Малини ше найбаржей виплаци мац на меншей поверхносци, же би ше нє мушело плациц наднїци. Млади, окреме штредньошколци и студенти, себе можу заробиц, а и старшим ше зда додатни пенєж ґу плаци або аж и пензиї. То красна робота, и нє чежка є, гваря продукователє
Катриново з Руского Керестура садза малини по треци раз, на меншей поверхносци, у загради. Искусни продукователє знаю же тота заградарска рошлїна други и треци рок дава найвецей плоду, но Катриново, гоч тот рок бул слабши як лоньски, заш лєм, задовольни.
– Малини нам, у одношеню на прешли рок, нє виросли до висини. Влонї нам були барз високи и добри, а тераз, можебуц пре хвилю, можебуц ми даґдзе погришели, нє були квалитетни як скорей. Рок од рока ше зна барз розликовац – гвари Янко Катрина, и предлужує о тогорочним роду:
– Потераз зме наоберали коло 300 кили малини, алє того року нє зродзело кельо би могло. Дакус и пре сушу и високи температури, алє и пре даяки нашо гришки. Дакеди зме оберали и по 25 кили дньово, а тераз нєдавно зме, поведзме, наоберали лєм 7 кили. Нє знаме цо будзе у авґусту. Малина би требала родзиц по перши мраз, алє думам же того року нє витрима потамаль. Но, ґенерално, можем повесц же зме задовольни. Дзеци мали якуш обовязку, заробели себе пенєж, дакус зме и час препровадзели вєдно док зме оберали, а дакус зме их ,,одорвали” и од технолоґиї – приповеда задовольно Янко Катрина, хторому коло малинох помагаю и супруга Мария и тройо дзеци, Клара, Ксения и Матей.
РОД СОЛИДНИ З ОГЛЯДОМ НА ВИСОКИ ТЕМПЕРАТУРИ
Саня Мажар, дзивоцке Ивкович, зоз супругом Драґаном, ше тиж одважела продуковац малини. Коло 600 саднїци, файту полка, посадзели прешлого року до загради, алє их першираз оберали того року.
– Прешлого року нє було вельо плоду, та зме малини анї нє оберали. Того року род солидни, алє хвиля була нєвигодна за малини. Досц ю спражело слунко и було надосц чкоди, гоч ше ю залївало кажди дзень. Но, и попри тим, можем повесц же зме задовольни як зродзело, з оглядом на тото же зме нїч нє обчековали. Поведзме у юлию, кед зме и почали оберац, було коло 250 кили за цали мешац, а у юнию зме лєм кус оберали – приповеда Саня.
Вона визначує же малини предаваю дома, алє кед наобераю вецей, вец одвожа на одкупне место до Раткова.
– Кед вецей наобераме, вец малини одвожиме на одкуп, бо кед єст 50 кили, то нє мож так швидко попредац людзом з валалу, а нам ю ризик чувац. Алє, кед ю поруча вец, вшелїяк, же предаме им, а кед нє, вец зме примушени одвезц на одкуп – приповеда Саня хторей, попри супруга Драґана, помагаю и єденацрочне дзивче Милица, и Саньово родичи, бо дума же ше нє виплаци анґажовац надїчарох.
– Нє маме наднїчарох, бо ше нам то нє виплаци. Найлєпше кед ше малини посадзи на такей поверхносци, кельо фамелия мож поробиц. Милици зме гварели же кельо наобера тельо єй виплациме, то єй заробени пенєж, задлужена є и паковац и мерац малини, та зме у тим цала фамелия – покус у франти приповеда Саня, хтора свойо малини предава на Фейсбук боку под своїм меном, дзе ю людзе можу и контактовац и поручиц, а вони по догварки привожа купцом на адресу. У каждим случаю, Мажарово задовольни зоз рентабилносцу продукованя малинох у загради на меншей поверхносци, та нарок планую уложиц вецей, и озбильнєйше ше пошвециц тей овоци.
ОДКУПЙОВАЧЕ ПОНУКАЛИ 250 ДИНАРИ ЗА КИЛУ
Одкупйоваче спред хладзальньох того року понукали од 220 по 250 динари за килу, а у предавальньох ше килу малинох предавало и до 1.500 динари.
– Концом юния кед ше почало оберац малини, ми ю предавали по 500 динари за килу, и цали час тельо коштало – приповеда Янко Катрина:
– На одкуп нє даваме, шицко цо маме попредаме дома. Думам же ше на велько садзиц малину нє барз виплаци, окреме же за годзину нє мож наоберац вельо. Можебуц до два кили, а кед наднїца 400 динари на годзину, а одкупна цена коло 250 динари, вец ясне яки ту рахунки. Наймудрейше посадзиц тельо, кельо можеш сам поробиц – заключує и Янко исте цо и Саня, а и Катриново планую продуковац малини и нарок:
– Можебуц нарок ище посадзиме малини, док нам дзеци ище ту, и док ище нє пошли до школох, та их потримаме, а вец найвироятнєйше же нє будземе садзиц. Малини ше найбаржей виплаци мац на меншей поверхносци, же би ше нє мушело плациц наднїци. Млади, окреме штредньошколци и студенти, себе през лєто можу заробиц, а и старшим ше зда додатни пенєж ґу плаци або аж и пензиї. То красна робота, и нє чежка є – заключує Янко Катрина.