Войводина ґеоґрафске подруче познате по плодней жеми хтора вигодна за продукованє насампредз землєдїлских културох и желєняви. У остатнїм чаше дзепоєдни нашо продукователє нєзадовольни зоз їх одкупну цену, пробую найсц нови култури з чию продукцию заробок будзе векши. Єдна зоз таких културох то малина.
Малина то рошлїна чий природни амбиєнт вшелїяк нє войводянска ровнїна. Єй природни штредок то благи горйовити терени южней Сербиї котри ше находза од 300 до 500 метери надморскей висини, гутори дипломовани инжинєр польопривреди и продуковатеь малинох Влада Кухар з Дюрдьова.
– Зоз розвойом ґенетики скорей двацец пейц роки на институту Брезна (Brezna) у Польскей тим фаховцох, на чолє зоз професором дохтором Яном Данеком, направел даскельо нови сорти малини хтори успишно можу роснуц у ровнїни и на нїзких надморских висинох. То сорти хтори квитню и даваю плод на єднорочним конарчку. Технолоґия продукциї тих сортох барз єдноставна, нє вимагаю нїяки окремни укладаня як цо слупи, мрежи, дроти и друге. Перши конарчки малини сорти Полана до Сербиї принєшени 2002. року и засадзени су у Дюрдьове. Уж за два роки сцигла и нова, сучаснєйша сорта, Полка хтора ше указала вельо лєпша и барз ше успишно хова на войводянских польох. Полни дзешец роки Полка и Полана ше продукує лєм у Дюрдьове. Польопривредни продукователє ше аж 2012. року баржей почали интересовац за тоти два сорти малинох. Од 2012. по 2018. рок садзенє малини Полка и Полана ше нєвироятно швидко розширело по цалей Войводини. Нє зна ше точно, алє предпоставя ше же 2018. року було засадзене од 1 000–1 500 гектари тей култури – гутори Кухар.
ПРЕ ГИПЕР ПРОДУКЦИЮ СПАДЛА ОДКУПНА ЦЕНА
З другого боку, Поляци тоти два сорти малини предали и другим жемом у околїску, як цо то: Мадярска, Румуния, Босна и Герцеґовина, Болгарска, Горватска.
– Шицко тото приведло до того же ше у нашим околїску створела гипер продукция тей овоци, а з тим єй и цена спадла на нєвироятно нїзки уровень. Сербски продукователє з початку скептично патрели на польски сорти малини и нє верели же вони можу направиц озбильну конкуренцию сербскей малини, котра у швеце позната по добрим квалитету. Одкупни центри (хладзальнї) з початку нє сцели одкупйовац Полку и Полану, под вигварку же вони подлого квалитету и же маю мали процент цукру у себе. Медзитим, о пар роки, кед цена спадла, указало ше же хладзальньом тоти два сорти малини вообще нє були проблем и поряднє ю куповали як и шицку другу малину. У остатнїх двох рокох шведкове зме швидкого зменшованя поверхносцох тей култури, а причина тому же ше продукция економски нє виплаци. З тим „вилєтом” войводянски парасти направели вельки чкоди и себе, а окреме направели чкоду дробним традицийним, длугорочним продуковательом зоз южней Сербиї хтори малини продукую у єй природним амбиєнту, на малих поверхносцох – приповеда дипломовани инженєр Влада Кухар.
ЧОМ ТО ТАК?
– Малина Полка направена як конзумна сорта малини и ю требало пестовац на огранїченим просторе. Продукция тей сорти вообще нє така єдноставна як цо велї думали. Циль успишней продукциї тей сорти малини то 95% плодох у першей класи хтори ше спаковани до амбалажи од 125 ґр и 250 ґр предава по релативно високих ценох. Же би ше то витворело потребне вельке знанє, искуство, закладанє и барз добре познаванє тарґовища. Очиглядно же велї нашо продукователє, нє знаюци шицко тото, вошли до продукциї малинох на векших поверхносцох зоз минималним познаваньом шицкого того цо потребне за успишну продукцию и, розуми ше, як резултат достали мали урожай и подли квалитет. Зоз другого боку их дочекали барз добре орґанизовани купци хтори им за тот їх продукт понукли барз нїзку цену – гвари Влада Кухар.
Вон толкує и же попри шицкого цо ше зоз малину у Сербиї случело остатнїх рокох, ю можеме означиц як високопрофитабилну културу хтора длугорочним и витирвалим продуковательом приноши красни заробок. Же то так шведочи тото же ше малина пестує на цалей жемовей кулї и шицки озбильни продукователє, гоч у хторей часци швета жию и продукую малину, углавном вецей роки, задовольни зоз профитом хтори посцигую.
– Єст два основни ґрупи продуковательох и то ґрупа вельких продуковательох, хтори малини продукую на вецей дзешатки-стотки гектари. Зоз таку продукцию ше занїмаю вельки компаниї и ту углавним заступене механїчне оберанє. Малина з таких поверхносцох закончує у фабрикох за преробок и ма релативно нїзку цену. Трошки продукциї тей малини досц нїзки, та ше таки способ хованя малинох продуковательом и попри нїзкей одкупней цени виплаци. З другого боку маме ґрупу малих продуковательох хотри на малих поверхносцох зоз ручним обераньом посцигую високи урожаї и барз добри квалитет плоду. Таки малини углавном спаковани до амбалажи од 125ґр и 250ґр и закончую на пияцох и вельких тарґовищних ланцох. Вона ма високу цену, так же ше єй продукция и попри високих трошкох виплаци – гутори Кухар.
ШВЕТОВО ТРЕНДИ
У шицких розвитих жемох швета малина барз глєдана овоц пре свой прекрасни випатрунок, смак, пах, малу калорийну вредносц, богатство витаминох и минералох и пре лїковитосц. Остатнї роки вше глєданша и чернїца, хтора тиж барз богата з витаминами, минералами, и важи за овоц з найвецей диєтетнима нїтками и позната є як антиоксиданс и же барз поспишує здравє. Жиєме у чаше кед ше вельо дава на имунитет и очуванє доброго здравя, цо з часци и причина за вше векшу популарносц тей овоци.
– Чернїца то овоц котра вєдно зоз малину припада ґрупи ягодастей овоци. Єй продукция вельо менша як продукция малини. Природни амбиєнт чернїци приблїжно исти як и малини и углавним ше за єй продукцию одлучую исти продукователє. Урожаї чернїцох вельо векши як малинох и тиж велька часц тей овоци закончує у фабрикох за преробок. Єдну меншу часц продукователє пакую до менших пакованьох и предаваю ю як конзумну чернїцу. Чернїца у одношеню на малину ма вельо нїзшу цену, окреме у индустриї. З другого боку, єй урожаї по єдинки поверхносци досц вельки, та ше и єй продукция углавном виплаци. Малина и чернїца барз здрави и на шветовим уровню ше и швижу овоц и продукти направени зоз нїх вше вецей глєдаю. Таки тренд би требал длугорочно озбильним продуковательом обезпечиц стабилни пласман и добри заробок – гутори Влада Кухар.