Бачванско-сримски Руснаци достали свою новинку (1)

автор С. Фейса
192 Опатрене

Скоро осемдзешат роки новини „Руске слово” информую наших людзох на їх мацеринским язику, алє то нє и початок информованя и видаваня новинох по руски. Перше число „Руских новинох” вишло 1924. року, и праве тот наиходзаци ювилей нас обовязує здогаднуц ше на перши инициятиви и початки видаваня новинох на руским язику.

Скорей як почнєме о тим як настала идея же би Руснаци мали свою друкарню и почали видавац новини и кнїжки по руски, тота статя би нє була анї блїзко автентична и така виродостойна кед би, по хто зна хтори раз, нє було Дюри Латяка, нашого познатого публицисти и новинара, бувшого директора „Руского слова”, длугорочного сотруднїка и найлєпшого познавателя и шведка обставинох о хторих будземе писац у даскелїх предлуженьох. А фокус на „Руских новинох”, „Руским слове”, друкарньох и кадрох. Єдна з Латякових кнїжкох – „Руске слово 1945-1985”, алє и фельтони у наших новинох, драгоцине жридло з хторого ,,черпаме’’ информациї о даскелїх деценийох розвою информованя по руски, од самих його початкох.

Инициятиви за видаванє новинох за Русинох у Бачкей и Сриме почали 1913. року, теди кед священїк Дюра Биндас розпослал циркуларне писмо руским интелектуалцом же би тоти инициятиви прилапели. Задумка була же би новини почали виходзиц уж 1914. року, aлє шє тото нє случело.

– Иницировац видаванє новинох було вельо лєгчейше як цо тоту инициятиву реализовац. Требало розришиц велї отворени питаня пред тим як цо ше почнє зоз видаваньом. Насампредз ше требало догвариц коло снованя орґанизациї котра би була власнїк будуцих новинох, а вец и на яким би ше руским язику мало писац у новинох: чи на таким як цо по теди виходзела „Недiля” або на тим як бешедую Руснаци у Бачкей и Сриме. Паноцец Биндас мал ясне становиско же то може буц лєм тота бешеда цо ше з ню служа Руснаци у Бачкей и Сриме, алє ше розришованє дилеми коло язика, и велїх других питаньох, одцагло аж по початок Першей шветовей войни 1914. року. Руснацом, кед була война, остало и надалєй читац новини лєм по мадярски, сербски, або по нємецки, даєдним и по словацки. О даскельо роки по войни, 1918. року у децембру, Дюра Биндас обновел тото писмо наменєне рускей интелиґенциї, же нам треба на нашим язику видавац, просвищовац народ же би нє бул глупи, дабоме и у вирским духу, бо то були паноцове. Вон тото написал алє то уж була нова держава. Наш народ ше нашол у гранїцох славянскей держави, и теди славянство достало якуш експанзию. У будуцей держави Кральовини Сербох, Горватох и Словенцох, медзи тима Славянами нашли ше и Руснаци. Теди и условия за розвой нашого културного и националного живота були лєпши – трима Дюра Латяк. 

Од того дня почало

Як познате, Сновательна схадзка Руского народного просвитного дружтва РНПД отримана 2. юлия 1919. року у Новим Садзе у будинку дакедишнього Маґистрата (нєшка Городска хижа), а значну улогу у пририхтованю схадзки мал тедишнї новосадски грекокатолїцки парох Йован Хранилович. Вон покончел шицки формалносци при тедишнїх

власцох , аж и предшедовал и руководзел зоз Сновательну схадзку…

– На тей схадзки участвовали 150 делеґати зоз вецей местох у котрих жило значнєйше число Руснацох, нє пришли Руснаци з Горватскей и Босни, алє пришли тоти зоз Шиду, Миклошевцох и Петровцох. Теди нє було гайзибани, путовало ше на ладї, а з Вуковару ладя ишла до Нового Саду. Людзе приходзели на кочох, а кочи требало пристановиц, накармиц и напоїц. О шицким тим ше теди остарал о. Йован Хранилович. Вон, такповесц, бул Руснак, добре бешедовал по руски, гоч по походзеню то нє бул. Уж у перших правилох РНПД хтори прилапени, у другим параґрафу наведзене же циль Дружтва видавац новини на рускей бешеди поучного, набожного, просвитного и забавного характеру. Розришена и дилема коло язика. Управа РНПД послала писмо др. Гавриїлови Костельникови до Львова и замодлєла го же би написал Ґраматику бачванско-сримскей рускей бешеди. Вон прилапел. Од тей схадзки шицко почало – гвари Латяк.

Бриґи коло друкованя

Перше число „Руских новинох” вишло з друку аж 4. децембра 1924. року. Видруковане є у друкарнї „Даничич” Д. Д. У Новим Садзе и то у тиражу од 800 по 1000 прикладнїки, а так було и познєйше. Та заш лєм бриґом коло новинох ту нє бул конєц…

– Новини уж виходзели 1924. и 1925. року, алє настали вельки проблеми, бо новини були нєкомерциялни. Пре мали тираж, друкарнї одбивали друкованє, бо нє мали заробку, та робели теди кед нє мали другей роботи. Нашо новини пожнєли, и пре тото же з нами так ,,нарабяли’’, знало ше же нам цо скорей треба друкарню. „Руски календар” друковала Манастирска друкарня у Карловцох, алє новини нє сцели друковац. Пробовало ше и у Вербаше, алє нє могло, бо капацитет вербаскей друкарнї нє могол прияц новини. Вец ше анґажовал Илько Крайцар, бул адвокатски приправнїк, вельки Руснак, „просвиташ”, та нашол друкарню у Шидзе. Шидянє прилапели роботу, алє букви нє були шицки добри, а були драги…

А вец ше на друкарню почало зберац фонд. По вашарох нє мож було, алє кед пришли Крачун и Велька ноц,у церкви ше зберало пенєж за руску друкарню. У новинох писало же владика Дионизий Няради друкарнї подаровал 1.000 динари, а теди ше приключели и владикове римокатолїцки, та и вони дали по 1.000 динари на руску друкарню, а у новинох обявени мена тих цо давали по 50 и по 100 динари.

„Руски новини” ше теди друковало у друкарнї „Натошевич”, у Новим Садзе аж по 1930. рок, а главни и одвичательни редактор бул Дюра, Юрий Павич, Жумберчань, парох. А вец хтошка предруцел же вон краднє пенєж и же себе дава вельки хонорар од предплати РНПД. Оформело ше комисию хтора препартрела документи и заключела же то нє була правда. Павич ше увредзел и „Руски новини” престали виходзиц по 28. авґуст 1931. року. Велька бриґа була ознова найсц же хто будзе друковац и хто будзе редактор, та ше и ту владика анґажовал и нашол о. Михала Фирака, пароха пишкуревского. Фирак бул Українєц, алє як дзецко ту одроснул, вишколовал ше, и добре знал по руски. Бул поставени за пароха до Раєвого Села, и бул талантовани за писанє. Владика и Фиракови нашол ришенє. У Дякове, дзе було шедзиско бискупиї, була друкарня, но нє мала одвитуюци букви. Владика купел руски букви, и дал их до друкарнї за „Руски новини’’ и ,,Календар’’, а формално за редактора меновани др Матия Петлич. Петлич бул професор и декан католїцки, алє нє знал нїч коло новинох и нє знал язик. Редактор бул о. Фирак и вон шицко кончел. Фирак путовал до Дякова теди кед требало окончовац коректуру, дописи и друге. Найчастейше теди за ,,Руски новини’’ писали студенти богослове, а попри нїх и Илько Крайцар, Мафтей Винай, познєйше Янко Фейса, Силвестер Саламун и други. Зоз професийного боку вони нє були новинаре, алє писали до новинох, та их волали писателє, а найвецей друковали свойо литературни роботи. Тото цо було информативного характеру, то остало на редакторох.

Гоч новини були у Дякове, Латяк твердзи же нє писало же РНПД з нїма руководзи, алє ше шицко з Керестура ришовало. Фирак кончел тото цо отамаль було поведзене. То тирвало по 1936. рок. Кед умар паноцец Михайло Мудри предсидатель РНПД, и парох керестурски, на його место владика меновал Юрия Фирака. Алє уж теди друкарня була у вибудови, и знало ше же ше у Керестуре будзе друковац новини.

(Предлужи ше)

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ