Стретнуце: мр Бошко Брзич зоз Будисави

автор Л. Вереш
139 Опатрене

Бошка окреме цикави история родзеного краю, та так позберал вельо материялу зоз историї Ковилю, Будисави, Беочину и шицких других местох хтори ше находзели у Шайкашскей. Тот материял вихасновал за писанє кнїжки ,,Биоґрафски словнїк Шайкашскей”

Бошко Брзич народзени пред дзеведзешат роками у скромней парастскей фамелиї у Горнїм Ковилю. Пейц класи основней школи закончел у родзеним валалє, другу класу нїзшей ґимназиї у Тителю,  трецу класу проґимназиї и малу матуру у Ковилю, а потим ше уписал до Учительскей школи у Сримских Карловцох, хтору закончел 1952. року.

У просвити цали роботни вик

– Робел сом у велїх школох. Першу роботу сом достал 1953. року и тот єден школски рок сом робел як учитель у Локу. Познєйше сом робел и як учитель у Беочину, алє и як наставнїк сербского язика у Будисави. Гоч сом робел, одлучел сом ше уписац на Филозофски факултет у Новим Садзе, на напрям Южнославянска литература и сербскогорватски язик, на хторим сом дипломовал 1970. року. На истим факултету сом одбранєл и маґистерску роботу на тему ,,Милан Ракич у литературней критики”, 1988. року – почина Бошко нашу розгварку.

Остатнє роботне место на хторим робел наш собешеднїк то як библиотекар на Правним факултету у Новим Садзе, дзе ше и пензионовал. Бошко положел и три фахово испити: учительски, професорски и библиотекарски, а званє ,,Висши библиотекар” достал 1994. року.

Талантовани и за писанє

Наш собешеднїк почал писац, тераз уж, давного 1951. року у ,,Войводянским спорту”. Свойо статї, прикази, студиї и призначки зоз културней историї, историї родзеного краю, библиоґрафиї, литератури, педаґоґийней пракси, фолклору и музиколоґиї обявює од 1964. року у велїх новинох и часописох. Даєдни з нїх то: ,,Зборнїк Матици сербскей за дружтвени науки”, ,,Зборнїк Матици сербскей за подобово уметносци”, ,,Дньовнїк”, ,,Мозаик”, ,, Зборнїк Народного музею” и велї други. Опробовал ше и у писаню сценарийох за документарни филми.

Бошко член Орґанизацийного одбору и єден од стаємних сотруднїкох тематских зборнїкох Културно-историйного дружтва ,,Яр на Ченейских салашох” (ПЧЕСА) у Новим Садзе. Бул сотруднїк на виробку ,,Енциклопедиї Нового Саду” од 1994. до 2009. року, ,,Словнїка сербских бешедох Войводини”, ,,Сербского биоґрафского словнїка”, ,,Общей енциклопедиї права”, ,,Сербскей енциклопедиї” и других колективних публикацийох.

Член є Дружтва за сербски язик и литературу Сербиї, Дружтва библиотекарских роботнїкох Войводини, порядни є член Матици сербскей од фебруара 1984. року, и Литературного дружтва просвитних роботнїкох Сербиї. Єден є зоз сновательох и предсидатель Скупштини Дружтва ,,Шайкашска” и ,,Матици шайкашскей”, у хторей бул перши подпредсидатель.

– Дружтво ,,Шайкашска” зме формовали же би ше шицки людзе зоз местох, хтори ше находза у Шайкашскей, зблїжели, дружели и сприятелєли. Дакеди Шайкашска була воєна обласц, а ми ше намагали, понеже зме вецей нє мали причину войовац, же бизме ше зблїжели и сотрудзовали, як цо дараз и нашо стари сотрудзовали як вояци. Орґанизовали зме велї културни збуваня, литературни стретнуца и наисце з того периоду маме лєм красни памятки – здогаднул ше Брзич.

Бошка окреме цикави история родзеного краю, та так позберал вельо материялу зоз историї Ковилю, Будисави, Беочину и шицких других местох хтори ше находзели у Шайкашскей. Тот материял вихасновал за писанє кнїжки ,,Биоґрафски словнїк Шайкашскей”, за хтору гварел през франту, алє и озбильно, же ю писал вецей як пейдзешат роки.

– Дотераз сом видал коло петнац кнїжки. Тераз, после телїх рокох, можем припознац же ми жаль же сом ше баржей нє пошвецел литератури, бо думам же мам таланту за тото – гварел нам Бошко.

Руснаци у Бошкових кнїжкох

Перше виданє кнїжки ,,Биоґрафски словнїк Шайкашскей” Бошко видал пред дзешец роками, а пред двома роками видал и друге, преширене виданє тей кнїжки. На вецей як штиристо пейдзешат бокох, позберани шицки особи хтори зоз своїм животом, роботу и закладаньом допринєсли културному и економскому збогацованю местох по Шайкашскей.

У кнїжки писал о докторох наукох, поднїмательох, борцох Першого шайкашского партизанского одряду, о дохторох, спортистох, уметнїкох, академикох и велїх других.

Бошко и його приятель и сотруднїк Владимир Кочиш

– Основни критериюм за вибор особох бул таки, же би то були тоти особи котри зоз свою роботу и закладаньом охабели за собу цошка тирваце, унапредзели себе, алє и штредок у хторим жию, односно, у хторим жили. Же би було цо менєй гришки у кнїжкох, до роботи сом уключел и сотруднїкох, хторих було наисце вельо. Од нїх сом достал драгоцини податки о биоґрафийох визначних особох зоз прешлосци и терашньосци – гвари наш собешеднїк, и предлужує бешедовац о тим як випатрало зберанє податкох о Руснацох, о хторх писал у його кнїжкох.

– Пред тим як цо сом почал зберац податки о визначних Руснацох, знал сом же то нє буду лєм даскельо особи, алє кед сом почал тото робиц, приємно сом ше нєсподзивал. Нє знам кельо єст Руснацох у моєй кнїжки, алє знам же их єст сиґурно вецей як шейдзешат, можебуц, аж и вецей як седемдзешат, цо за Руснацох, хтори нє таки вельки народ, барз значне.

Мушице ше цешиц, а и шицки ми вєдно з вами, зоз вашима предками и нє забуц их. Медзи Руснацами єст вельо уметнїкох, писательох, спортистох, дохторох, учительох, академикох, священїкох. Лєм зоз Дюрдьова походза двоме владикове, покойни кир Славомир Микловш и кир др Георгий Джуджар, цо наисце барз значне – закончел Бошко нашу розгварку.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ