Татяна дохторка общей пракси, уж пол рока кажди свой роботни дзень почина у ординациї у Руским Керестуре. За собу ма даскельо роки пракси у Сивцу и Червинки, алє и животне путованє хторе ю унарямело же би ше професийно, алє и особнє пошвецела людзом.
Народзена у Петровцох, у Горватскей, Татяна Дюдяр (одата Лукач), дзецинство препровадзела вєдно зоз шестру, братом и родичами у єдним мирним окруженю, котре полне зоз желєнїдлом и красну природу. Одмалючка ю прицаговали природни науки, та, кед слово о образованю, рушела праве по тей драги.
Пре войну у бувшей Югославиї Таня ше претаргла школовац у вуковарскей Ґимназиї, а треци и штварти рок закончела у Ґимназиї у Руским Керестуре. И попри тим же ше 90-тих рокох уписала на Медицински факултет у Новим Садзе и поряднє одходзела на преподаваня, живот ше у єдней хвильки пообрацал и наша собешеднїца одлучела же ше пошвеци мацеринству, теди ище малому дзивчецу Лани. Таньов супруг, професор на Факултету технїчних наукох, ускаковал кед требало, алє найвекша терха була на Танї. Медицина єден час мушела причекац.
– Кед сом була млада, думала сом же студиї нє буду проблем гоч мам и фамелию, и була сом сиґурнєйша до себе, алє нє було так. Вецей сом нє була студент хтори нє ма други обовязки, и док сом покончела шицко цо було предо мну, и нашла часу учиц ше, я уж була вистата – щира Таня.
Часто ше случело же сом рихтала испити и варела полудзенок, алє кед сом вишла на испит, видзела сом же нє заоставам за младшима, та сом достала ище вецей моци и дзеки шицко привесц ґу концу – гвари наша собешеднїца.
Таня попокладала шицки испити, дипломовала и заслужено ше придружела ґу своїм колеґом у домох здравя, перше у Сивцу, а потим и у Червинки.
– Чежко кед ше почина од початку, окреме з людзми дзе треба буц одвичательни. Нє було ми шицко єдно, алє можем повесц же сом мала добри тим и вельо ми помагали шестри, окреме кед слово о упутох, алє и велїм другим, бо вони наисце маю богате искуство. А кед ше коло дачого и нєшка ламем, нє ганьбим ше опитац, або пред пациєнтами отвориц кнїжку и тото превериц, бо лїки єст вше нови и нє думам же шицко знам, а у медицини ше нєпреривно учи. Провадзим онлайн тести, а преподаваня и едукациї у тей бранши обовязни же бизме обновели лиценцу и напредовали. Вше дацо нове научим, алє шлєбодно можем повесц же ше найвецей научи през роботу – прешвечена дохторка.
Робота у Руским Керестуре
Од новембра прешлого року дохторка роби у Керестуре и нє лєм же помага людзом у каждей хвильки, алє источашнє будує довириє и порозуменє зоз пациєнтами. Окреме наглашує тимску роботу и помоц медицинских шестрох, хтора єй барз значна. Бешедує и о тим на цо ше нашо людзе найчастейше поносую.
– У Керестуре вельо лєгчейше робиц, и наисце ми мило же ме людзе крашнє прилапели. Видзим же им мило кед ше озвем по руски, такой то иншак, гоч нашо людзе знаю и по сербски и верим же би нє бул проблем и кед би робел дахто други. Но, я наисце барз задовольна, людзе културни, послухаю, дисциплиновани су и маю сцерпеня причекац вше кед треба. Велї з нїх польопривреднїки, то чежши роботи, та кед приду, поносую ше на болї у крижох, у колєнох и клубох. Кед жима, вец маю найчастейше респираторни хороти, а при дзецох то прехладзеня и обераци хороти, хтори ше ширя кед почню школа и овода, кед су у колективу – гвари Дюдяр-Лукачова предлужуюци о тим же пациєнтом нєшка информациї лєгко доступни и можу вельо того найсц и на интернету.
– Нє думам же то нєдобре, кажде може пренайсц на интернету тото цо го мучи, лєм треба буц осторожни и, заш лєм, совитуєм же би пришли и ґу нам, а наша робота вислухац их и помогнуц им. Тримам же найважнєйше побешедовац, а терапию лєгко одредзиме кед знаме цо проблем и як ше людзе чувстствую – гвари вона.
Нєшка людзе отворенши за бешеду
Тото цо дохторки мило, а цо ше при пациєнтох пременєло у остатнїх рокох, то же су отворенши, шлєбоднєйши и порихтанши бешедовац о тим цо донєдавна були табу теми, окреме о менталним здравю. То вельки викрок, гвари др Таня.
– Людзе бешедую о тим же су знємирени и наисце видзим же нє лєм при Руснацох, алє вообще же досц присутна депресия. Чи то права депресия о хторей ми учели на факултету, чи то лєм сеґменти тей хороти пре даяки животни чежши ситуациї хтори ше при людзох нагромадзели, та их терхую, пробуєм дознац, но звичайно до того приходзи пре вельку застараносц пре роботу, або пре даяки бриґи у фамелиї. То барз добре же им нє проблем поглєдац помоц, побешедовац о тим, а, кед то потребне, я им вше препоручим психолоґа або психиятра. Вельки то крочай и у тим их потримуєм, та и тото же ше людзе нє боя, або нє маю тот „ґард” же муша пойсц до дохтора – гвари Таня.
– Медицина бул мой вибор, то цошка цо я сцела и гоч сом нє так лєгко дошла до дипломи, тераз то якошик баржей ценїм. Кед ше огляднєм, знам же вредзело. То гумана робота, и гоч мушим буц барз одвичательна, знала сом же тото сцем. Давам шицко од себе, нє лєм я, алє и тоти цо зо мну робя. Ту и Оливера Регак, вона додня одмика и отримує обєкт, а маме и три шестри на цалу амбуланту. Я мам єдну шестру, а др Ярослав Колбас два. То шестра Ивана Шомодї, Оленка Рацпети, а пришла нам и Тереза Варґа. Вони з Керестура и лєпше же нє муша путовац. Наисце зме добри тим, и то добре, пре атмосферу, алє и пре пациєнтох. Нєт лєпше як присц на роботу опущени, розтерховани и так започац кажди дзень.
А Таньов дзень почина на 5 годзин рано кед става, рихта ше и путує на автобусу. Коло седем годзин є у Керестуре, а до Нового Саду ше враца коло штирох пополадню. Кед роби у другей змени, коло полєденастей до поладня уж виходзи з обисца и позно ше враца. Часу за одпочивок нєт вельо, алє, гвари, фитнес з часу на час, а окреме друженя и бешеди зоз шестру, зоз приятелями то єй якиш „вентил”, подобни таки як психотерапия. Супруг преподава на факултету, а петнацрочна Лана ходзи до першей класи стреднєй школи, нє раз з роботи дочека мацер, та ше пойду дакус прешейтац.
– То тоти красни хвильки хтори прикрашую нашу каждодньовосц. То и одходи до Петровцох и бешеди з братом и мацеру, окреме на вельки швета – гвари на концу дохторка Татяна, чия приповедка шведок же нїґда нє позно витвориц власни сни, же знанє и емпатия можу буц руку под руку звязани, же добри дохторе нє лїча лєм цело, алє сцерпено думаю и на кажду каждучку душу.
З часу на час ше треба препатриц
– У Домох здравя вше частейше фокус на превентиви и орґанизовани скрининґи же бизме на час пренашли даяку хороту при здравих людзох. Бешедуєме з пациєнтами и сцеме видзиц чи су потенциялни за карцином грубого черева, або цукровей хороти, а орґанизовани и ЦТ плюцох за одредзену популацию людзох. То секундарна превенция, примарна би требала буц основа, а то здравши способ живот. Тото цо обачуєм то же велї млади праве тото прилапели, освидомени су, важни им здравши живот, здравши кост и физична активносц, бо су часто за компютером – гвари дохторка.
