Вельки розлики и у статусу, и у хаснованю меншинских правох

автор о. папуґа 14. септембер 2020

Шицки заєднїци Руснацох, Русинох, Лемкох хтори жию у нашим старим краю, терашнїх державох Польскей, Словацкей, Мадярскей, Румуниї, Ческей, з винїмком України, нєшка гражданє Европскей униї. Нашо найблїзши сонароднїки у Горватскей тиж часц ЕУ. Сербия, як и Україна, декларовали намиру приступиц ґу тей заєднїци. О тим як Руснаци витворюю свойо национални права и чуваю свой национални идентитет у державох у хторих жию, ознова сце годни читац у рубрики „Руске у швецеˮ наших новинох.

Кед ше пове Горнїца, перша асоцияция наших людзох на Стари край и завичай то Карпати, Україна и Словацка. Медзитим, у тих двох сушедних державох можебуц и найвекши розлики у статусу и институцийних меншинских правох русинскей заєднїци. У України урядове становиско же су субетнїчна ґрупа державотворного народу. У Словацкей здобули високи уровень институцийного припознаня, алє после деценийох асимилациї запровадзованє и хаснованє меншинских правох идзе помали.

УКРАЇНА: ЕВРОПСКИ ИНТЕҐРАЦИЇ И ВИМОГИ ЗА ПРИПОЗНАНЄ

Руснаци з України жили у рижних державох, Австро-Угорскей, Мадярскей, Чехословацкей, Совєтским Союзу, тераз у самостойней нєзависней держави. Були виложени асимилациї, алє ше то нїкому нє поспишело. Руснаци у сучасней держави України жию и нє миря ше зоз фактом же су єдини од шицких Руснацох у рижних державох нє припознати. После паду комунизма и „русийскей чижмиˮ, шицки жеми цо су нєшка у Европскей униї Руснацом врацели право декларовац ше як Руснаци, лєм Україна то анї по нєшка нє поробела. Урядове становиско держави же Русини часц українского народу. Яке будзе надалєй одношенє ЕУ ґу Руснацом у України, увидзи ше. Алє то нє будзе пошвидко, бо Україна анї нє на пол драги у европских интеґрацийох, кед би ше у предпиступних догваркох вироятнє поставело питанє нєприпознаваня Руснацох.

У цалим швеце на єдним месце, Руснацох єст найвецей праве на Подкарпатю у України, як тот свой реґион Руснаци одвше наволую. Держава урядово тоту традицийну назву нє припознава, та ше тот реґион по сучашнє наволує Закарпатє, а официйно Закарпатска обласц.

– У сучасней України Руснаци чувствую свой идентитет, вон моцнєйши при народу хтори жиє по валалох, а у варошох асимилация векша пре вплїв державних институцийох, а шицки школи, оводи, факултети маю наставу лєм по українски. По попису жительства у України було 10 600 Руснацох. Алє приватни анкети и попис цо правели русински орґаниза

циї гваря же лєм на Подкарпатю єст вецей як 300 000 Руснацох. Тото назначене число, 10 600, то значи же ше Русини вияшнєли як други, а вец назначели же су Русини. Велї ше боя тото поробиц на попису, а велї анї нє знаю же и вияшньованє на таки способ заш лєм гутори о тим же хто Руснак. Держава нє ма податки о Русинох, то „лєм другиˮ. Як ситуация указує и попис 2012, хтори нє дал Русином можлївосц же би ше вияшнєли як Русини. Україна єдине цо нам дала, то формованє русинских орґанизацийох. У законох хтори реґулую права националних меншинох у України нє спомнути Руснаци, а у одвитох на поставени питаня Влада України одвитує же у тей држави нєт орґана хтори би припознал Руснацох. Кажде ше може вияшньовац усно як сце, алє русинскей националносци нєт – шицки Українци – толкує предсидатель Реґионалного здруженя подкарпатских Русинох Микола Бобинец.

У актуалним державним парламенту України єст 8 посланїкох – депутатох зоз Подкарпатя, алє анї єден з нїх нє станул на бок Русинох. Влада, министерства, або даєдни други державни институциї нє маю Руснацох хтори би совитовали предсидателя, министрох, або посланїкох о проблемох Руснацох. Влада України ма министерство за културу, зоз хторого ше помага меншином, а посланїки маю Одбор за националносци и релиґию, алє ше там нїґда нє бешедує о Руснацох и їх проблемох.

 

СЛОВАЦКА: ИНСТИТУЦИОНАЛИЗОВАНИ НАРОДНИ ПРЕПОРОД

Русини у Словацкей у сучасней Европскей униї, шлєбодно мож повесц, доживюю препород. Яке гнобенє доживйовали под час тоталитаризма, нє сцу ше здогадовац. Русинска националносц, як и грекокатолїцка вира, були забранєни од 1950. по 1991. рок, та ше могли вияшньовац як Українци, або Словаци. Русински язик, на хторим бешедовали, бул українски. Велї нє сцели буц Українци, та ше радше асимиловали до Словацох, цо гутори податок же на попису єст 210 000 грекокатолїкох и 50 000 православних, а Словаци су. Кед спаднул тоталитаризем, Словацка такой дошлєбодзела вияшньованє Русином по їх националней основи.

– У сучасней держави права националних меншинох заґарантовани з Уставом Републики Словацкей, держава ище нє ма закон о националних меншинох, алє нова Влада тот закон пририхтує и пошвидко будзе вигласани, а Медзинародни закони и повелї о правох меншинох Словацка шицки потвердзела. Русинох у Народней ради Словацкей (парламенту) єст, алє їх схопносц анґажовац ше за Русинох – ровна нули. Значи, за наш народ нє робя нїч. Так було одвше. Вони у парламенту спред партиї, а нє спред Русинох, бо ґарантоване место за меншини нє постої ˗ гвари портпарол Округлого стола Русинох Словацкей Петро Медвидь, хтори и член Одбору за национални меншини и етнїчни ґрупи и совитнїк за Руснацох предсидательки Словацкей Зузани Чапутовей.

Найвисши державни орґани хтори ше стараю о меншинох то Одбор за национални меншини и етнїчни ґрупи, хтори роби при Влади Републики Словацкей, то Рада влади за людски права, национални меншини и родну ровноправносц дзе Русини маю двох членох, Милана Яна Пилипа и Петра Медвидя, хтори були кадидовани на виберанкох и вибрани су. Пилип заступнїк Одбору Ради влади Словацкей за людски права, национални меншини и родну ровноправносц, а Петро Медвидь и Ана Плишкова меновани за совитнїкох Зузани Чапутовей за проблеми русинскей националней меншини.

– Средства за роботу русинских орґанизацийох дава Фонд за потримовку националних меншинох. Рочнє, за роботу шицких русинских орґанизацийох, держава наменєла 500 тисячи евра. На тоти средстава ше за културу конкурує прейґ проєктох, та ше средства дзелї зоз тих наменєних еврох за русински фестивали и друге. Прешла Влада вигласала Закон о фонду за потримовку култури националних меншинох, так же ше средства одредзує точно, без можлївосци злохаснованя, а вони шицки зоз буджету. У комисиї за дзелєнє средствох єст Русинох хторих вибераю русински орґанизациї – визначел предсидатель Здруженя русинскей интелиґенциї и член комисиї Фонду за потримовку националних меншинох инж. Ян Липински.

Значи, институцийни рамик за сполньованє меншинских правох русинскей заєднїци єст. Медзитим, на питанє нашим собешеднїком, чи свидомосц о идентитету и припадносци русинскей националней меншини у Словацкей рошнє, чи ше траци, одвит же ше траци, гоч на фестивалох то так нє випатра. У пракси, число людзох хтори ше вияшнюю як Русини рошнє, алє кед треба же би родичи уписали дзеци до русинскей школи, вони то нє сцу…

ЗА 20 РОКИ – ДВА РАЗ ВЕЦЕЙ ВИЯШНЄНИХ

Од 1991. року Русини єдина национална меншина у Словацкей хторей число рошнє. Шицки други меншини ше зменшовали. На попису 1991. року у Словацкей було 17 197 Русинох. Русински мацерински язик бул 49 099 особом, а мацерински русински язик Словацом по вияшньованю бул 27 868 особом.

На попису 2001. року Русинох було 24 201, мацерински русински язик бул 54 907 особом, а мацерински русински язик ˗ народносц словацка 28 885 особом.

На попису 2011. року як Русини ше вияшнєли 33 482 особи, мацерински русински бул 55 469 особом, а мацерински русински язик – народносц словацка 22 857 особом.

Фаховци, хтори ше занїмаю зоз русинским питаньом, гваря же у Словацкей може буц од 150 000, та аж и до 200 000 Русинох, бо ше як грекокатолїки на попису 2011. року вияшнєли 210 000 особи, а як православни 50 000 людзе. Знаюци же Словаци скоро виключно нє маю тоти два вири, мож раховац же то Русини хтори ше вияшнєли як Словаци, та на оживйованю їх руского идентитета треба робиц.

(Опатрене 183 раз, нєшка 1)