„Сербия ми барз хибела. Анґлийски язик сом научел барз швидко и о даскельо мешаци сом ше почал бавиц зоз пайташами. У тим чаше сом мал барз вельке жаданє позберац шицких своїх пайташох зоз Канади и привесц их до Сербиїˮ
У тим чишлє додатку ,,Руснаци и швет” наш госц млади инжинєр зоз Ванкуверу, Иґор Ґашович-Варґа. Иґор з нами подзелєл часточку свойого живота у Канади, алє и периоду кед ше як пейц и пол рочни хлапчик преселєл зоз Кули до нового и нєпознатого.
ПОЧАТОК ВШЕ ЧЕЖКИ
– Гоч сом бул мали кед зме ше преселєли до Канади, ище вше мам вельо памятки на тот период. Очиглядно же сом теди нє бул свидоми шицкого цо ше случує, алє паметам же ми з початку було шицко нове и возбудлїве. А вец пришол мой перши дзень у школи… – започина Иґор нашу розгварку и предлужує далєй.
– До школи сом почал ходзиц без знаня анґлийского язика. Здогадуєм ше же сом плакал, прето же сом нє знал цо ше случує, а досц сом сиґурни до того же плакала и моя мац, кед ме охабяла. Гоч ми Сербия барз хибела, анґлийски язик сом научел барз швидко и о даскельо мешаци сом ше почал бавиц зоз пайташами. У тим чаше сом мал барз вельке жаданє позберац шицких своїх пайташох зоз Канади и привесц их до Сербиї – здогадує ше наш собешеднїк.
Школска система у Канади ше розликує од нашей, та так у нїх основна школа тирва од першей по седму класу, штредня школа од осмей по дванасту и на концу шлїдзи универзитет. Иґор нам потолковал же у єденастей и дванастей класи школяре маю можлївосц вибрац предмети хтори буду слухац, алє же би ше уписало на одредзени напрями на факултету, муши ше слухац у тих класох и одредзени предмети.
Од свойого дзевятого по двацети рок, Иґор тренирал плїванє. Як нам гварел, перше го почал тренирац же би физично бул активни, а познєйше то преросло до професийного, та так Иґор почал участвовац на рижних змаганьох. Под час студираня, опробовал ше и у улоги тренера плїваня, а тренирал аж штири возростни ґрупи. З початку му нє було так лєгко ускладзиц шицки обовязки, алє кед вошол до рутини, шицко було лєгчейше.
УСКЛАДЗУЄ РОБОТУ И ГОБИ
Иґор инжинєр хтори ма диплому телекомуникацийох и умрежованя, як и бечелор диплому зоз електро-инжинєрства.
– Заняти сом у компаниї хтора ше вола „CaptiveAireˮ, як инжинєр у продукциї HVAC (heating, ventilation and air conditioning/зогриванє, вентилация и клима пошореньох) опреми. Робим зоз инжинєрами на дизайнованю проєктох зоз нашу опрему. Потим од контракторох доставаме вимаганя же би купели нашу опрему, хтору вони сами поставяю. Углавном, робота полна зоз телефонскима розгварками и имейлами – гварел Иґор.
Кед є нє на роботи, наш собешеднїк хаснує кажду шлєбодну хвильку час препровадзиц у природи. Облюбена активносц му кампованя, а окреме на прекрасних озерох по хторих Канада позната. Вжиме ше идзе скияц, а влєце вельо того люби робиц. Теди, єдна з облюбенших активносцох му пойсц цалком на заходне побрежє Канади и сурфовац.
МАЦЕРИНСКИ ЯЗИК НЄ ЗАБУЛ
Гоч у новей держави Иґор здобул нових приятельох и прилагодзел ше ґу иншакому способу живота, єдна ствар остала нєпременєна, а то любов ґу мацеринскому язику. Нєшка, як одроснута особа, и далєй пишно бешедує по руски, чуваюци часц свойого идентитету и култури, и попри шицких километрох хтори го дзеля од родного краю. Язик постал мост помедзи його прешлосцу и терашньосцу, злучуюци два швети у хторих жиє.
– По руски бешедуєм каждодньово зоз свою мацеру. Цале мойо дзецинство зме бешедовали так, та би ми було нєобично кед бим бешедовал з ню иншак. Гоч можем лєгко винєсц основну конверзацию, мушим припознац же би ми було вельо чежше бешедовац о ,,глїбших” темох, як цо наприклад о моєй роботи. О нєй сом шицко учел по анґлийски и нє мам за тоти поняца вокабулар по руски.
Кед сом бул мали, скоро каждодньово зме слухали нашо руски шпиванки и я на нїх одроснул. У остатнїм чаше их нє слухам тельо, алє любим з часу на час послухац шпиванки моєй мацери. Маме ище єдну, най так наволам, „традициюˮ у фамелиї. Часто любиме фамелиярно заграц на клавиру и гармоники нашо руски шпиванки. Тота активносц ми досц помага и при читаню по руски, бо сом обачел же ми читанє идзе барз помали – приповеда наш собешеднїк, хтори тиж так закончел и осем роки клавира на RCM (Royal Conservatory of Music).
На концу нашей розгварки, питали зме ше Иґорови яки му плани за будучносц, на цо нам зоз ошмихом гварел же му чежко повесц яки ма плани на ,,длугшу драгу”, бо ше плани стално меняю. Гварел нам же ше женї шлїдуюцого року и же витирвало роби на тим же би пришпоровал и купел хижу и мал дзеци, а нашу розгварку закончел зоз словами: ,,А за далєй увидзиме”.