У Руским Керестуре того лєта медзи другима виселєнцами з Канади часц свойого одпочивку препровадзели и браца Югиково – Славко и Дзвонко з Кичинеру зоз своїма фамелиями и їх мац Ана, хтора там жиє зоз нїма. Керестурци их паметаю и як добрих фодбалерох, бо одмалючка обидвома бавели за Русин, а Дзвонко познєйше и за кулски Гайдук. Но, тераз зме побешедовали о їх живоце у Канади, там нашли нови дом гоч любя присц до Керестура.
До Канади пред 12 роками перши пошол старши Славко, а дакус познєйше и Дзвонко. Обидвоме ше виучели за столарох и дома почали самостойну роботу, як гваря у хлїве и на старим „стоядину”, алє у Канади були вельо векши можлївосци. Там лєгко найсц роботу и обидвоме спочатку робели у фирмох, Дзвонко аж и у фаху, а 2008. отворели свою малу фирму за правенє кухньох и дробного меблю. О тим Славко приповеда:
– Нє знал сом язик кед сом пошол, а анї кед зме отверали фирму, алє Канадянє барз сцерпезлїви з приселєнцами и думам же нас почитую як роботнїкох, найважнєйше им же знаме робиц. У нашей власней фирми, дакеди зме мали вецей, дакеди менєй роботнїкох, тераз зме лєм двоме и єдну заняту особу маме у салону у Кичинеру. Я вше гварел же ше нє будземе преширйовац, найволєл бим кед би так остало, тельо же да маме за свою фамелию за нормални и нє даяки барз розкошни живот. А робели зме и з вецей роботнїками и обачел сом же гоч их єст, вецей, а гоч менєй, нашо приходи вше исти, прето же вецей роботнїки значи и векши трошки, мушиш мац и вецей роботи итд. Так же нє маме даяки длугорочни плани.
Славко у Канади нашол и свою животну сопутнїцу Ану Рацову хтора ше з Керестура зоз свою фамелию до Канади одселєла, як гвари, тераз уж пред 23-ома роками.
ЗАСНОВАЛИ И СВОЙО ФАМЕЛИЇ
Нєшка маю тройо дзеци – найстаршого Матея хторому осем и пол рока, Миа хтора ма штири и пол, а наймладши Никола 15 мешаци.
Ана тиж занята, алє коло дзецох им од початку велька помоц Славкова мац, тиж Ана, хтора там пошла кед ше народзел перши унук.
– Познате же у Канади драгше кед даваш дзецко до установи, но завиши и кельо дзеци маш. Патри ше на шицко же би нас менєй коштало, а и тото нам важне же нашо дзеци рошню зоз бабу и то крашнє и же є там, бо би ше иншак нє видзели. Им добре, а и нам ше зда, а и баба ужива з унуками. Помагаю нам и мойо родичи, гоч вони ище вше заняти.
Матей уж школяр, а Миу зме дали до оводи най ше дакус адаптує ґу дзецом пред школу, док Никола зоз бабу – потолковала нам Славкова супруга.
Славко и Ана зоз своїма дзецми
ДЗВОНКО СПИТАЛ КУБАНКУ
Младши Дзвонко пред осем роками тиж нашол свою сопутнїцу, а запатрел ше до нєй у далєкей еґзотичней Куби.
– Були зме там на одпочивку и кед сом видзел Сусел можем повесц же то була любов на перши погляд, як ше то гвари. Там нам була и свадзба, дзе попри єй фамелиї були и мойо найблїзши, мац, брат зоз супругу и сином и даскельо пайташе з Канади и була барз весела свадзба. Иншак Куба барз красна держава зоз добрима людзми, а як познате, а и мнє ше то барз пачи, же Кубанци вше нашмеяни. То народ хтори барз люби музику и танєц и барз су вязани за фамелию – гварел нам Дзвонко.
Того року приведол свою супругу и до Керестура дзе упознала шицку його родзину и приятельох.
– Барз ше єй пачело и ту, у Керестуре, а препровадзели зме и красни викенд з кумовима у Словениї, Италиї и Горватскей и даскельо днї з мою мацеру у Паризу. При врацаню нащивели зме и Барселону, та маме барз красни дожица и памятки. А на єшень ше и „поновиме” та зме и прето у радосним обчекованю нового члена – потолковал
Дзвонко и Сусел
Дзвонко. Вон нам тиж гвари же є задовольни зоз животом у Канади, и з тим же маю власну фирму и як у нєй напрадую.
На питанє як ше там тримаю з Руснацами або кельо провадза живот у старим краю, Славко и Ана нам одвитовали же ше найвецей сходза фамелийно з родзину и приятелями.
– Руснацох у Кичинеру єст надосц, скорей зме мали и пикники, алє тераз то уж нє таке порядне, то вимага и орґанизацию, а и людзе вше вецей през лєто даґдзе одпутую далєй, та ше чежко зоз шицкима усоглашиц. Батлфорд менше место, та озда Руснаци зато там орґанизованши, а ми ту у векшим варошу розшати и кажде идзе на свой бок. Но, з пайташами ше стретаме за родзени днї, обовязно, а кажди викенд даяки родзени дзень бо дзеци, слава Богу, уж маме вельо, и вельо раз чежко найсц термин за орґанизованє. Иншак, наш животни темпо и роботни и фамелийни обовязки таки же нє маме вельо часу за дацо инше.
ЩЕШЛЇВА ЗОЗ СВОЇМА ДЗЕЦМИ И УНУКАМИ
Дзвонкова и Славкова мац Ана тиж була дома у Керестуре и того лєта. У Канади є уж осми рок, алє кажде лєто по два мешаци препровадзи и ту, у своїм доме. Вона барз задовольна и виполнєта же є зоз своїма дзецми.
– Пошла сом кед ше Матей мал народзиц, вец сом ше накратко врацела, и ознова сом пошла кед ше Дзвонко женєл, та сом уж осем роки там. Ту уж нє мам родичох, а вони ми там, та ми барз добре. Поправдзе, зоз своїма дзецми док росли сом нє так мала часу, вше зме дзешка бежали, а тераз з їх фамелиями, а поготов з унучками, преживюєм шицко. После того цо сом прешла шицко у живоце, тераз наисце уживам зоз своїма дзецми и з єднима, и з другима, и барз сом задовольна. Слава Богу, хлапци добри и цешим ше у нїх, и у шицких, бо су мойо, та нє можем анї описац яке то задовольство.
Ана гвари же на анґлийскей бешеди зна лєм дацо основне, поправдзе анї нє ма потребу даґдзе сама пойсц, та ше анї нє трудзи.
– З унучками бешедуєм по руски, а вони розумя и Матей такой одпочатку бешедовал по руски, а Миа вше же нє, алє видзи ше ми же и вона помали язик прилапює. Тераз кед ту були, та ше крашнє бавела з дзецми у сушедстве. Родичи з нїма вше баржей по анґлийски бешедую, бо им так лєгчейше.
Другу нєвесту мам Кубанку и я одпочатку з ню по руски и ми два ше барз складаме и якош и розумиме – и з руками, и ногами, и пишеме себе, и маме якеш свойо згварянє. Думам же вше мож найсц заєднїцки язик кед ше сце и лєм кед попатриш на дакого, та такой знаш цо сце. Вони ше „поновя” тераз у новембру, та ше радуєме и вец ше дакус преселїм до нїх же бим им була на помоци, гоч и Никола ище манди алє уж лєм даяк будзе. Научела сом ше на Фейсбук, та ми вечарами то барз значи, бо знам цо ше ту у краю случує и мило ми кед видзим шицких. Гоч и дома добре, алє при своїх дзецох найлєпше, а поготов при унучаткох – заключела задовольна баба и мац Ана.