Равена контемплация о тирваню и вичносци

автор опс
1.8k Опатрене

Здогадуюци ше на интересантни италиянски город Равену, котри сом нєдавно нащивела, у котрим богате историйне нашлїдство уткане на єден специфични способ до терашньосци, моя перша асоцияция то вшелїяк – мозаїки. Ридко хтори город у швеце ше може похвалїц же у своїм скарбу ма осем памятнїки под защиту УНЕСКО-а, а Равена єден з нїх. Чудесни мозаїки походза зоз вчасного християнского византийского периоду, а тот город вибрал и Данте Алиґиєри, кед бул вигнати зоз родней Фиренци, и ту, у вигнанстве, у Равени, закончел свойо ремек дїло „Божествену комедию”.

КРАТКА ИСТОРИЯ РАВЕНИ

24-25 ravena IMG_9156Кед Равена 402. року постала главни город Заходного Римского Царства християнство досягло свой културни верх и прейґ того пристанїща сцигли уплїви зоз востоку и змоцнєли розвой Равенскей церкви. Настала, як и Венеция, на вельким чишлє малих островох, лєм даскельо стотки метери оддалєна од моря, дакеди була обколєшена зоз писковитима динами, а нєшка є цалком на копну. Римянє одкрили єй стратеґийне положенє и перши римски цар Октавиян Авґуст одлучел пристанїще Равену претвориц до важней поморскей бази. Теди почина препород у Равени, хтора познєйше будзе престолнїца трох державох Заходного Римского Царства (402–476), Остроґотского Кральовства (493–553) и Византийских владарох (568–751).

РАВЕНСКИ МОЗАЇКИ ЄДИНСТВЕНИ И НАЙКРАСШИ У ЕВРОПИ

Равенски мозаїки у базиликох и будинкох дзе ше дакедишнї бивателє Равени кресцели охабяю моцни упечаток на туристох. Їх богатство, їх очуваносц, їх блїщанє, складносц у форми и фарбох, їх краса чудесна и звонка часу. Маестрални виробок з руками дакедишнїх талантованих неимарох и їх обдуманосц у приповедки и символу, з ясну идею цо сцу повесц, на нїх нїч нє случайне, шицко ма свою глїбоку конотацию и порученє.

Прешвечлївосц и дозретосц тей византийскей уметносци єдинствена и вона може буц спатрена и як цалосц и як деталь. Вимага даяке предзнанє и глїбоке и домерковане патренє, пре богатство информацийох хтори ноши, а у даєдних детальох випатра и цалком сучасно. Тоти мозаїки єдинствени, обовязуюци и тото цо треба видзиц у Равени.

ПАМЯТНЇКИ ПОД ЗАЩИТУ УНЕСКО

У здогадованю ми Porta Sisi, дакеди то була главна капура Равени, пешо ше шпацираме по дакедишнєй римскей драги ґу историйному ядру городу. През капуру уходзиме до єдного другого часу, врацаме ше до прешлосци 5. и 6. вику.

Bazilika San Vitale октаґонални будинок збудовани зоз червеней цегли, хтора єдинствено випатра и звонка, зоз подпорнима мурами, а кед войдзеце нука, вона округла, а од одушевия видзе вам лєм єдно длугоке: „Ууууууххх”. И у тей першей хвильки нє знаце кадзи патриц… Чи на мозаїки под ногами, чи на слупи зоз капителами прикрашенима з винову лозу, чи на мозаїки у апсидох, а же бим видзела гевто цо вискладане найвисше, требал би ми и меселатов.

24-25 ravena IMG_9167 24-25 ravena IMG_9162Погляд найбаржей прицагує царска свита цара Юстинияна, з вояками и паноцами, и царица Теодора у дружтве дворских дамох, видлужени статични подоби у просторе без перспективи, алє блїща у злату и розкошу, на мурох равенскей церкви, дзе нїґда з ногу нє крочели…

На найвисшим месце Христос у пурпуру шедзи на белавей сфери, под ногами му чечу штири райски рики, у єдней руки трима кнїжку Апокалипси зоз седем печатами, а зоз другу дарує коруну Св. Виталийови. Кажди куцик апсиди у розкошним мозаїку, вельо символики, деталї, библийни приповедки, вельо подоби, апостоли, ангели, святи, ту и животинї, желєна фарба раю доминує и златна котра трепеци и блїщи… Фарби, ниянси, деталї, дробни каменьчки, тирваю милениюм и пол… Шицко тото у вас пребудзи роздумованє о тирваню и вичносци…

Мавзолей Gali Placidiji у дворе при церкви Св. Виталия, мали будинок у форми крижа, нєшка зачирени до жеми. Шицко у белавих, желєних, червених и златних каменьчкох. Повала у венециянско белавей фарби и у тим нєбе уткани на стотки гвизди хтори ше блїща як прави. У тим мавзолею, гваря, мозаїки найавтентичнєйши и найочуванши. Ґала була римска принцеза, дзивка цара Восточного Римского Царства Теодосия Велького, шестра цара Заходного Римского Царства Хонория, ґотска кралїца, реґент малолїтному синови, супруга цара Констанция III народзеного у Нишу и ту наша славянска вяза зоз Равену.

Шлїдуюца церква хтору идземе опатриц вола ше Базилика Sant Apollinare Nuovo, хтора збудована под час владара Теодорика, найвекшого остроґотского краля. Теодорик бул припаднїк ариянскей секти, алє тота церква од половки 6. вику вецей нє ариянска, а од 9. вику, кед до нєй пренєшени мощи св. Аполинара, достава мено по нїм.

Церква видлужена, на самим верху шор полуокруглих облакох, попод нїх вонконцом мозаїки з обидвох бокох. Блїща ше златни каменьчки коло апостолох, мученїкох, пророкох, патриярхох… Жени з єдного боку, а хлопи з другого у рукох ноша коруни мученїцтва. На початку женскей процесиї приказана Теодорикова палата. На мозаїкох и плахтарки хтори плїваю по белавим морю поза муриска утвердзеного городу Класе, цо доказ, през мозаїки, же Класе бул дакеди на побреж24-25 ravena IMG_9185ю моря. Стретнуце Остроґотох и Византиї зачувани под истим закрицом.

Треба буц сцерпезлїви, упартому оку ше укаже интересантни деталь. Дожице нє лєм естетске, алє и духовне.

По драже нам Теодорикова палата, хтора нє обновена, руїнована, а найзачуванша фасада з улїци. През вики хаснована, меняла ше єй намена, а чи праве тот будинок бул и царска палата, нє цалком доказане.

НА ЦЕНТРАЛНЕЙ ГОРОДСКЕЙ ПЛОЩИ ОДПОЧИВОК

Одходзиме на централну городску площу, хтору волаю Народна. То сам центер Равени дзе ше улїваю нєвельки городски улїчки. Народна площа зоз городску хижу, на котрей турня з годзину, краснима палатами зоз 15. вику, и єдну церкву. Ту направиме паузу и пиєме одличну италиянску кафу, бо у Италиї кафа найлєпша… Покус роздумуєме о упечаткох, а дзень красни, майски, окупани у слунку… Дружтво нам правя голуби, та их покус и кармиме…

Нащивели зме и два будинки у котрих ше дакедишнї бивателє Равени кресцели. Єдна ше вола Ариянска, а друга Неонова, або православна. Найкрасши мозаїки у куполох, дзе приказани Христос як ше кресци. Христос стої у рики Йордан, а кресци го Йоан Креститель. У Неоновей  Христос зоз браду, шицко у белавих и златних ниянсох, а у Ариянскей Христос  приказани без бради и мозаїки у желєних и златних ниянсох. У обидвох апостоли у кружним рушаню урамикую Христово кресценє. Обидва будинки глїбоко зачирени до жеми, спод нєшкайшого уровня копна. У Неоновей зачувани и базен за кресценє.

СУЧАСНА РАВЕНА

Равена нєшка полна живота котри ше чувствує на єй улїцох, по кафеох, аперитив барох, малих фамилийних ресторанох, чувствує ше шор и мир, людзе дружелюбиви и єст вельо пешацки зони, шицко вочи туристом. И нєшка у Равени исную мали ремеселнїцки дутяни у котрих ше правя сучасни мозаїки.

На самим одходу зоз Равени нащивюєме и Теодориков мавзолей, крипту єдного Варвара, хтори ше находзи у парку, на єдней чисцини. Мавзолей збудовани зоз каменя хтори принєшени зоз околїска Врсара у Истри, ище єдна наша вяза зоз Равену, а закрити є зоз каменьом чежким 300 тони. Випатра велїчезно, алє и покус жимно.

24-25 ravena  IMG_9247Гоч Равена нє найпознатша италиянска туристична дестинация, информовани туристи нащивюю тот город, бо у Равени найкрасши европски мозаїки, а у нєй и Дантеова крипта. Равена нє вельки город и шицки памятнїки зоз прешлосци мож нащивиц у єдним дню.

ДАНТЕ У РАВЕНИ

Равена Дантеови остала до конца вирна, та кед ше Фирентинци покаяли и пожадали вжац його жемни остатки и однєсц дому до Фиренци, до уж збудованей крипти, жителє Равени го скрили и Дантеова крипта нєшка у тим городзе.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ