РОБОТА НА ЛАДЇ ВИЧЕРПЮЮЦА, АЛЄ ШЕ ВИПЛАЦИ

Розгварка з Андрейом Надьом

автор Сара Планчак
1k Опатрене

Робота на ладї полна рижних виволаньох… Роботни дзень длуги и напарти, животни рутини подполно иншаки, заварте и огранїчене околїско, узки просториї, а ту и робота з людзми розличних културох… Но, заш лєм, робота на ладї дава єдинствене путованє през найрозличнєйши часци швета и… добри заробок.

Андрей Надь з Руского Керестура дзевец мешаци жил и робел як електричар на терховней ладї, а за МАК нам виприповедал свойо искуство.

Же би ше першираз конкуровало за роботу на терховней ладї, толкує Андрей, муши ше достац штири лиценци, медзи хторима и указованє першей помоци и основи защити од огня. Зоз положенима лиценцами мож достац роботу алє ше нє шме робиц сам, муши ше мац дакого хто кандидата надпатра и учи го роботу за хтору ше опредзелєл. Познєйше, кед особа шицко положи, приявює ше до фирмох. Кед це прилапя, гвари Андрей, поклада ше ище єден испит хтори вязани за фах з хторим особа роби на ладї, и мож почац робиц.

– Кажде хто идзе першираз робиц на ладю, без огляду на тото о хторей роботи слово, муши одробиц дванац мешаци пробней роботи, кадетуру дзе ти асистент дакому хто це учи робиц и хто це надпатра. Я робел як електричар, оправял сом шицко – од найобичнєйшей гришки на райбачки до велькей хиби на главним мотору хтори порушує ладю, тиж так сом  отримовал и шицки шветла. Нє було вше лєгко оправиц, гоч нормално, помагаю и други майстрове. Случело ше раз же нам ше ладя погубела праве за Крачун, теди сом зоз своєй кабини вишол рано, а врацел ше аж пополадню – приповеда Андрей.

Ладя на хторей вон пребувал була терховна, нє мала путнїкох, лєм роботнїкох –електричарох, машинцох, механїчарох, кухарох, особи хтори одрабяю шицки основни ствари. Ладя була огромна, длугока 400 метери, 60 метери широка и 30 метери глїбока. Од палуби на горе мала дзевец поверхи, а долу ше находзели ище пейц поверхи. Його простория у хторей пребувал була досц мала, а окрем просторийох дзе пребували, мали и кухню и єдальню.

– Перши два тижнї на ладї ми були барз нєзвичайни, шицко було истей фарби, громаду дзвери и преходи, шицко ми випатрало подобно. Було ситуациї же сом ше страцел, та сом мушел волац тих цо добре познаю ладю. Перши два днї ми було барз нєзвичайне же ше коло мнє шицко кива, та сом нє могол заспац, алє после одредзеного часу сом ше на шицко звикнул. Єден дзень зме рушели з Тайланду за Китай и ладя була цалком празна. У тей хвильки сом у своєй кабини нє мал климу, та сом отворел облак. Лєгнул сом спац и нєодлуга ме пребудзело гвижджанє витру, та сом завар облак. Познєйше, уж над раном, отверам очи и патрим пада монитор, куфер лєци по кабини, орман ше отворел, а шмати повипадовали, зоз фиронґами набива. Нєзвичайне ми було и же на ладї шицко енормно вельке, по теди сом поведзме хасновал ключ число 7, а тераз ключ число 103 хтори вельо векши аж и од моєй гарсци – приповеда наш собешеднїк.

Андрей на ладї нашол товаришох, здружел ше зоз шицкима, та аж и предлужел пребуванє зоз шейсц на дзевец мешаци.

 – На ладї сом мал барз добру екипу. Було нас зоз рижних державох, зоз Чарней Гори, Италиї, Горватскей и Индонезиї. Нє було нам ше проблем згвариц понеже векшина були „нашоˮ людзе, а зоз Индонезийцами сом бешедовал по анґлийски. Пре добре дружтво ми осем мешаци прешли барз швидко, алє остатнї мешац сом уж лєдво дочекал присц дому. Но, мали зме єдну просторию дзе зме ше дружели, бавели фодбалерчки або столни тенис, була там и терховня дзе сом могол вежбац, патрел сом и филми або слухал музику, та час швидко преходзел – прешвечує нас Андрей.

Андрей робел на релациї Китай–Европа. Ладя рушала з Белґиї за Вельку Британию, з В. Британиї до Марока, вец до Синґапуру, Китаю и Малезиї, а назад ишла и до Саудийскей Арабиї и до Портуґалу.

 – Понеже сом путовал док тирвала пандемия, нє могол сом обисц кажду жем у хторей сом бул. Бул сом у Белґиї, Велькей Британиї, Портуґалу, Синґапуру и на Тайланду. Щиро, Анґлия и Синґапур ми ше нє пачели пре хвилю. У Британиї стално падал диждж, а у Синґапуру була барз велька влага и спройносц, було барз горуцо, а вец одразу почал падац диждж. Барз ми ше пачел Тайланд, бо є цалком нєзвичайни. Тиж и їх менталитет и цала система ми барз интересантни – заключує наш собешеднїк, и додава же планує ознова пойсц на ладю понеже є барз задовольни з роботу, а и зоз заробком, та шицким младим препоручує же би ше нє обавали, алє же би максимално вихасновали кажду хвильку хтору им живот дарує.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ