Перши познати учитель у Руским Керестуре бул Янко Палїнкаш хтори ше у звиту дворского коморнїка Франца Йозефа Редла зоз 1756. року спомина як дзияк, алє ше пошвидко у попису жительства зоз 1756/1757. року спомина як учитель.
З присельованьом Руснацох на тоти простори зявела ше потреба орґанизовац духовни и дружтвени живот. Истого року кед подписани контракт о присельованю на пустару Вельки Керестур, а слово о 1751. року, основана грекокатолїцка парохия. Податок о 1753. як року снованя школи у Керестуре дава нам Гавриїл Костельник у своєй статї Школа у Керестуре обявеней у Руским Календаре за 1925. рок.
ПЕРШИ УЧИТЕЛЄ
Хто окончовал длужносц учителя на самим початку иснованя школи, нє познате. Перши познати учитель у Керестуре бул Янко Палїнкаш хтори ше у звиту дворского коморнїка Франца Йозефа Редла зоз 1756. року спомина як дзияк, алє ше пошвидко у попису жительства зоз 1756/1757. року спомина як учитель. Початком шейдзешатих рокох у Керестуре вєдно з Палїнкашом, хтори умар 1765. року, службовал и Ферко Кирда, брат священїка Осифа Кирди. По Палїнкашовей шмерци, место учителя превжал Микола Козубски, хтори ше у старших жридлох споминал як дзвонар. Мушиме ту спомнуц и же школа у Керестуре основана як конфесийна, цо значи же припадала церковней општини и же ю вирни витримовали прейґ своїх даваньох парохиї, з тим же ше 1784. року и валалска општина уключела до даваня плаци учительови. Треба спомнуц и тото же ше часто случовало же млади богослове пред пошвецаньом за священїка окончовали учительску длужносц.
По податкох хтори маме з того периоду, учительски приманя були вецей як скромни – 33 форинти и 18 ґрайцари. Перши податок о будинку школи маме зоз 1766. року хтори нам гутори о тим же є того року збудовани з боку општини и же бул набивани. Дванац роки познєйше у звиту о канонскей визитациї керестурскей парохиї маме податок же будинок школи нє достаточно вельки же би змесцел шицких школярох и же є у подлим стану.
РУСИНСКИ НАСТАВНИ ЯЗИК
Зоз законом Ratio educationis зоз 1777. року принєшени даскельо важни одредби. Єдна зоз нїх була тота же народни школи маю робиц на народних язикох. Єден зоз седем народних язикох спомнутих у закону бул и русински. Зоз тим ше русински язик першираз припознава як наставни язик у Угорскей. О хаснованих кнїжкох у керестурскей школи нє маме податки, алє знаме же число друкованих русинских кнїжкох у Угорскей того часу було барз огранїчене и часто ше покрадзме приношело кнїжки зоз Галичини и Русийского царства. Вери ше же кнїжки хтори у другей половки осемнастого столїтия були хасновани на Закарпатю були хасновани и на наших просторох. Кнїжки потребни за школу були буквари, часословци лєбо молитвенїки и псалтири, односно кнїжки псалмох. Муши ше спомнуц же пре ридкосц таких кнїжкох, їх у сущносци могли хасновац лєм учителє у настави. Школяре у таких школох нє мали вельку можлївосц здобуваня розличних знаньох, хтори углавним були огранїчени на читанє, писанє, рахованє (и то нє на паперу, алє у глави), основни знаня о своєй вири, як и церковне шпиванє. Зоз законом зоз 1777. ище вше нє уведзене обовязне образованє. То поробене аж 1806. року, кед предписане же дзеци старосци од 6 до 12 року маю ходзиц до школи, а уведзени и санкциї за нєпочитованє тей обовязки.
ШКОЛА У КОЦУРЕ
Руска школа у Коцуре ше першираз спомина 1765. року вєдно зоз сербску у звиту коморского провизора у Кули Штефана Несмера. Мено руского учителя ту ше нє спомина. Спрам доступних жридлох и литератури, Микола М. Цап виводзи заключенє же перши руски учитель у Коцуре найвироятнєйше бул уж споминани Ферко Кирда, брат тедишнього администратора коцурскей парохиї Осифа Кирди, хтори пред тим службовал у Керестуре. Од 1769. року учительску службу у Коцуре окончує Андрий Ґоч, хтори ту остал по свою шмерц 1791. року. После Ґоча, перши учитель хтори ше длугше затримал у Коцуре бул аж Михайло Санич, хтори ту службовал од 1800. по 1823. рок. Податок о плаци учителя маме зоз 1771/1772. року кед за свою роботу учитель бул плацени 25 форинти у пенєжу и 30 фунти меса у натури. Учительска плаца 1778. року виношела 20 форинти рочнє. Податки о першим будинку школи доставаме зоз звиту о канонскей визитациї зоз 1778. року кед зазначене же школа вибудована 1773. року и була достаточно велька за шицких школярох у тим моменту. Находзела ше на месце нєшкайшого Дому за старих. У тим будинку исновал и квартель за учителя, а друга учальня була добудована 1793. року.
Зоз наведзеного можеме вивесц заключенє же початки образованя по руски на тих просторох нє були анї кус лєгки. Нєадекватни просториї, найчастейше нєквалификовани учителє, вецей як скромни учительски плаци приводзели до релативно скромних резултатох, а ту можеме додац и нєдостаточну заинтересованосц родичох за образованє своїх дзецох. У осемнастим вику основани лєм два руски школи на териториї нєшкайшей Войводини. Грекокатолїцка парохия у Новим Садзе основана 1780. року, алє тамтейше руска школа формована вельо познєйше. Заш лєм тоти скромни початки були здрави фундамент за дальше розвиванє руского образованя и нашей заєднїци вообще, бо нашим предком обезпечовали основни знаня хтори даєдним зоз нїм були лєм початок їх образовней драги.
(Предлужи ше)