Ладї, стародавни кочи и прикраски з древа автора Мирка Беркеша прицагли увагу нащивительох на нєдавней вистави у Народней библиотеки „Симеон Пищевич” у Шидзе. Була то його перша самостойна вистава гоч ма и седемдзешат роки.
Шпански корвети плахтарки, варяжски и пиратски ладї, римска воєна ґалия, розкошна ладя на лопатки и парни погон з Мисисиспию у чаше Марка Твена, потим миниятурни ладї у ореховей лупи, стародавни кочи… була лєм єдна часц богатей колекциї макетох Мирка Беркеша хтори пристал же би шицко тото цо його руки справели, видзела и явносц у Сриме.
Беркеш скромни уметнїк и можебуц би вистава анї нє була порихтана, кед би нє було Александри Недич, вредней и упартей предсидательки Еколоґийного руху у Шидзе, хтора на себе превжала найвекшу терху при орґанизациї. Велї аж теди баржей упознали того талантованого уметнїка аматера.
– Ище як школяр сом правел макети ладьох, алє то теди були лєм перши крочаї у тим гобию. Любов ґу ладьом нє скапала, та сом ю предужел и познєйше уж кед сом почал робиц, алє пре обовязки на роботи, будованє хижи и пре фамелию, нє було тельо часу за тото цо сом любел. Аж з одходом до пензиї, кед сом мал вельо вецей шлєбодного часу, вше частейше сом правел ладї, а з часом и стародавни кочи, та и други предмети з древа – приповеда Мирко.
Чловек би подумал же су як прави, лєм цо по морю нє плїваю, бо кажда дробнїца на нїх, як и на правих правучких ладьох. Наш собешеднїк прето и гвари же окрем доброго материялу и алату за роботу, потребна и любов, дзека, и вельо сцерпеня же би шицко було так як треба. Бо, лєм кед направи єден „погришни крочай”, муши ше врацац на початок же би на концу було так як треба. Дакеди потребни даскельо годзини роботи лєм у єдним дню, и так днями же би на концу настала красна ладя або коч. Виволал аж и тото же ше зна случиц же ше у роботи занєше, та и цалу ноц роби у своєй импровизованей роботнї, як кед би и наисце бул у давен-давним швеце.
Спочатку тото цо справел даровал найблїзшим, а вец почал и предавац, бо требало купиц материял, дополньовац алат… Цеши ше Беркеш же аж шейсц його ладї краша єден готел на Ядрану, а по приватних обисцох єст их наисце вельо.
– Найвекша моя радосц кед на концу, после велькей роботи, заблїшнє ладя, коч, або дацо друге цо сом зробел, и кед сом на концу задовольни як випатра. Окреме ми мило кед видзим же ше тото цо справим и другим пачи. Нє застановел сом ше лєм на ладьох и кочох, алє сом почал правиц и фиґури людзох, студньох, прикрашовац мурово годзини и подобне – гвари наш собешеднїк.
Александра Недич обецала же будзе отримана ище єдна його вистава же би була представена цала його творча робота и же би ю видзели и други согражданє.
Беркеш нє таєл же планує справиц єдну вельку ладю и же му то будзе велька спокуса. Слово о ладї „Ла пикола” хтора треба же би мала два метери и пейц центиметри. За тото ше озбильно рихта, а з тоту виставу у Шидзе указал же нїґда нїзач нє позно.
