Юлияна Балач зоз Нового Саду ма лєм шейсц роки, а уж зна грац на виолини. Мала уж и даскельо наступи, а нєдавно була и на змаганю, дзе була наймладша учашнїца. Пред ню ище вельо вежбаня, змаганя и наступи, за хтори ше уж од тераз вредно рихта.
Наша мала, алє талантована собешеднїца почала ходзиц на годзини виолини кед нє мала анї полни пейц рочки. Гоч гваря же виолина єден з найчежших инструментох за гранє, Юлияна нє дума так и гвари же єй ученє идзе лєгко.
– Мнє нє чежко грац на виолини. Можебуц дахто нє зна же то струнови смикови инструмент, а грає ше зоз смиком. Перше сом грала на малей виолини, на осминки, а тераз уж мам векшу, штварцинку, хтору ми направел єден майстор зоз Беоґраду и вона дава и лєпши звук – приповеда нам Юлияна о тим кральовским инструменту, хтори вибрала по упатраню на єй маму Олесю, професийну виолинистку.
– Пачел ше ми тот инструмент, бо сом слухала як мама грає. Ма и барз красни звук, та и я сцела научиц грац. Ходзим до Музичней школи „Исидор Баїч”, ґу наставнїци Флорини-Арабели Зорян, а корепетиторка ми Єлена Єркович. Пририхтуюца класа сом, та солфедьо ище вше нє мам, лєм годзини виолини, раз, лєбо два раз тижньово. Перше углавним робиме скали, а вец нови писньочки. После годзинох мушим и дома вежбац, та зоз маму вежбам нови писньочки и вежбочки хтори ми задати – гвари Юлияна, хтора музикалносц нашлїдзела и по мамовим, Рамачовим боку, алє и по татовим.
Гоч є ище лєм предшколска ґрупа у оводи, Юлияна уж наступала на вецей явних годзинох у Музичней школи, алє ше змагала и на Интернационалним фестивалу у Сримских Карловцох „Артисти дел Арко”, дзе були и учашнїки зоз других державох. И там обачели єй талант, та достала и награди.
– Освоєла сом першу награду у бейби катеґориї, за дзеци хтори маю менєй як седем роки. Була сом наймладша, та сом тиж так достала и специялну награду за наймладшого учашнїка. Нє бала сом ше висц пред публику, а после наступу сом ше чувствовала задовольно. На першим наступу сом грала „Иде мали меца”, то така нє чежка, кратка писньочка. Задовольна сом же сом вибрала праве тот инструмент – приповеда нам Юлияна, по руски, як ю научела єй мама Олеся, хтора ше надовязує на бешеду же ше Юлияна тераз пририхтує за ище єдно змаганє, хторе будзе отримане у маю у Новим Садзе, а кед сцигнє, та и за змаганє у Бечею.
– Ище є манда, алє може постарчиц. Пачи ше ми же уж видно же є вреднєйша як я, вельо вецей вежба, трудзи ше, а то нашлїдзела од тату Драґана. Солфедьо ище нє ма у школи, ми ю покус учиме, алє нє форсираме ю, баржей шицко идзе през бависко. Нє муши ище шицко знац, будзе часу, нє сцеме анї же би єй допило – визначує Юлиянова мама Олеся, хтора дума и же пейсц-шейсц роки прави час же би дзецко почало учиц даєден инструмент.
Од Юлияни дознаваме же почала ходзиц и на фолклор до Фолклорного ансамблу „Вила” у Новим Садзе, а виприповедала нам и як ше дома найволї бавиц.
– Пошвидко будзем мац концерт зоз фолклором, дзе буду участвовац и моя мама и тато, а моя младша шестричка Ленка сиґурно будзе „дюскац” у публики. Дома ше любим бавиц зоз барбиками же иду на путованє. Любим ше бавиц и зоз нашим любимцом, папаґайом хторому мено Поли, а хтори пришол зоз Южней Америки. Старам ше о нїм так же го кармим и умиєм му погарик за воду и заменїм другу. Барз є цифровани и красни. Любим ходзиц и до баби до Руского Керестура, там ше бавим зоз шестринїцами и рисуєм – гвари Юлияна.
На концу зме ше єй опитали и цо би любела буц док вирошнє, та нам гварела же би сцела буц дохторка и музичарка. Та, хто зна, можебуц єдного дня будзе лїчиц пациєнтох, алє и души, зоз нїжнима звуками виолини.
ВРЕДНА И МОТИВОВАНА ЗА РОБОТУ
Цо о Юлияни и о роботи зоз ню гвари Флорина-Арабела Зорян, маґистер уметносци, виолиниста.
– Юлияна музикална и вредне мале дзивчатко. Ма одличну концентрацию и провадзи годзини на уровню голєм три роки старшого дзецка. Свидомо и активно ше заклада же би виполнєла кажди наставни задаток и видно же є винїмково мотивована за роботу – визначує вона и додава же кед дзецко так вчас почнє учиц виолину, то баржей бависко, як озбильне гранє и темпо роботи и усвойованє ґрадива муши буц прилагодзене каждому дзецку индивидуално.
– Сущносц же ше напредує помалши и поступнєйше, алє кажди усвоєни елемент драгоцини, бо є вельки плус кед ше усвої так вчас. Улога родичох од пресудного значеня. Дзецко нє шме саме дома вежбац, алє виключно зоз строгу контролу голєм єдного родителя. Тот родитель муши буц присутни на шицких годзинох, цо тиж так одредзена обовязка и одреканє, алє є вшелїяк и квалитетни час хтори родитель и дзецко поряднє препровадзую вєдно. Твори ше окремна вяза, хтора вшелїяк и єдинствена – толкує Зорянова.
