ше сходзиме и робиме, та би нє було смисла кед бизме ище наплацовали членарину. Ми презадовольни кед нам дзеци зоз школскей секциї горякох помогню при реализациї, а чежко витворюєме средства по проєктох – толковала предсидателька Леона Доротич Ґутеша.
(Предлужи ше)