Кед 1982. року престала грац ґрупа „Наш страх”, почали дорастац нови ґенерациї керестурских рокерох. Тому вельо допринєсла и спомнута Музична секция у Младежским доме дзе вежбали числени ґрупи, а єдна з нїх ше окреме видзелєла. Була то ґрупа „Маринер” хтора була активна од 1984. по 1991. рок.
Иницияторе „Маринеру” даґдзе 1984. року були Дюра Костелник Чуста и Михайло Сабо Цуки – и нєшка єден роби у Словениї, а други жиє у Канади. Кед були дас седма осма класа, обидвоме теди слухали популарну рок музику, сцели сами грац на ґитарох и формовац и ґрупу. Поволали и Звонимира Чизмара же би шпивал, а за бубни шеднул Борис Козар. Спочатку вежбали по обисцох, и як шведочи Чизмар, барз полюбели грац. Дзечнє вежбали з вельку любову и уживаньом. Нє паметаю хто точно накресцел ґрупу, а мено вибрали з анґлийского язика и нє знаюци цо точно значи, аж познєйше ше презнали же то цошка коло моря, чи рубец марини…
Здогадли зме ше на Звонимирово музични початки.
– За музику сом ше интересовал одмалючка. Перша ґитара купена зоз зашпиваних, даґдзе у другей, трецей класи, та зме ту, на шоре, и на мосцику грали вечарами, после бависка. Грац ме научели старши сушедове, перше дакус Раде Чапко, а вец Бобик. Од нїх сом „полапал” тельо кельо знали, алє, нє бул сом даяки ґитариста, постал сом шпивач. Окруженє було цале у рокенролу, менєй було фолк музики, так ше лєгко могло „обрац” од рокенролу. А кед то дахто раз зробел, а так голєм при мнє, остава за цали живот.
У тим „фазону” Чизмар и Цуки на ґитарох наступели першираз у школи на програми мацером з нагоди Осмого марца, гоч и нє з цалком прикладну рок шпиванку. А ґрупа „Маринер” першираз наступела тиж у керестурскей Школи.
– Паметам же перша „свирка” була у физкултурней сали за маскенбал меншим школяром, а ми уж були штредньошколци – памета Звонимир. – Репертоар була Ех-Ю сцена. Писнї зме лапали на радию и слухали и тексти и музику, то нє було так лєгко як нєшка. Патрели зме научиц шицки нови гити тедишнїх ґрупох, „Парни валяк”, „Плави оркестар”, „ЕКВ” „Дивлє яґоде”, „Рибля чорба”, и патрели зме их виводзиц у ориґиналним тоналитету.
Звонимир Джуня Пупсо
НЇЧ БЕЗ МЛАДЕЖСКОГО
По Звонимирових словох до странских ґрупох ше нє такой так шмело лапали пре язичну бариєру, понеже у тот час у школи нє учели анґлийски язик, та же би нє випадли шмишни. Гоч вони сами приватно, дзечнєйше слухалу и дакус чежшу странску музику, од ґрупох „Вайтснейк”, „Ей-Си/Ди-Си”, „Дип Парпл”…
– Перше зме вежбали по обисцох, алє далєй нє могло нїч без Младежского дому и Музичней секциї дзе було шицки инструменти и там ше записовали при Славкови Белакови хто кеди будзе мац пробу. Паметам як сом там дзечнє бежал накадзи сом сцигол дому зоз штреднєй школи у Новим Садзе – шведочи Чизмар.
Музична секция, як видзиме, була розсаднїк числених младих цо ше лапали до рок музики, там ше оформйовали велї ґрупи. У єдней з нїх грал и Звонимир Джуня Пупсо.
– За рокенрол музику сом ше заинтересовал так же сом любел и слухал теди популарни странски рок ґрупи, а найволєл сом „Дюран Дюран”, „Вайтснейк”, а од наших „Бєло дуґме” и шицки познати тедишнї ґрупи. У Керестуре були барз велї заинтересовани за музику и ридко хто од хлапцох нє грал, а то могло у музичней секциї. Прето ше и я там учленєл, а постал сом и член ґрупи „Трансилвания”, у хторей були Славко Роман Рондо, Славко Чапко Чипо, и Юлиян Варґа Пуфри. Там сом шпивал и пачело ше ми, но як зме ше у секциї зменьовали на пробох, раз сом шеднул за бубнї и дакус пробовал грац на нїх. Вец сом мал щесца же сом наишол на Славка Дудаша Бонзу и вон ми дакус поуказовал як треба грац, мнє ше попачело, та сом грал, грал, и грал. Ишло ми вше лєпше, и анї сом нє знал же я знам грац. Тоти зоз „Маринеру” ме видзели, а бубняр Козар им пошол до войски, та го я заменєл. Було нам добре грац, уживали зме, а видзели зме же з нами уживала и публика.
Звонимир Чизмар Чизо
БУЛИ ПРЕДҐРУПА ЕКВ
Озда прето же грали з любову „Маринерци”, гваря же им то було основне, и длуго нє мали даяки вельки амбициї. З часом напредовали по квалитету, та попри наступох у валалє, у Школи з нагоди „Домиядох”, наступали и на „Керестуриядох” дзе даскельо раз и победзовали. Мали цаловечарши коцерти у Лалитю, раз у Каравукове, наступели у Кули як предґрупа беоґрадскей ЕКВ (Екатарина Велика).
– Од теди зме як предґрупа грали шицким познатим ґрупом цо теди наступали у Керестуре, од заґребацкей „Друґи начин”, „Зани”, „Риблєй чорби”, итд… – паметаю Чизмар и Пупсо.
Дзекуюци „Керестурияди”, „Маринер” почал и сам твориц свойо авторски писнї. Компоновал их Славко Белак, и концом 80-тих рокох, як найвекше припознанє було понукнуце Рускей редакциї Радия Нови Сад же би у студию зняли свою музику, а потим и ТВ спот.
– Думам же зме були перши хтори зняли руски рок-спот, а вироятнє зме перши мали и студийне знїманє за руску редакцию. Мило ми же и велї з тих композицийох були прилапени у нашей ґенерациї, а дзепоєдни аж и нєшка. Поготов чуєм же „култна” медзи младима „Кед це остатнї погар загаши” – гвари Чизмар.
Най здогаднєме же ше вон попри „Маринеру” добре указал и на „Ружи” дзе достал чобольов 1987. року, а шпивал и познєйше на тим фестивалу. Нєшка є поцешени же рускей музики допринєсол и його син Дориан зоз свою ґрупу „Крейзи казанс”, а и дзивка Дорика хтора тиж одмалючка наступа и як солистка а нєшка у Дзивоцкей ґрупи Дому култури. Наисце красне доприношенє Чизмарових нашей рускей музики.
ПРЕЗ МАРИНЕР ПРЕШЛИ ВЕЛЇ ЧЛЕНИ
Иницияторе „Маринеру” були Дюра Костелник Чуста, басиста, и Михайло Сабо Цуки ґитариста, шпивач бул Звонимир Чизмар, а перши бубняр Борис Козар. Костелника док бул у войску заменьовал Иван Тимко, бубняра заменєл Звонимир Джуня Пупсо, а його Славко Дудаш Бонзо. За солоґитаристу познєйше пришол Славко Белак, и клавиятуриста бул Михайло Барна, а за наступи и Юлиян Рамач Чамо. Кед Чизмар бул у войску, заменєл го Александар Будински Ацо и у тим чаше Маринерци наступали под меном „Бауер”.
