Ана Мария Ивков, народзена Джуджар, родом зоз Дюрдьова, алє уж велї роки жиє и роби у Французкей. Упознала Александра и уж после другей нащиви обидвойо похопели же ше вецей нє сцу роздвойовац. Од теди прешли осем роки.
Пошвидко ше повинчали, справели хижу, и постали фамелия. Ана Марийов супруг Александар зоз Сербиї, зоз Шайкашу, а у Французкей ше народзел, бо пред тим там пошли жиц його баба и дїдо.
Док бул на одпочивку у Сербиї Александар упознал Ана Марию, алє ше пошвидко мушел врациц до Французкей. Пре вельку оддалєносц одлучели же єдно друге буду нащивйовац кеди ґод им ше укаже нагода. Так и було по юний 2011. року кед почали вєдно жиц.
– Спочатку ми було чежко, бо гоч знам по анґлийски, у Французкей велї нє бешедую на тим язику. Кед зме ришели повинчац ше, почала сом учиц по французки, и слава богу же сом го звладала, бо є наисце компликовани – толкує Ана Мария. Язик перше почала учиц у школи у котрей особи у пензиї помагаю странцом научиц го, а потим и у школи у котрей достала урядове припознанє основного знаня французкого язика. Мешац по винчаню мушела ше врациц до Сербиї, бо нє мала тото припознанє. Же би го достала, перше мушела покладац французки язик у французкей амбасади у Беоґрадзе. Врацела ше ґу супругови, и о даскельо мешаци закончела ище єден уровень, научела писац и читац.
– Таки бул закон. Хто нє мал припознанє за основне знанє язика, нє могол достац визу же би жил у Французкей. Припознанє сом мушела обнавяц перши три роки, и то раз до рока. После того сом достала визу за пребуванє у тей жеми на дзешец роки. Мушела сом знац язик, алє доказац же зме нє у фалшивим малженстве, хтори части у жемох ЕУ. Преверйовали нас же чи жиєме у заєднїци, чи зме заняти, и чи я учим и напредуєм – гвари наша собешеднїца.
Александар робел, а кед роботу достала и Ана Мария, пошвидко купели хижу и почали розумовац о снованю фамелиї. Уж су осем роки у малженстве, жию у Муидсу, сто километри од Паризу и исто тельо од океану. Маю двойо дзеци, Николу хтори ма три роки, и осемнацмешчного Луку.
З ДВОМА ПЛАЦАМИ ВШЕ ЛЄГЧЕЙШЕ ЯК З ЄДНУ
Тото цо робела у Сербиї, у Францускей єй нє припознате, та Ана Мария мушела рушиц од початку. Сама глєдала роботу, нє чекала нї на кого, бо жадала цо скорей почац робиц. Достала роботу у ресторану на єдней авто-драги, котра у тей часци водзи од Париза на морйо.
– Перши седем мешаци сом на роботи барз часто подписовала контракт котри тирвали углавни два або три днї. Алє ми пред тим по толковали же то будзе так, а волали ме лєм кед им хибело роботнїкох. О седем мешаци ме прияли за стаємно. Була сом барз задовольна, а и тераз сом, бо добре сотрудзуєме зоз надредзенима и наисце за шицко маю порозуменя.
Спочатку мала менши задлуженя, а вец з часом почала робиц на каси, цо за ню була велька чесц, бо було видно же мали довирия препущиц єй таку вельку одвичательносц. Пре специфичне положенє того обєкта, услужела велї познати особи, од музичних гвиздох, по високих державних функционерох. Там робела два роки, а вец ше мал народзиц и други хлапец, та престала робиц. Но, роботне место ю и далєй чека.
– Ище на початку роботи сом шефом гварела же сом мотивована робиц, алє и же ми барз важне буц з дзецми док одрастаю и воспитовац их док нє почню ходзиц до школи. Прето же сом прията за стално мам обовязку раз до рока послац допис же би ми предлужели одсуство з роботи – гварела Ана Мария.
На роботи єй барз часто помогло знанє мацеринского, руского язика дзекуюци котрому єдина медзи занятима знала комуниковац зоз Русиянами, Українцами, Словацами и другима. Гвари же єй таки розгварки помагаю же би нє забула руски язик.
СПРАВЕЛИ СЕБЕ ОАЗУ
Зоз супругом одлучели же буду жиц у меншим месце, купели векшу порту же би Ана Мария мала простору садзиц домашню желєняву и овоц, алє и квеце. Гвари же ше єй удало пренєсц часточку живота з Дюрдьова до їх обисца у Французкей. Тераз маю свою оазу котру ушорели так як сцели.
– Барз любим кед зме у Дюрдьове у оца Мирослава и баби Мариї и пачи ше ми шицко цо ше у нїх роби. Шицки тоти дробнїци, наприклад, кед баба рихта фриштик… Мнє то барз вельке, то цошка прецо ше чувствуєм барз добре и щешлїво. Бабов нєдзельови полудзенок нє мож поровнац з анї єдним єдлом, єдинствени є по смаку и по цалим амбиєнту док ше рихта, вари, а вец и полуднює з цалу фамилию. Тото и я жадам пренєсц моїм дзецом – гварела Ана Мария и додава же Французи специфични по тим же ше кажде стара лєм о своїм живоце и ридко ше медзи собу дружа. До набавки ше одходзи два раз до мешаца, до меґа маркетох, прето же месарнї и дут
яни швижей желєняви и овоцох нєт у менших местох.
– У Французкей нормалне подзвигнуц кредит за хижу, авто або, гоч за цо, а з минималну плацу чежко же дахто може жиц єден мешац. Та заш лєм, пачи ше ми же як ту ушорена здравствена система и тото же векшину лїкох плаци осиґуранє.
ГОЧ КАДЗИ – ВЄДНО
През тидзнь робя, а през викенд ше дружа з найблїзшима. Ивково шлєбодни час хасную и же би ше фамелиярно дружели. Нащивюю Александрових родичох, озера, зоолоґийни загради, держави у околїску, а найволя вєдно пойсц на океан. Вжиме су найчастейше госци на велїх вашарох, бо су атрактивни, окреме за дзеци. Як госци им приходза фамелиї и приятелє зоз Сербиї.
– Нє мож описац тоту радосц кед ми баба по оцови послала капушнїки. Найволєла бим кед би ми шицки були блїзко. Мам два шестри, Олю и Катарину и брата Владу. Приходза до нас кед ше им укаже нагода, а приходзи и баба. Вше их з радосцу чекаме. Єдного року, кума Таня з Дюрдьова и брат Влада пришли до нас у поради з моїм супругом, а я нє знала же приду. Кед сом их видзела думала сом же ми станє шерцо, така сом була щешлїва – припознава Ана Мария.
Же би отримала физичне и менталне здравє, Ана Мария часто тренира, бега, а ма добри резултати и зоз гуманитарних маратонох. На двох остатнїх завжала перше место.
– Полюбела сом бегац, и гоч є физично напарте, опущує ме. Сполнєла сом свойо жаданє – гварела на концу Ана Мария.
ДЮРДЬОВСКИ ТОРТИ И КОЛАЧИ И АНА МАРИЙОВ ФРАНЦУЗКИ ТАРИФЛЕ
Ана Мария ма вецей гобиї, а окреме люби печиц и правиц лакотки котри ю здогадую на дзецинство и єй бабу з котру препровадзовала вельо часу. Часто єй приятелє, або сушедово, наруча же би им упекла колачи або торту, котра, як єй гварели, вельо смачнєйша як тамтейши домашнї покераї и торти.
Ана Мария з нами подзелєла рецепт єдноставного французкого єдла котри любя шицки котри их нащивя зоз Сербиї. Мено му Тарифле:
Треба обариц кромплї и порезац их на колєчка, препражиц перше пошекану цибулю и сланїну. Шоровац – кромплї, цибуля, та сланїна… Заляц зоз слану шметанку за варенє, попопровац и натрец твардого сира. Печиц док ше шметанка добре нє запече.
