Як випатра кед млади злуча знанє, креативносц и дзеку помогнуц другим? Одвит на тото питанє вам даю члени школярскей компаниї Клик Приятель зоз Ґимназиї у Руским Керестуре, хторим циль помогнуц старшим особом же би звладали сучасни технолоґиї. У розгварки зоз членами зме дознали як почала їх приповедка, одкаль им инспирация, як функционую и яке искуство здобули през роботу и змаганє.

Клик Приятель то услуга котра помага старшим особом научиц основни ствари о сучасней технолоґиї, же би нє мали почежкосци и страх од диґиталного швета.
Як сце пришли на идею направиц компанию?
Яна: Идея нам пришла на розум так же зме обачели же старши людзе коло нас маю проблеми зоз технолоґию. Потим зме анкетовали коло 50 старши особи, та зме похопели же осемдзешат одсто людзох ма исти проблем.
Як випатра робота вашей компаниї?
Яна: Робота нашей компаниї випатра так же кажде ма свою улогу и робиме вєдно як тим. Директор ше стара же би нє було нїяки проблеми и вше є ту кед нам треба помогнуц, менаджер финансийох меркує же би кажди динар бул на безпечним месце, менаджер диґиталних способносцох ришує кажди проблем у диґиталним швеце, менаджер маркетинґа водзи рахунку же би компания була препознатлїва и видлїва, а менаджер предаваня задлужени за заказованє роботньох.
Кристина: Креировали зме лоґо, флаєри и брошури. Флаєри зме однєсли до амбуланти, апатики, старецкого дому и старшим людзом зме их положели до поштовей ладички же би знали же таке дацо постої. Роботнї тирваю од децембра. Перше зме мали даскельо индивидуални роботнї, а вец зме почали мац и ґрупни, дзе зме направели основни, штреднї и напредни уровень и так себе вони медзисобно посилали имейл порученя.
Цо циль вашей компаниї?
Валентина: Циль нашей компаниї олєгчац людзом каждодньови живот и унапредзиц хаснованє сучасних технолоґийох. Наша цильна ґрупа старши особи, прето же лєм даєдни з нїх знаю хасновац сучасни технолоґиї. Предносц же ше младши и старши ґенерациї повязую, звекшує ше самостойносц при старшей популациї. Отримали зме роботнї у школи и на ище даскелїх местох, а тиж зме мали и индивидуални обуки.
Яки услуги понука ваша компания?

Йована: У компаниї Клик Приятель єст три пакети:
1. Перши крочай (приватна годзина – 45 минути) 800–1.000 динари – фокус на рисованю єдного конкретного проблему;
2. Клик пакет (3 годзини+брошура) 2.500 динари – фокус на основней диґиталней писменосци и на безпечносци;
3. Диґитални сопутнїк (мешачне плаценє – 4 годзини+ перша помоц прейґ телефона) 4.000 динари – фокус на потримовки и нєпреривна доступносц за питаня.
Карточки, флаєри, брошури и шицку опрему зме набавели дзекуюци гуманитарним акцийом, а то од початку обезпечує компаниї роботу без длуствох.
.
Реґионалне змаганє школярских компанийох за Войводину було у марцу того року и на нїм участвовала аж 31 школярска компания зоз 13 местох, а Нови Сад бул домашнї того збуваня. Полни зоз енерґию, зоз интересантнима идеями и креативнима ришенями, тими представели свойо продукти и указали як далєко можу дойсц кед ЗЛУЧА тимску роботу и знанє.
Перше место завжала компания Монета зоз Нового Саду, вона обдумала дружтвене бависко котре на забавни способ едукує тинейджерох о финансийней писменосци.
На другим месце компания ФлеаФлай зоз Сримскей Митровици, котра продукує продукти за защиту псох од инсектох и паразитох.
Треце место завжала компания Зитофф тиж зоз Сримскей Митровици, а вона розвива иновативни ришеня у обласци дермокозметики.
Участвовали сце и на Змаганю школярских компанийох у Новим Садзе, як то випатрало?
Йована: Змаганє було цикаве. У нашей школярскей компаниї нас було седмеро зоз наставнїцу и менторку зоз бизнис швета. Попри нашей, змагали ше ище 30 компаниї. Змаганє випатрало так же зме намесцели штанд на хторим були флаєри, брошури, мотивацийни карточки и табла на котру людзе писали свой диґитални страх, а ми писали ришеня. Задовольни зме як прешло з жирийом. Представели зме компанию найлєпше як зме знали. Нє мали зме трему, та зме успишно одвитовали на шицки питаня хтори нам поставели.
Резултати зоз змаганя одлични, видзели зме цошка нове и здобули нови памятки. Жири нам поручел най ше и далєй намагаме и най нє ставаме.
Як сце задовольни зоз потерашнїим искуством?
Поднїмательство нє предмет зоз хторим ше школяре основней, та анї штреднєй школи, часто стретаю. Аж анї на факултету, окрем кед ше нє упишу на напрями хтори, медзи иншим, и то виучую. Заш лєм, то цошка цо нам шицким може помогнуц, гоч хторей зме професиї. Можебуц и сами жадаме мац подприємство (а занїмаме ше зоз шпиваньом, правиме швички, автомеханїчаре зме, або дохторе), а можебуц нам лєм искуство, хторе здобуєме зоз шицкого цо єден поднїматель муши знац и роби, будзе барз значне у живоце.
Валентина Русковски: Циль снованя школярских компанийох то розвивац и унапредзовац поднїмательки компетенциї при школярох. З оглядом на тото же у наставним плану за ґимназиї нєт предмет хтори би школяром приблїжел тоту обласц, мож повесц же то дополнююце виволанє хторе нашо школяре муша звладац. Кажда школярска компания ма циклус хтори почина зоз основну идею, потим идзе виглєдовацка часц (чи иснує уж дацо подобне, кельо то цикаве цильней ґрупи, яки би були трошки, а яки заробок…), направи ше бизнис план, после того ше розвива идею (продукт, або услуга), маркетинґ и пласованє, и на концу ше патри на яки способ би ше могло усовершиц и розвиц идею хтора би обстала. През шицки тоти фази школяре ше, окрем поднїмательких схопносцох, уча и робиц у тиму, уважовац думаня других, уча же ше дакеди треба поцагнуц, а дакеди буц гласни…На єден способ ше формує чловек хтори будзе у єдней мири порихтани на виволаня, хтори го чекаю кед закончи штредню школу. Тогорочну школярску компанию основали ґимназиялци першей класи, опредзелєли ше за услугу, а вона менєй заступена. Главна идея була же би помагали старшим людзом звладац почежкосци, зоз хторима ше зочую кед хасную диґитални технолоґиї. То гумана активносц хтору, можебуц, нє мож финансийно поровнац зоз компанию хтора понука даяки продукт, лєбо предава апликацию.
Думам же участвованє у школярских компанийох
може помогнуц младим же би ше ошлєбодзели кед явно наступаю, же би функционовали як тим, розвивали свойо схопносци и афинитети, упознали як функционує поднїмательске подприємство и розвивали финансийни схопносци.
Исак: Барз зме задовольни и вельо нового зме научели. Тота робота физично нє напорна, алє ше треба знац добре знайсц коло компаниї. Думам же би ше кажде требал опробовац у тим. Нє витворели зме ище шицко цо зме виплановали, алє зме мали даскельо идеї же бизме могли сотрудзовац зоз векшима компаниями и так злєпшац нашу.
Кристина: На таких проєктох мож научиц иншаки ствари як у школи. Ми научели буц сцерпезлїви, як ше треба одношиц ґу людзом и вєдно сотрудзовац.
Валентина: Научели зме як функционує бизнис у пракси, як ше продукує продукт, або услуга. Тото змаганє нас учи и тимскей роботи и комуниковац зоз людзми. Думам же нам тота нагода и тото искуство у будучносци будзе значиц, прето же зме ше уж упознали зоз бизнисом и злєпшали зме тимску комуникацию.

