Каждого остатнього тижня у септембру фокус гуманитарней акциї „Чуц и розумиц” на глухих, и шицких тих хторим очкодовани слух. То и Шветови тидзень глухих и наглухих, а циль тей акциї вецейнїсти – од потримовки и порозуменя по конкретну помоц хтора спомнутим особом найпотребнєйша. Акцию пред 12 роками порушали дефектолоґове компаниї Audiovox, у хторей занята и дохторка Єлена Чулибрк. И акция, алє и робота и фамелия, були теми за нашу собешеднїцу.
З рока на рок гуманитарна акция вше у другим месце, влонї у Новим Садзе, того року у Яґодини. Дзеци з цалей Сербиї, односно зоз специялних школох хторим слух очкодовани, зазберую дефектолоґове у сотруднїцтве з локалну заєднїцу дзе ше и отримує акция. На тей акциї углавним и велї познати ґлумци, шпиваче и познати, праве пре цо векше число нащивительох, пре видлївосц, а медиї то роками провадза и потримую. Потримовка глухим и наглухим ище як потребна, а найважнєйша тота же би могли каждодньово функционовац и квалитетнєйше жиц.
ЛЮДЗЕ И НЄ ЗНАЮ, АЛЄ И НЄ ДЗБАЮ
– То нам и бул циль, мой и моїм колеґом з Audiovox-у кед зме надумали порушац цалу тоту приповедку, же би явносц знала о проблемох з хторима ше зочую нашо пациєнти. Були зме зложни у нашей намири же би наш глас дошол до тих цо можу дацо ришиц, або пременїц кед слово о глухих и наглухих. А резултати нє виостали. За тоти дванац роки нашого анґажованя удало нам ше анимировац людзох на власци же би дзеци о трошку держави ношели слушни апарати на кажди два роки док тот слух ище нє барз очкодовани, и то на уровню цалей держави. Алє, тиж, же би и дзеци после 18 рокох та по 26, док ше ище уча, мали право на апарати кажди два роки, а нє аж на седем як цо було по тераз. Циль нам бул же би ше у вчасним периодзе, такой по народзеню, дзеци препатрало з найсучаснєйшима апаратами и надалєй провадзело. Так же, дацо нам ше удало, на дачим ище вше робиме, як цо наприклад закладанє же би ше старшим особом тиж помогло зоз слушнима апаратами, скорей як цо настанє векше очкодованє. Окреме важне тото же би и явносц научела як комуниковац зоз особами хтори нє чую – гвари Єлена, хтора у спомнутей фирми занята уж 17 роки, ходзи по терену, по местох и Здруженьох, отримує едукациї и препатрунки прешвечена же людзе о тим нє барз знаю, алє и нє барз дзбаю. Информациї и совитованя тей файти им барз потребни же би на час обачели симптоми, и цо скорей поглєдали помоц фаховцох.
– През роботу зме обачели же нам ше людзе нє на час явя, звичайно приду кед уж настанє даяке озбильнєйше очкодованє. Старши то обача по тим же барз почню забувац, велї ше нє можу до дружтва интеґровац. Ниа, вєдно з колеґиню сом робела на єдним виглєдованю, алє ма буц перши раз сообщене на Дньох дефектолоґох, та повем лєм тото же нам акцент бул на детекциї и регабилитацї слуха одроснутих дзе зме видзели же людзе маю тот емоцийни гендикеп кед нє чую. Чувствую ше одруцено и, кед дахто любел музику або танєц пред тим, вон ше поцагує до свойого швета, цо заш може буц плодна жем за други охореня.
При дзецох ясне же кед нє чую, вец анї їх розвой, окреме бешеда, нє годзен буц таки як би требало – гвари наша собешеднїца.
ДОБРЕ ЖЕ ТАК
Єлена Чулибрк, народзена Иван, родом з Коцура, з истого валалу и єй чловек Роберт хтори ше давно пренашол у роботи з древом, та и у рестаурованю меблю. Нєшка є з приятелями у заєднїцкей фирми и роботох на адаптованю хижох и квартельох. Синове, єденацрочни Йован и дзевецрочни Илия, кеди нєкеди з оцом дацо майструю по вонку, алє о школи, спортских обовязкох, музики и шицким иншим цо их интересує, задлужена мац Єлена, окреме док хлапци були младши.
– Вельку помоц при одрастаню наших хлапцох мали зме од моєй и Робертовей мацери. Приходзели до Нового Саду, оставали кельо требало и так як нас учели, так учели и хлапцох. А я заш любела же зме ту у варошу, же синове годни опробовац тото цо понука єден город як цо Нови Сад, и же ше у дачим пренайду. Так и було, нєт дзе зме нє ходзели, ище док обидвоме були у кочикох. Мою любов ґу музики и шпиванки хлапци мушели подзелїц зо мну на велїх концертох и манифестацийох, ходзели зме до паркох, на вистави, до музейох, биоскопу и на представи. Жили зме нєдалєко од центру и такповесц вше на жридлу. А наисце ше нє случело же зме нє пошли на салон кнїжкох, кед кажде себе виберал тото цо люби, а ритуал же ше пред спаньом чита даскельо боки у кнїжки и нєшка у нашим доме зачувани – гвари Єлена, прешвечена же ше хлапци прето и красше виражую, и нє лєм же збогацели свой словнїк, алє им значело и пре самодовириє у школи кед доставали похвали або награди за даєден состав. Йован аж и наградзени за состав о геройох, на змаганю хторе було орґанизоване на медзинародним уровню, та ше по награду ишло аж до храму Святого Сави.
– Наисце сом задовольна з нїма, добри су хлапци и добре шицки функционуєме. Тото цо ми барз важне, то вира, думам же нас вона водзи през живот. Випатра ми як кед би ше шицко у моїм живоце случовало прето же так требало. Патрела сом пренєсц тото и на дзеци, одмалючка ходзели до церкви. Тераз су уж дакус векши, та ше дакус и буня, алє якош то прилапели. Мой чловек по мацери Руснак, по оцови Серб, я по мацери Рускиня, а по оцови Мадярка, та кед зме покресцели дзеци у Алмашскей церкви, єдней нєдзелї зме ходзели там, другей до рускей, трецей до мадярскей. Я по мадярски нє знам бешедовац, алє барз вельо сом од дїда научела, а вец и у школи на факултативней настави запаметала. Но, врацим ше на нашо дзеци и на тото у чим ше цешим, а то же медзи нїма нєт ривалства. Нє сцем повесц же ше нїґда нє нагнїваю єден на другого, алє су барз блїзки. И єдному и другому тераз найважнєйши музика и спорт. Йован грає на клавиру и тренира кошарку, Илия грає на тромбону, а найволї одбойку. То їх швет, а ми з Робертом ту потримац их.
Однєдавна биваме у нашей хижи у Сримскей Каменїци, и шицким нам ше пачи нови стредок, двор и природа вшадзи доокола. Добре нам. Хлапци ше крашнє звикли на нову школу, а ми на сушедство и нових приятельох – гвари на концу Єлена Чулибркова.
ЕДУКАТОРКА ЗА НОВЕ И СУЧАСНЕ
Велї роки практичней роботи з пациєнтами у фирми Єлени наисце барз значели, но нєдавно прешла на менаджерску роботу и тераз є задлужена за цали реґион Войводини. Гвари же єй робота – едукатор, научиц младих хтори приходза до фирми о нових програмох и нових апаратох. И контроловац их. Понеже фирми шедзиско у Копенхаґену у Данскей, Єлена ма обуки онлайн, а часто одходзи и на семинари до Беоґраду.
