Сербия и швет 11. новембра означели Дзень примиря, дзень кед пред 106 роками созюнїцки держави подписали примирє з Нємецку и зоз тим закончена Перша шветова война. И попри тей найвекшей войни до теди, Сербия як подписнїк на боку побиднїка дала огромни жертви. Дзень примиря ше у нас пондзелок славело по дванасти раз. То державне швето, а означує ше нєроботно.
Рок 1918. за тедишню Кральовину Сербию мал вецейнїсте значенє. Приход сербского войска и ошлєбодзенє од окупатора значело врацанє шлєбоди и демократиї у нє так розвити обласци хтори насельовали Серби. Кед ше Австроугорске царство розпадло, настала нова держава – Кральовина Сербох, Горватох и Словенцох, хтора пошвидко и припозната у Версаю 1919. року.
О тим историйним датуму 1918. року и його значносци, о войни, алє и єй пошлїдкох, за „Руске слово” бешедує др Дюра Гарди, историчар.
– Єденасти новембер велька подїя у историї Европи и швета прето же того дня закончена Перша шветова война, хтора тирвала пейц роки. Сили осовини, заключно зоз Нємецку єдна за другу капитуловали, а зоз тим и войново операциї були дефинитивно и формално закончени и 11. новембра ступело на моц примирє. Война почала 28. юлия 1914. року кед Австоугорска, хаснуюци подїї сараєвского атентату, обявела войну Кральовини Сербиї. Теди Перша шветова война почала на тим нашим балканским просторе, а закончела ше 1918. року вєшенї.
Утрати на шицки боки
Познате же Першу шветову войну наволую и Велька война, битки були чежки, а кед пришол тот 11. новембер, пред 106 роками го славели и побиднїки и поражени.
– Война була барз кирвава и прето ю историоґрафия наволує – Велька война. То бул перши войнови формат у хторим погинули барз вельо вояки, осем милиони здрави хлопи, а коло 20 милиони вояки з обидвох бокох були ранєти. Кед поровнаме тоти податки зоз прешлима зраженями, шицки войни хтори ше водзело потамаль нє були таки кирвави и таки катастрофални за чловечество, ту окреме думам на европску популацию. Вельке було и тото же ше по першираз хасновало хемийне оружиє, танки, авияция по першираз мала улогу у тей войни… Гей, єденасти новемер з олєгчаньом дочекали и побиднїки у ровох, алє и тоти цо були на боку победзених. А надпомнуц бим лєм тото же кажда война за обичного чловека нє значи нїч добре лєм церпенє и утрати, а вельки сили, як пред сто роками, так и нєшка водза свойо войни пре свойо интереси – гвари наш собешеднїк.
Зруйновани штири царства
Пошлїдки Першей шветовей войни були барз вельки, алє кед ше закончела, Кральовина Сербия мала барз добри статус, з почитованьом ше бешедовало о сербских геройох, хторим перши помагали Италиянє, а вец и Французи…
– Пошлїдки були вельки, бо зруйновани штири царства – Нємєцке царство, Русийске царство, Австроугорске и Турске, а на їх розвалєнїскох створени нови держави. Єдна з побиднїкох Першей шветовей войни, держава хтора була и вельки герой тей войни, була и Кральовина Сербия, правда, з велькима утратами. По даєдних историчарох, єдна штварцина сербского жительства страдала, тота цо ше потамаль находзела южно од Сави и Дунаю и облапяла и нєшкайшу Републику Сиверну Македонию, а дахто гвари же то аж и єдна трецина жительства. Умерали людзе и од чежких хоротох, епидемиї тифуса, алє и од гладу. То було вецей як милион и 100 до 300 тисячи людзе.
Дзень примиря Сербия дочекала як побиднїца и прето же сербске войско зоз союзнїками, зоз добровольцами з других жемох, при концу войни пребили славни Солунски фронт. Сербске войско, хторе теди прецерпело барз вельо, напущело Сербию и поцагло ше на Крф, а вец є преруцене до Солуну. Исте войско ошлєбодзело нє лєм Сербию, алє и южнославянски териториї, та Сербия як побиднїк була тот фактор гоч нє була сила, фактор хтори ше питал, хтори мал чежину. После законченей войни, Сербиї ше на перши завод (25. новембра) присоєдинєли териториї у тедишнєй южней Угорскей – Банат, Бачка и Бараня, а пошвидко у сотруднїцтве з Югославянским одбором, першого децембра була основана Кральовина Сербох, Горватох и Словенцох, на чиїм чолє була династия Карадьордєвичох. Тота Кральовина СГС з часом постала и Кральовина Югославия и тирвала по початок Другей шветовей войни 1941. року – гвари Гарди.
Нє раз зме чули же Друга шветова война почала пре нєришени пошлїдки Першей, Велькей войни, хтори з роками кулминовали.
– После Першей шветовей войни настали вельо держави, медзи нїма була Кральовина СГС, (Кральовина Югославия) алє, наприклад, и Чехословацка Република, Польска була обновена, Балтицки републики тиж, хтори и нєшка маю свою самостойносц и члени су ЕУ – Литвания, Летония, Естония и Финска…
Велї держави страцели свойо дакедишнї гранїци и велї з нїх були нєзадовольни, окреме Нємецка, Мадярска, та и Болгарска.
При дзепоєдних историчарох и таки роздумованя, же пошлїдок Другей шветовей войни були резултати Першей шветовей войни. А кед ше кус глїбше спатри шицко тото, история и политика маю свой континуитет, процес, и нїч цо ше случує нєшка лєбо ше збудзе можебуц о 50 або 100 роки, нїч ше нє одвива случайно з даяку гришку. Шицко ма свою предисторию и свойо причини, а поводи ше лєгко находза у тим процесу – гвари на концу историчар Дюра Гарди.
Рамонда
У Першей шветовей войни Сербия страцела вецей як єдну штварцину жительства, а по даєдних и єдну трецину. Упрекосц огромним утратом, малочислене войско ше окрипело, удало ше му врациц шлєбоду и державу. Прето и символ тей побиди Наталийова Рамонда, квет феникс, хтори кед ше осуши, лєм з кус води, ознова розквитнє.