Юлияна Балач зоз Нового Саду ма лєм шейсц роки, а уж зна грац на виолини. Мала уж и даскельо наступи, а нєдавно була и на змаганю, дзе була наймладша учашнїца. Пред ню ище вельо вежбаня, змаганя и наступи, за хтори ше уж од тераз вредно рихта.
Наша мала, алє талантована собешеднїца почала ходзиц на годзини виолини кед нє мала анї полни пейц рочки. Гоч гваря же виолина єден з найчежших инструментох за гранє, Юлияна нє дума так и гвари же єй ученє идзе лєгко.
– Мнє нє чежко грац на виолини. Можебуц дахто нє зна же то струнови смикови инструмент, а грає ше зоз смиком. Перше сом грала на малей виолини, на осминки, а тераз уж мам векшу, штварцинку, хтору ми направел єден майстор зоз Беоґраду и вона дава и лєпши звук – приповеда нам Юлияна о тим кральовским инструменту, хтори вибрала по упатраню на єй маму Олесю, професийну виолинистку.
– Пачел ше ми тот инструмент, бо сом слухала як мама грає. Ма и барз красни звук, та и я сцела научиц грац. Ходзим до Музичней школи „Исидор Баїч”, ґу наставнїци Флорини-Арабели Зорян, а корепетиторка ми Єлена Єркович. Пририхтуюца класа сом, та солфедьо ище вше нє мам, лєм годзини виолини, раз, лєбо два раз тижньово. Перше углавним робиме скали, а вец нови писньочки. После годзинох мушим и дома вежбац, та зоз маму вежбам нови писньочки и вежбочки хтори ми задати – гвари Юлияна, хтора музикалносц нашлїдзела и по мамовим, Рамачовим боку, алє и по татовим.
Гоч є ище лєм предшколска ґрупа у оводи, Юлияна уж наступала на вецей явних годзинох у Музичней школи, алє ше змагала и на Интернационалним фестивалу у Сримских Карловцох „Артисти дел Арко”, дзе були и учашнїки зоз других державох. И там обачели єй талант, та достала и награди.
– Освоєла сом першу награду у бейби катеґориї, за дзеци хтори маю менєй як седем роки. Була сом наймладша, та сом тиж так достала и специялну награду за наймладшого учашнїка. Нє бала сом ше висц пред публику, а после наступу сом ше чувствовала задовольно. На першим наступу сом грала „Иде мали меца”, то така нє чежка, кратка писньочка. Задовольна сом же сом вибрала праве тот инструмент – приповеда нам Юлияна, по руски, як ю научела єй мама Олеся, хтора ше надовязує на бешеду же ше Юлияна тераз пририхтує за ище єдно змаганє, хторе будзе отримане у маю у Новим Садзе, а кед сцигнє, та и за змаганє у Бечею.
– Ище є манда, алє може постарчиц. Пачи ше ми же уж видно же є вреднєйша як я, вельо вецей вежба, трудзи ше, а то нашлїдзела од тату Драґана. Солфедьо ище нє ма у школи, ми ю покус учиме, алє нє форсираме ю, баржей шицко идзе през бависко. Нє муши ище шицко знац, будзе часу, нє сцеме анї же би єй допило – визначує Юлиянова мама Олеся, хтора дума и же пейсц-шейсц роки прави час же би дзецко почало учиц даєден инструмент.
Од Юлияни дознаваме же почала ходзиц и на фолклор до Фолклорного ансамблу „Вила” у Новим Садзе, а виприповедала нам и як ше дома найволї бавиц.
– Пошвидко будзем мац концерт зоз фолклором, дзе буду участвовац и моя мама и тато, а моя младша шестричка Ленка сиґурно будзе „дюскац” у публики. Дома ше любим бавиц зоз барбиками же иду на путованє. Любим ше бавиц и зоз нашим любимцом, папаґайом хторому мено Поли, а хтори пришол зоз Южней Америки. Старам ше о нїм так же го кармим и умиєм му погарик за воду и заменїм другу. Барз є цифровани и красни. Любим ходзиц и до баби до Руского Керестура, там ше бавим зоз шестринїцами и рисуєм – гвари Юлияна.
На концу зме ше єй опитали и цо би любела буц док вирошнє, та нам гварела же би сцела буц дохторка и музичарка. Та, хто зна, можебуц єдного дня будзе лїчиц пациєнтох, алє и души, зоз нїжнима звуками виолини.
ВРЕДНА И МОТИВОВАНА ЗА РОБОТУ
Цо о Юлияни и о роботи зоз ню гвари Флорина-Арабела Зорян, маґистер уметносци, виолиниста.
– Юлияна музикална и вредне мале дзивчатко. Ма одличну концентрацию и провадзи годзини на уровню голєм три роки старшого дзецка. Свидомо и активно ше заклада же би виполнєла кажди наставни задаток и видно же є винїмково мотивована за роботу – визначує вона.
