Фундамент за розвой нашей заєднїци

автор с. фейса
3.4k Опатрене

Автономия и анатомия високошколских институцийох одвше мала и ма тоту прикмету же є ґарант за шлєбодну наукову и културну роботу професорох и студентох. Мал то на розуме и професор Александер Мудри, нєшка у званю висшого лектора за руски язик на Оддзелєню за русинистику, ище теди кед крочел на новосадски факултет, на хторим роби уж вецей як 9 роки.

Александер Мудри закончел основни и мастер студиї на Оддзелєню за русинистику, а його перша робота у настави була у Основней школи у Дюрдьове. Преподавал виборни предмет Руски язик з елементами националней култури на стредньошколским уровню у Новим Садзе, а по законченю мастер студийох и упису на докторски студиї, бул уключени до настави як студент докторских студийох, а нєодлуга и заняти там дзе и розпочал науку, на Оддзелєню за русинистику.

– Понеже зме були нас двойо на року, студиранє на тедишнєй Катедри було позарядове и мало свойо предносци и хиби. Добре зме ше познали и дружели зоз студентами з других студийних ґрупох понеже програма Русинистики давала можлївосц провадзеня предметох хтори нє у директней вязи зоз русинистику, односно, студенти слухали предмети зоз студентами Сербскей литератури, або Сербского язика, Русийского язика итд. То общеславистични предмети як цо Поровнуюца ґраматика славянских язикох, Старославянски язик, Стара русийска литература, Южнославянски литератури итд. З другого боку, ту и предмети хтори слухаю велї студийни ґрупи, напр. Розвойна психолоґия, Педаґоґия, странски язики.

Я теди хасновал домашнї, фамелийни руски язик у хторим ше збивали характеристики керестурскей и коцурскей бешеди и моцни уплїв сербского язика. Паметам же сом перши испити по руски мушел научиц напамят, понеже нє було места за импровизацию. Подобно як у театру, нєт вельо простору за импровизацию кед текст нєнаучени. З часом сом напредовал, а у тим ми помогло и ученє славянских язикох, повязованє наших словох зоз другима, одкриванє же исти форми у язикох блїзких рускому можу, алє нє муша значиц исте, цо, видзи ше ми, части стереотип. Кед наприклад нашо людзе поведза же без ученя словацкого литературного язика одлично розумя тот язик, вец то значи же го поправдзе нє барз розумя, бо каждодньова словацка бешеда у Сербиї або виходнярска у Словацкей, нє исте цо и литературни словацки язик. Наприклад, програма Русинистики оможлївює студентови же би научел, кед нє бешедовац, голєм ше ориєнтовац, розумиц, пречитац тексти по українски, словацки, польски. Зоз ученьом странского язика, особа ше учи и о другей култури, иншаким розуменю швета, а ученє тих, пре историйни обставини, нам блїзких язикох, указує же тоти други розуменя швета часто идентични, або блїзки нашим.

На науковим полю, чежко обчековац же русиниста може удатно розумиц положенє руского язика без фундаменталного славистичного образованя, цо подрозумює и познаванє славянских язикох. За русинистох ту нєобходне познаванє праве українского и словацкого язика, алє и польского.

КАЖДИ РОК ШЕ 50 СТУДЕНТИ УПОЗНА З РУСКИМ ЯЗИКОМ

На початку Мудри тримал вежби зоз предметох у вязи зоз руским язиком, насампредз зоз Лексиколоґиї, Морфолоґиї, Историї руского литературного язика, а по нєшка гвари же тримал наставу зоз шицких линґвистичних предметох.

– Видвоєл бим ту предмет Руски язик як странски хтори сом почал преподавац вєдно зоз професорку Ксению Сеґедийову од хторей сом мал вельку потримовку у роботи.

Можлївосц преподаваня векшому числу студентох одличне искуство за преподавача, а гоч є дакеди усиловне, задовольство находзим у тим же каждого року маме коло 50 нови особи хтори ше упознали зоз руским язиком и руску културу – гвари вон.

На питанє цо ше од теди, кед крочел на факултет, та по нєшка на нїм пременєло, наш собешеднїк гвари же ше найвекши пременки случели у остатнїх даскельо рокох кед ше велї ствари пременєли пре епидемию корона вирусу. Настава ше почала баржей операц на диґитални информатични алати, а пременєл ше и состав занятих. Кед почал робиц, гвари же на Оддзелєню за русинистику було седем занятих. Нєшка их єст штверо.

– Як студент, а потим и як наставнїк, сом у велькей мири хасновал найзначнєйши досягнуца наших професорох, Сербско-руски словнїк, Ґраматику руского язика, Историю рускей литератури, Малу историю Руснацох и др. У тим смислу, нєшкайши русинисти маю дакус лєгчейшу роботу. Оддзелєнє за русинистику, як то часто визначуєме, єдина високообразовна институция у Републики Сербиї у хторей ше виучує руски язик и як така ма вельке значенє за образованє будуцих наставнїкох руского язика, новинарох и роботнїкох у култури. Кнїжки хтори обявели заняти на Оддзелєню представяю фундамент за розвой нашей заєднїци.

СТУДЕНТИ БИ ТРЕБАЛИ ВИБЕРАЦ ТОТО ЦО ИМ БЛЇЗКЕ

Часто визначуєме проблем зоз малим числом приявених студентох на Оддзелєню за русинистику, но то по словох нашого собешеднїка нє лєм проблем при нас, Руснацох, то резултат тенденцийох у дружтве и ми ту нє можеме буц винїмок.

– Алє нє можеме анї обчековац же бизме мали вецей як 3, 4 студентох, а видзи ми ше же анї нє потребне. З другого боку, у чаше кед я студирал, ґенерациї чишлєли подобно як тераз. Зоз пременками програмох студийох и формованьом нових студийних ґрупох на Филозофским факултету остатнїх рокох, дзепоєдни предмети Оддзелєня за русинистику постали часц програмох Журналистики, Ґерманистики, Анґлистики и Културолоґиї, цо значи же студенти хтори слухаю тоти предмети з часци и нашо студенти. Нєшка ми ше видзи же дзеци муша мац вельки интеґритет, або буц барз шмели же би вибрали учиц дацо цо им блїзке, цо их збогаци, цо нє ма високу практичну вредносц як напр. ИТ.

Каждей младей особи бим совитовал студирац литературу, културолоґию, язики кед ше одушевюю зоз тим, а по студираню гоч и упишу курс програмованя – гвари Александер, визначуюци же важне робиц на розвою нових перспективних кадрох на Оддзелєню, алє и пробовац прешириц польо своєй роботи.

Нєшка Александер найбаржей фокусовани на закончованє докторату.

– Досц часу прешло од упису на докторски студиї. Нажаль, пременєл сом, практично, трох менторох. Плановане же би то бул покойни професор др Любомир Белей з Ужгородского универзитету, медзитим то ше нє удало пре зложену процедуру уключованя ментора зоз иножемства. Потим сом вибрал нашого реномованого линґвисту професора др Фейсу хтори, нажаль, нє виполньовал законски условия же би бул ментор. На концу, як найлєпше ришенє було почац робиц зоз професорку др Людмилу Попович зоз беоґрадского Филолоґийного факултету. Пременка ментора значела и пременку методолоґиї виглєдованя и свойофайтове врацанє на початок. Медзитим, думам же на концу, то добре ришенє. Наздавам ше же докторат хтори ше опера на сучасни линґвистични теориї, односно коґнитивну линґвистику будзе од хасну и за руску линґвистику.

НАУКОВА РОБОТА

Од снованя наукового часописа Русинистични студиї, Александер Мудри як секретар участвує у роботи на збераню роботох, глєданю рецензентох итд. Тоту роботу остатнї роки окончує и його колеґиня Ана Римар Симунович. По його словох донєдавна, нажаль, нє було русинистични науково часописи зоз наукову катеґорию, понеже нє сполньовали основни критериюми за таку оцену.

– Часопис Русинистични студиї нєшка, попри Шветлосци, катеґоризовани наукови часопис, од того року зоз катеґорию М 53 цо заш лєм представя успих витворени за кратки час. Розуми ше, єст ище вельо простору же би ше напредовало – гвари Мудри хтори искуство зоз науковима конференциями започал у Ґданьску, у Польскей, дзе як студент трецого року участвовал зоз єдну роботу. Од теди по нєшка обявел коло 40 роботи у наукових часописох и зборнїкох з наукових конференцийох. През програму Заводу за културу войводянских Руснацох, обявена му и мастерска робота, а наша Видавательна установа „Руске слово” видала и преклад кнїжки Бомбел, автора Мирослава Нагача, хтори Александер Мудри зробел вєдно зоз Томашом Квоком зоз Кракова.

СТРЕТНУЦЕ РУСНАЦОХ ЗАНЯТИХ НА УНС-у

– Думам же була добра инициятива нєшкайшого заменїка шефа Оддзелєня, професора др Янка Рамача кед зме пред даскельома роками направели контакт зоз колеґами Руснацами зоз Универзитету у Новим Садзе. Два роки зме правели таки стретнуца, а потим ше пре епидемию претаргло зоз таку праксу, алє ше наздавам же ше то обнови. Зоз тей инициятиви уж маме плоди, з оглядом на то же професор др Дюра Орос зоз Технїчного факултету єден зоз рецензентох Словнїка компютерскей терминолоґиї професора Михайла Фейси гвари – Александер Мудри.

ЕРАЗМУС + ПРОГРАМА

– Координатор сом Оддзелєня за Еразмус+ програму. Од початку функционованя тей програми, удало нам ше витвориц вецей длугорочни проєкти черанки студентох и наставнїкох. Як найплоднєйши бим визначел сотруднїцтва зоз Прешовом и Ґданьском. Окрем студентох хтори пребували у тих местох, и заняти на Оддзелєню за русинистику мали можлївосц викладац у тих универзитетских местох. Я по тей програми на два заводи нащивел Ґданьск, а раз сом викладал у Прешове. Тиж так, у нас як госцуюци професоре були Душан Владислав Паждєрски и Евелина Хача, Томаш Квока зоз Кракова, а одличне сотруднїцтво маме и зоз колеґами у Прешове, професорками Зденку Цитрякову

(Предлужи ше)

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ