Тот хто позна Ясминку Димитриєвич (народзену Горняк) зоз Шиду добре зна же яка є активна, вше порихтана за иновациї, як єй нїч нє чежко и же шицко цо роби роби з ошмихом. Свою роботу виховательки озбильно похопела, а тиж и активносци у КПД „Дюра Киш” у Шидзе. И кед представяме Ясминку, якош найлоґичнєйше почац праве од тих активносцох вязаних за културу и традицию Руснацох у КПД „Дюра Киш”.
Дас три-штири роки наша собешеднїца була активна у Здруженю за потримовку родичом дзецох з окременима потребами „Отворене шерцо” хторе исновало при грекокатолїцкей парохиї у Шидзе. У тим здруженю була активна и Ксения Ґрайцарова хтора теди шпивала у Старшей шпивацкей ґрупи КПД „Дюра Киш”.
-Я тиж любим шпивац и дзекуюци Ксениї дас пред дзешец роками одшмелєла сом ше и пошла до Дружтва дзе сом активна и нєшка – гвари Ясминка и у розгварки спомина и свою фамелию, родичох, мацер Марию Лендєр и оца Дюру Горняка.
З НАЙМЛАДШИМА НЇҐДА НЄ ДОПИТО
Кед пришла до шпивацкей ґрупи, окрем того же любела шпивац и участвовац на рижних фестивалох и манифестацийох, одлучела прешириц свойо активносци. З оглядом на тото же цали роботни вик роби з дзецми, у КПД „Дюра Киш” порушала дзецинску драмску секцию. З дзецми пририхтовала драмски слички хтори преберала зоз „Заградки”, a вец участвовали и на Дядьовим мемориялу у Руским Керестуре. У тей роботи, гвари, нє була строга, сцела же би дзеци з любову почуствовали ґлуму и зоз дзеку ґлумели у драмских витвореньох. После почала робиц и з младшу фолклорну ґрупу, а то були наймладши дзеци, дзеци зоз дзецинскей заградки. Наступали на Општинскей смотри фолклору, а тиж и на Пупчецу у Руским Керестуре. После одредзеного часу пре фамелийни обставини роботу препущела другим.
ЗДРУЖЕНЄ „МАРЯ”
Од 2018. року Димитриєвичова ше ознова активовала и була иницияторка снованя Здруженя женох „Маря” КПД „Дюра Киш”. Жени хтори були у шпивацкей ґрупи, алє и велї други звонка ґрупи тиж членїци Здруженя. Основни циль бул пестованє рускей традициї хтору представяли на рижних етно-манифестацийох, нє лєм у шидскей општини, алє и у Беоґрадзе, Панчеве и велїх других местох. Штернац жени ше тиж старали и коло прикрашованя Руского дому и наисце були вше порихтани кед требало орґанизовац закуску або вечеру з нагоди гоч котрих културних подїйох кед КПД „Дюра Киш” бул домашнї.
ВАЖНА КРЕАТИВНОСЦ
З виховательску роботу Ясминка почала ище 1980. року у Предшколскей установи „Єлица Станивукович Шиля”.
-Робела сом у Ямени, Беркасове, Шидзе, а єден час и на Принциповцу з дзецми з окремнима потребами. Тераз сом уж даскельо роки у Бикичу, а у юнию 2023. року плануєм пойсц до пензиї. Дзеведзешатих рокох, точнєйше 1994. року, зохабела сом роботу виховательки, теди мой супруг Александар робел як адвокат и я єден час мала свою квецарню. Любела сом и тоту роботу, бо до вираженя приходзела моя креативносц док сом правела аранжмани з квеца, а вец сом ше ознова врацела на свою основну роботу виховательки – приповеда Ясминка.
Попри числених обовязкох вше найдзе шлєбодни час лєм за себе, а то три раз тижньово рекреация, односно фитнес. За себе гвари же шицко цо роби роби щиро и зоз шерца, а то вец и други обачую. Вше є порихтана помогнуц и понукнуц дацо нове и цикаве у роботи. З дзецми дзечнє вирабя рижни прикраски, нє збува на нашо обичаї, окреме пред векшима шветами, та так пред Крачуном у Руским доме рихта окремни Вилїйов вечар. Теди ше дзеци бавя на слами, доставаю скромни дарунки и вше шицко попреплєтане з рускима обичаями, а заш присподобене наймладшим. И на концу нам Ясминка гвари же и док пойдзе до пензиї, предлужи з тоту роботу, бо ю люби и то єй живот.
УСПИШНИ ДЗИВКИ
Ясминка ше барз цеши у своїх двох дзивкох. Лїляна Ґеорґиєвич закончела Економски факултет и Факултет за спорт и туризем, док друга єй дзивка Биляна Дьордєвич закончела биолоґию и нєшка є ембриолоґ. Занята є у єдней приватней клинїки у Беоґрадзе и рихта докторат.
У ПЛАНУ ПРЕДАВАЛЬНЯ
Уж од тераз Ясминка роздумує же док нарок пойдзе до пензиї, отвори предавальню хтору навола „Щесце”. Будзе то предавальня ексклузивних винох хтори буду у окремних прикрашених фляшох. За тоту идею гвари же ма моцну потримовку своїх дзивкох, а то єй, припознава, барз важне.