Барз високи температури хтори були у юлию и окреме тераз у авґусту и по 41 ступень, такволана африцка клима, направели вельки чкоди у польопривреди, окреме у продукциї кукурици, сої, та и слунечнїку, хтори иншак познати по тим же люби суху и слунечну хвилю
Пременка клими, вше цеплєйши жими и барз цепли лєта, маю неґативни пошлїдки на нашу польопривреду. Пре нїх ше скрацує час веґетациї польопривредних културох, зменшує урожай и квалитет, а звекшує присуство чкодлївцох и хоротох. Рошлїном барз завадза и нєодвитуюци розпорядок паданьох, длуги периоди суши и часто моцни витри, цо тиж зменшує квалитет продуктох и загрожує заробок у польопривреди. Фаховци гваря же зме дакеди мали сушу на кажди 10 роки, а тераз частейше. Моцну сушу мали зме 2012, 2017, 2022. року и тераз. Шицко тото причина же би ше у наиходзацих рокох меняло условия продукциї.
Польопривредни фаховци гваря же од землєдїлских културох найвецей єст чкоди у продукциї кукурици и вироятно же будзе требац престац садзиц шаца зоз фао-ґрупох з длугшу веґетацию и прейсц на вчасни кукурици, хтори маю кратшу веґетацию. Тераз на велїх парцелох з кукурицу лїсце сухе, чутка мала и полупразна. Рошлїни нє могли поднєсц горучаву од 40, 41 ступень, та ше осушели.
КРАТША ВЕҐЕТАЦИЯ
Совитодавец у Польопривредней фаховей и совитодавней служби Вербас, Владимир Ранков, за нашо новини гварел же пре цеплотну габу и сушу, веґетация рошлїнох кратша скоро двацец днї.
– Кукурица и соя пошвидшано дозрели, а чкоди єст и на слунечнїку, у зарну єст менєй олєю, а урожай на скоро шицких културох менши за 50 одсто. Жатва слунечнїку на подручу роботи нашей служби почала пред дзешец днями, штреднї урожай коло 1,8 до 2 тони по гольту, и коло 3 тони по гектару. Почало и комбайнованє кукурици, влага попод 15 одсто, а урожай коло 3,5 до 4 тони по гольту, цо би було 6,5 до 7 тони по гектару. Нє знам чи то будзе штреднї урожай кукурици, бо єст парцели зоз малима чутками без зарна, хтори можу послужиц лєм за правенє силажи за статок. Реалнейше же штреднї урожай будзе коло 5 тони по гекатру – гутори Ранков.
Вон гвари же и шицки урожаї треба зняц зоз жеми и жем порихтац за нову шатву.
– Треба причекац же би спаднул диждж и вец порихтац жем за садзенє єшеньских културох, обовязно треба зробиц и аґрохемийну анализу жеми же би ше видзело кельо будзе требац минералного гною за нову продукцию. Того року нє потрошене шицко зоз жеми, треба видзиц кельо хиби азоту и других елементох – гутори Ранков, и додава же даєдни продукователє пре хвилю меняю структуру шатви.
У КОЦУРЕ ПОЧАЛ ОДКУП СЛУНЕЧНЇКУ
Дїловна єдинка у Коцуре ДОО „Либела продукт” зоз Змаєва, як гвари єй руководитель Юлиян Фейса, слунечнїк почала одкупйовац 8. авґуста.
– Нїґда зме так вчас нє одкупйовали слунечнїк як того року, два тижнї скорей як предходних рокох. Пре тоту сушу, барз високи температури и враци витри слунечнїк скорей дозрел, мож повесц же ше осушел. Урожай ище анї нє таки подли як цо ше думало, коло 1.500 кили по гольту. Тоти слунечнїки хтори перши викомбайновани були згоренши и мали менши урожай, коло 1.000 кили, алє иншак, квалитет зарна барз добри – гутори Фейса, и додава же тих дньох тот слунечнїк цо ше комбайнує ма лєпши урожай, коло 1.700, 1.800 кили по гольту.
– Одкупна цена зоз хтору зме вишли то 40 динари по кили, то аконтна цена, а увидзиме вец на концу, док ше закончи одкуп, кельо будземе доплацовац. Вироятно же конєчна цена, хтору порихтани плациц олєярнї и фабрики статковей покарми будзе завишиц и од того чи зродзело досц слунечнїку.
– Суша у юлию и у авґусту, алє и барз високи температури скрацели веґетацию слунечнїка и пошвидшали дозреванє. Було 40 ступнї на полю, дую горуци витри, яґод кед бизме з феном дули, и шицко на полю висушую. Кед би була температура до 35 ступнї, було би цалком иншак – гутори Фейса и додава же пошвидко будзе и одкуп сої и кукурици.
ИЩЕ ЄДЕН РОК БЕЗ ХАСНУ
– Приходза кооперанти, розпитую ше кеди почнєме преберац сою, и кеди будзе одкуп кукурици. Е тераз треба водзиц рахунку же би соя мала спод 11 або 12 одсто влаги и кукурица спод 14,5 одсто, же би ше зарно нє мушело досушовац, бо вец такой єст вецей трошки. Зоз сою годно буц проблеми бо на полю нєєднак дозрева, єст часци дзе є узрета и часци дзе желєни лїсца. И ту треба примерковац, же би зарно було сухе. Людзе нєзадовольни, бо мала одкупна цена и урожай. Того року у землєдїлстве чежко же будзе даякого хасну, ище єден рок нам прейдзе без заробку, гваря же нє вшадзи так, алє у нашим реґиону, у Бачки маме барз вельки чкоди од суши – гутори Фейса.
Далибор Ничич заняти у Вербаше и у Коцуре ше занїма зоз польопривреду, а на одкуп до ,,Либели” привезол слунечнїк свойого пайташа. Вони себе помагаю у роботи у польопривреди.
– Тот рок нїяки за польопривреду, велька суша, урожай нїяки, мало мож заробиц. Нє знам чи годно покриц шицки трошки за укладаня до тогорочней продукциї. Мам кукурици, сої, и єдзенє за птици, за папаґайох – мугар и бар. Того року нє мам слунечнїку, барз сом подло прешол зоз залоньским, пре моцни витор бул барз мали урожай, вец ми го влонї побил каменєц, розчаровал сом ше и нє жаль ми, бо и того року на слунечнїку годно достац барз мало або нїч, кед ше одбиє трошки – гутори Далибор, и додава же му кукурица добре випатра.
– Посадзел сом кукурицу початком априла, досц добре випатра, алє нє знам яки будзе урожай, бо є од тей горучави як опарена. Соя шатирана, ма дакус и жовтого и желєного лїсца, та ю, за тераз, ище нє будзем комбайновац. Тоти людзе цо ю уж витлачели гваря же маю коло 1.000 кили по гольту, и то можебуц и добре за тот рок. Тот враци витор направел вельку чкоду кукурици. Пред тим сом тримал швинї, а тераз ше занїмам лєм зоз землєдїлством. Прешли рок бул барз чежки, залоньски бул як тот, три–штири роки нєт заробку, нє знам цо меняц, можебуц професию и державу – гутори Далибор и додава же барз любел польопривреду.
– Барз сом любел польопривреду, було и хасну, профиту и смисла, а тераз ше лєм роби, алє хасну нєт. Мам фамелию, тройо дзеци, помага ми швекор и пайташ. Кед би ше шицко мушело плациц, нє могло би нїяк. Пред тим сом ше занїмал лєм з польопривреду, а добре же сом того року нашол и роботу у Вербаше, та лєгчейше, бо мам и плацу. Кед бизме чекали лєм пенєж зоз польопривреди, чежко би було.
Юлиян Бильня з Коцура гвари же того року було барз чежко, цо ше дотика польопривреди.
– Слунечнїк того року зродзел коло 15 метери по гольту, подло алє нє так як ше очековало, кукурица подла, осушела ше, 30 одсто будзе менєй, а цена слунечнїку и кукурици нїяка, та нє годно заробиц – гутори Бильня.
