Моя обовязка научиц школярох

автор С. Фейса
341 Опатрене

Фонд годзинох хемиї ше остатнїх рокох зменшал у стреднїх, стреднїх фахових школох, алє и у ґимназийох на дружтвених напрямох. Влонї Сербске хемийне дружтво почало борбу за статус предмета Хемия, за статус хемиї ґенерално, и поцагло зоз собу велїх хемичарох.

Як нєшка випатра робиц у просвити, точнєйше, з чим ше нєшка зочую професоре хемиї, Ясмина Шовлянски на тоту тему вше ма цо повесц 

Хемия як єден общеобразовни предмет требал би научиц школярох о тим цо им будзе потребне за каждодньови живот и нєт того хто при тим нє подума на чисти воздух, здрави кост, на козметику, фармацийни препарати… Основу спомнутого дзеци уча на годзинох хемиї хтори ше у стреднїх школох у остатнєй децениї зменшало. 

– Школяре перши рок маю два раз тижньово хемию и лєм єдну часточку вежбох з цалого ґрадива, док у другей и трецей класи зме мали два раз тижньово годзину хемиї, а тераз маме 1+0,5. То значи же ми раз приходзи цала класа, а други раз лєм пол класи. Маме практикум, опис вежбох, алє нє маме хемикалиї, лабораторийни прибор, та и кед би ше то ришело, я нє можем порихтац годзину без лаборанта, бо медзи двома годзинами мам 5 минути. У школи нє мам лабораторию, лєм учальню, а кед ше роби експерименти познате же столи муша буц зоз керамики, мушиме мац и грейне цело, лавабо… Маме дацо, алє вельо того нє, та ше знаходзиме найчастейше так же дзецом знїмки пущаме з интернету же би их видзели. Идея нє подла, алє випатра як менше зло.

И ознова маме тоту приповедку же єст вельо ґрадива. Лєпше би було кед бизме мали два кратки вежби з дзецми и могли их на миру поробиц, дзе вец шицко мож и потолковац. Так бим могла видзиц и чи маю даяки креативни идеї – толкує Ясмина Шовлянски, народзена Пап, професорка хемиї у Ґимназиї „Лаза Костич” у Новим Садзе.

 СХАДЗКИ ДОБРЕ ОБДУМАНИ

Сербске хемийне дружтво влонї порушало инициятиву за реформу настави хемиї на универзитетским уровню, бо ше у останєй децениї фонд годзинох у стреднїх школох драстично зменшало. Окрем велїх нєдостаткох системи хтора ше одношела на наставу хемиї, алє и на инше, хемичаре предкладали як би могло ришиц проблеми на шицких уровньох образованя, и то доручели компетентним. Орґанизовани схадзки прейґ дужтвених мрежох.

– Мнє ше то пачи, провадзела сом даскельо, лєм же тоти схадзки барз длуго тирваю, и по 4-5 годзини. Ту ше дава идеї, видно цо колеґове предкладаю, мож ше опитац або дацо предложиц. То добра идея, нє можем повесц, лєм сом за тото же би ше тоти схадзки скрацело, бо то кажди тидзень наисце чежко шицко попровадзиц. З другого боку добре и тото же у школи маме Актив наставнїкох и у нїм вельку шлєбоду дзе ше о шицким найлєгчейше догвариме. Добре функционуєме, чераме материял, укажеме дзе мож опатриц одредзени вежби… Кед дахто предложи даяку добру идею, прилапиме ю, або ше догвариме же шицки будземе так и так робиц – гвари Ясмина и предлужує же єй ище вше администрация велька терха.

– Кед дзецко достанє єдинку, малтене треба о тим звит написац.  Док тото робим, нє можем анї випитовац, анї преподавац, вше ми хибя годзини. Друге, думам же ше з дзецми мало вежба, а у штреднєй школи єст ґенерално барз мало вежбаня. Шицко ше зводзи на то же ше лекцию виприповеда, а вони би мушели вельо сами робиц. А знаже же би було лєпше кед би мали часу по пари робиц на годзини, и да ше можу опитац тото цо их интересує – прешвечена Ясмина.

Годзини хемиї вельо интересантнєйши кед ше вежби роби по ґрупох

ДЗЕЦИ БИ ШИЦКО, А НАШВИДКО

Остатнї роки ше вше менєй школяре уписую на природни напрями на факултету, окреме на наставнїцких напрямох хемиї, физики, математики… Причини вецейнїсти, найчастейше тоти же пейц роки школованя анї кус нє лєгки, а робота нє досц плацена. На питанє чи ше роби дацо на тим же би ше застановело таку праксу, знаюци же кед потирва єдного дня нє будзе хто учиц дзеци, Шовлянскова гвари:

– Знам же ше на тим роби, алє ми ше видзи же зме дакус запожнєли. То нє приповедка од влонї, або залоньским и о тим требало скорей роздумовац. А думам же зме у тим шицки виновати. И родичи, и дзеци, и просвита, и держава, и медиї, та и дружтвени мрежи. Дзеци нєшка нє жадаю уложиц труд до дачого. Шицко инстант. Им би було найлєпше кед би ми, професоре, могли приказац годзину за 10 минути. А кед ше школяром да най зробя 10 задатки, о, то траґедия. А вежбанє, вежбанє основа шицкого. Но,  гварим, помкло ше з места, єст идеї, лєм и тоти идеї треба и реализовац. Универзитет добра потримовка, односно „Отворени дзвери” на факултетох. Барз добра задумка, орґанизовани модерни приступ же би ше дзеци заинтересовало. Значи, дзеци одходза на факултет дзе им ше хемия презентує на интересантни и забавни способ. То наисце добре обдумане и зробене, а прицагує увагу – гвари професорка, катеґорична же би школяре зоз школи мушели висц з якимшик знаньом.

– Думам же барз важне же би дацо научели и нє подлєгуєм тим прициском же дай му лєм оцену да ше го ришиш. Дзеци вше дзеци и ми на нїх можеме уплївовац и позитивно и неґативно, а нашо остартац ше би то було тото перше и указац им же нашвидко нїч добре нє будзе, окреме нє з ґрадивом. З другого боку, ґу дзецом ше мушиме присподобиц, и ми професоре. Мушиме нєшка знац як з нїма бешедовац, знац цо любя, цо патра, як ше бавя, алє и одходзиц на семинари, хасновац нови технолоґиї, и вец тото повзяац и применїц. Нє так то єдноставно, алє кед дзеци видза же професор за дацо заинтересовани, и вони  заинтересованши, а то вец цалком иншака приповедка. Думам же понад шицкого барз важни приступ и щиросц з дзецми. Я чувствуєм обовязку научиц школярох, та гоч нє маю петицу. Знанє примарне, та гоч є и за двойку – гвари вона и припознава же заш лєм нєшка далєко чежше поставиц гранїци у класи, цо мож, а цо нє.

– Причини вшелїяки, родичи попущую, так же тераз кед слово о воспитним процесу, момент кед у класи дзвигню руку и опитаю ше ми чи можу присц за мою катедру, то велька ствар… Кед то посцигнєм, вец далєй можеме будовац знанє кельо лєм то мож. Мило ми кед родичи приходза и кед ше можеме порадзиц, кед су добронамирни, вец то шицко штима – гвари вона.

А кед слово о колеґох професорох, наша собешеднїца єдна з тих хтора нє патри хто и як прияти на роботу, важне єй чи зна робиц або нє. Едукациї и семинари части, углавним онлайн и до того трима. Нєсподзивана є же на нїх єст барз вельо людзох.

– До пред двома роками мушели зме мац боди, назберац их на семинарох же бизме мали лиценцу. Теди було можебуц и чежше, одходзело ше даґдзе, а нє було вше пенєжи за нови знаня и поради, алє якошик зме ше теди знаходзели

Пачи ше ми и тото же нам нова директорка у нашей школи понука семинари и нє примушени зме буц на нїх, можеме виберац тоти за  хтори думаме же нам буду хасновитши. У просвити ше ми нє пачи лєм тото же ше мало обраца увагу на наш приватни час. Гоч кеди сцигую мейли, та и позно вечар. Та заш лєм, вше ме одушевює кед видзим тоту пошвеценосц у настави – гвари на концу Ясмина Шовлянски наздаваюци ше же ше нє будзе длуго чекац на лєпши часи кед ше достоїнство наставнїцкей професиї враци там дзе му место.

Професорка Ясмина зоз своїма школярами на факултету

И ПРОСВИТА, И КЕРЕСТУР

– Накадзи сом закончела факултет професор при хторому сом робела остатню роботу ме волал же бим з нїм робела на Факултету.  Рок сом робела на маґистратури, закончела сом и  почала робиц.

Я барз амбициозна, алє нє у тим же хемию воздзвигуєм по нєбо, алє вельо того любим. Любим буц з моїма найблїзшима,  висц и дружиц ше з пайташками, любим пойсц до Керестура и дацо садзиц и пресадзовац. Там моя родзина, сушеда хтора ше вше ґу мнє озве. Барз су добри людзе и якош блїзки ми тот наш валалски менталитет. Там ше добре чувствуєм – гвари Ясмина.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ