Початок продукциї польопривредних културох чежки як и у каждей другей продукциї, та так и кед слово о продукованю ґереґох. Перши рок ше, насампредз, випитує сорти же би ше видзело хтора найрентабилнєйша, односно, хтору ше найлєгчейше преда. Значи важни фарба, смак и, розуми ше, сладосц.
Жителє Коцура тих дньох, кед високи лєтни температури, маю нагоду ошвижиц ше зоз смачнима, сладкима ґереґами хтори випродуковани у їх валалє. Польопривредни продукователь Янко Сакач з Коцура ма уж вельо искуства у заградкарстве, бо скоро децению продукує паприґу, а тей яри першираз посадзел ґереґи и продукция му ше удала, вони добре зродзели и маю жадани квалитет, смак, сладосц и фарбу.
Роби цала фамелия
– Першираз сом того року посадзел ґереґи, дакеди дїдо садзел, та зме одлучели пробовац же бизме видзели чи будземе знац випродуковац квалитетни ґереґи, и чи нам ше така велька робота и продукция виплаци. Найвецей ше за садзенє ґереґох закладала наша дзивка Мария, вецей раз гварела же би волєла кед бизме место поля з паприґу мали польо з ґереґами. Вона була главни инициятор и вельо робела од початку продукциї по тераз. Перше зме дома у пластенїку полнєли погарики зоз гумусом, до хторих зме вец посадзели ґереґи и ту була уключена цала фамелия: супруга Дияна, дзивка Мария, хтора тераз будзе исц до осмей класи, и син Матей хтори будзе исц до пиятей класи, мой оцец Янко и мац Левона – гварел Янко Сакач, и додал же кед требало ґереґи з пластенїку винєсц на польо, на полю перше розцагли фолию.
– Маме свою машину за розцагованє фолиї, хтору я направел и потим зме до дзиркох на фолиї розсадзели ґереґи. Маме розцагнути цивочки, систему за залїванє капка по капка, так же зме их такой залївали и добре рошню – толкує Сакач.
Важни наводньованє и защита
У продукциї ґереґох барз важне же би мали досц води.
– Наводнюєм их кажди дзень, бо барз велька горучава, а ґереґа глєда вельо води. Маме посадзени пейсц файти ґереґох, од вчасних до познєйших, и з цмейшу и блядшу лупу. Першираз продукуєме и маме вецей файти же бизме видзели хтори ше нам и муштерийом найбаржей пача, бо кажда ґереґа ма свой смак, хтори найбаржей мож предац, а и же бизме мали длугшу сезону предаваня. Циль нам направиц власну селекцию, же бизме знали яки би требало надалєй продуковац – гутори Янко.
Сакачово ґереґи предаваю у Коцуре по 40 динари, у центру Коцура, углавним дополадня, а понеже барз горуцо, пополадню их предаваю дома, у своїм обисцу, у улїци Маршала Тита, на уходзе до Коцура з Савиного Села.
– Мож досц добре попредац у валалє, а єден час кед зме мали вецей дозрети ґереґи, та зме предавали и накупцом. Людзе у валалє перше думали же и ми накупци, алє тераз ше уж пречуло же то нашо ґереґи, же их ми випродуковали и велї приходза до нас дому – гутори Янко.
Продукция ґереґох подрозумює вельку роботу од початку по предаванє, та и тоту физичну роботу, бо ґереґи чежки и треба их ношиц. Кед ше их зрезує на полю, перше их треба класц до прикоча и привесц дому.
Єст и паприґи
– Шицки ґереґи пренєшем я, оцец ми помага и шестров син Дамян, а моя шестра, Ксения Михнякова, ми вельо помага коло защити и прикармйованя. Вона скорей садзела паприґу, вельо зна о продукциї у заградарстве, та ше вше з ню радзим цо и як треба зробиц. Ишли зме и на преподаваня и провадзим цо пише на интернету, а дас пред двома тижнями сом бул и на Дньох ґереґи у Дероньох – гутори Янко, и додава же рахує же ґереґи за предай буду мац ище дас три тижнї, по коцурски Кирбай.
Сакачово того року мали жита, маю и кукурици и 2,5 гектари роговей паприґи.
– Уж дзевец роки садзим паприґу, и видзи ше ми же з паприґу єст вельо вецей роботи и же треба вецей укладац у одношеню на ґереґи, так же ми ше продукция ґереґох баржей пачи – гутори Янко, и додава же ше, заш лєм, на полю муши садзиц рижни култури, же би ше зачувало квалитет жеми, а и же би ше могло шицко посцигнуц, и випродуковац и предац.