Аранка Маґоч з Коцура ещи у младосци любела шиц и скравац. Тота єй любов давно преросла до гобия, алє и до роботи хторей є и нєшка вирна. Кед до рукох вжала платно и шедла за машину, такой знала як би шмата мала випатрац. Кед почала робиц, нє ставала. Нєшка велї жени у валалє маю голєм єдну сукню хтору зошили єй схопни руки.
Аранка памета же почала шиц ещи барз млада, прето же вше сцела мац уникатну шмату, таку яку у валалє нїхто нє мал. Перши єй „креациї” настали на бабовей старей шивацей машини, а после трох деценийох, и нєшка памета як випатрала перша блузна хтору себе ушила.
– На бабовей машини теди ещи чолнок нє бул округли, алє длуговасти, и нє була на струю. На нєй сом могла шиц лєм по просто, и припознавам, нє було то богзна як пошите, гоч за початок досц добре випатрало – памета Аранка.
И гоч ше школовала за технолоґа цукру, у фаху нїґда нє робела, алє попри роботи дома и коло дзецох, вше мала часу и за свой гоби.
– Кед сом ше одала, од андї сом на дарунок достала електричну шивацу машину, и на нєй сом почала шиц себе и найблїзшим. Нїґда сом нє мала вельки амбициї и нє думала сом же з гобия будзем и зарабяц, та сом нє укладала до модерних машинох – гвари Аранка.
Роки преходзели, а у валалє було вше менєй шивачки. Аранка вше частейше шила женом до валалу. Видзела же були задовольни, и праве тото младу шивачку мотивовало озбильнєйше ше лапиц до тей роботи. Нєодлуга, векши швета у валалє нє мож було анї задумац без шматох Маґочовей шивачки.
НОВОРОЧНА ШМАТА БУЛА НАЙРОЗКОШНЄЙША
– Идеї сом находзела у „Бурди”, а инспирацию на ТВ водителькох, хтори були вше крашнє поприберани. Жени приходзели и з власнима идеями, а найрозкошнєйши були новорочни шмати. Новорочну ноц ше славело у валалє, на иґранкох, святочних салох, ресторанох и кафичох. За таки нагоди сом нє раз шила шмати. То звичайно були розкошни сукнї, длугоки и елеґантни. Жени ше теди нє облєкали так „шлєбодно” як нєшка, алє сукнї наисце крашнє випатрали. Познєйше ми велї приношели преправиц даяку шмату, и з нєй справиц новорочну. Нєшка и тото прешло. Тераз дзивки воля купиц готову шмату за кажду нагоду – гвари Маґочова.
У остатнїх двох и пол деценийох у текстилней индустриї ше вельо пременєло. Домашня индустрия охудобнєла, шмати з увозу єст на каждим углє, та вец лоґичне же и робота шивачкох страцела смисел. Нєшка вельо єдноставнєйше купиц готову шмату як трациц пенєж и час, перше на вибор материялу, а вец на шице даякей сукнї.
– Нєт тельо роботи як дакеди. Нє можем повесц же вецей нє шиєм, алє частейше преправям готови шмати, зашивам, скрацуєм и подобне. Шиєм вецей сукнї за матурски вечар, а тоти шмати звичайно видумовани. Дзивки их находза на интернету, та вец ми приноша указац же яке сцу – гвари Аранка.
А интернет нєшка барз вельке жридло рижних моделох, окреме матурских сукньох даякого познатого креатора. Аранка, вец, пробує тото цо мож и на комютеру – copy paste, прекопирац таку шмату.
– Задумана шмата нїґда нє може буц иста як на даякей слики. Перше же ю ма на себе даяка манекенка, хтору годзинами намесцали же би крашнє випатрала. Ридко кому так як манекенком, сукня стої на целу – як злята. Друге, чежко мож найсц и таки материяли, а анї я нє можем так исто истучко ушиц як цо видзим на слики. Вец ше з дзивку порадзиме же цо будземе робиц, цо пременїме, же би на концу, кед випробує ушиту сукню, пошла дому задовольна – гвари шивачка Аранка.
У РОБОТНЇ – КРЕАТИВНИ ГАОС
Дакеди за шице, док мала вельо роботи, мала лєм мали куцик за свой гоби, а тераз ма вельо векши простор за роботу, а менєй роботи. Шиє у старей хижи при обисцу. Гвари же за шице ма часу звичайно вноци, аж кед шицко пороби коло обисца и дзецох. Вец ше завре до свойого „мигелю”, и шиє. Дакеди три, штири годзини, дакеди и цалу ноц. До того простору Аранка нє пуща нїкого. Там, гвари – креативни гаос: рендочки, цверенки, пантлїки, ґомбички, як и позапочинани шмати на вишачкох, як гвари, звичайни „жителє” старей хижи. Почесне место ма Аранкова „Ружа степ” машина, з двацецпейцрочним стажом.
И попри тим же ше до шивачкох нє ходзи як дакеди, Аранка люби же конєчно ма часу дацо ушиц и себе. Теди ше нє стара же чи потрафи таке як муштерия сце, лєбо чи сцигнє на час ушиц. Опущи ше и ужива у своїм креативним гобию. А кед закончи, цеши ше у своєй креациї – у шмати, яку нїхто други у орманє нє ма, лєм вона.
БАЛА ШЕ ЖЕ ЄЙ РУКА ДИРҐНЄ
Аранка у своїх двацец пейц рокох искуства у шицу лєм єдно нє любела – кед знала же платно з хторого мала ушиц шмату барз драге. Гвари же вше було добре теди кед нє знала почим купени материял. Накадзи дознала, була як на иглох, бо ше бала ше же єй рука годна дирґнуц, або даґдзе платно заштригнє. На щесце, вше шмату ушила без векших проблемох.
