Вше познатша лєтна дестинация

автор  А. Паланчанин    5. авґуст 2022

Можебуц нє єдине, алє найпопуларнєйше и оддавна познате место за ошвиженє у горуцих лєтних дньох у Руским Керестуре то базен на беґелю. То нє таки сучасни базен яки єст, то єдна часц гаци хтори на тей часци давно вибудовани. Но, то нїч нє завадза, бо у горуцих дньох численим валалчаном, а и другим, понука добре ошвиженє.

Керестурски базен вше бул центер велїх културних и спортских манифестацийох – рибаре ту поряднє отримую свойо змаганя, каждого року през тоту часц беґельскей системи преходзи реґата, змаганя маю и схопни кухаре у вареню рибовей юшки, паприґашу, пасулї… Так було и скорей, а окреме того лєта.

ОД ПРОҐРЕСИВНЕЙ ПРИВРЕДИ ПО ХОТ– СПОТ

На початку яри, каждого року вредни жителє Руского Керестура на чолє з членами Спортского здруженя рибарох „Колякˮ порая и вичисцую базен и околїско. Дзекуюци шицким базен нєшка випатра так як дакеди. Розуми ше, уклада ше и до осучасньованя екстериєру и тот куцик валалу заблїшнє каждей яри и влєце. Тераз, кед би ше ище дакус доложело, могол би буц ище прицагуюцши и за нащивительох з других местох.

У аналох записане же будованє гидросистеми Дунай–Тиса–Дунай почало ище початком 18. вику. Було то теди вельке подняцe, бо його намена була же би ше одводньовало мочари хтори теди було на тих просторх барз вельо. Потим система була значна и прето же мала вельке значенє за транспорт. Перше була длугока 70 километри, а тераз є длугока 960 км, од хторих 600 км плївни, односно тельо километри мож хасновац за транспорт. Як пише у историї беґельскей системи, єй вибудов почала 1718. року, а закончена є 1977. року кед вибудована велька гац на Тиси. Таки яки є тераз постої 45 роки, а кед ше вежнє до огляду рок кеди почала вибудов беґельскей мрежи, вец постої 304 роки.

Нєшка иснуєше вше менєй хаснує за транспорт, а вше вецей постава туристична, рекреативна и спортска одреднїца. Насампредз место дзе ше дзечнє дружа млади.

ВАТЕРПОЛИСТИ

На тот завод важне ше здогаднуц же ше праве на тим беґелю пред вецей як пейдзешат роками бавело ватерполо. Вшелїяк и факт же,  як и векшину наших спортских клубох и активносцох, и ватерполо на беґель и стари шлайз принєсол наш спортски учитель Яша Баков. Теди ше ватерполо нє волал як нєшка, то бул фодбал на води. Бавели го млади ентузиясти у шлєбодним чаше кед ошвиженє у лєтних горучавох глєдали на беґелю.

Седемдзешатих рокох прешлого столїтия ґрупа студентох и школярох з Руского Керестура почала го обновйовац, а ватерполо бул обовязни през лєто док тирвал школски розпуст. Перши тренинґ ватерполо екипи з Руского Керестура отримани 11. юлия 1971. року, а перши тренер бул др Ярослав Колбас. Ватерполистох було тельо же ше могло направиц два екипи и так и було. У Белавей екипи бавели – Сеґеди, Станко Станкович, Яно Бртка, Янко Папуґа, Янко Грубеня и Дюра Папуґа. У Червеней екипи бавели – Джуня, Яким Рускаї, Виславски, Микита (П. Медєши), Йовґен Медєши, Михал Роман (Ярослав Малацко).

Були то блїщаци часи и за ватерполо у Руским Керестуре и за шицких валалчанох и любительох спорту. На першим стретнуцу победзела Белава екипа з резултатом 6:3.

Остатнє стретнуце ватерполисти з Руского Керестура одбавели 5. септембра 1971. року. Резултат бул нєришени 6:6, а найинтересантнєйше же ше коло базену назберало вецей як 50 навиячох.

Найвекши успих керестурских „делфинохˮ призначени 1979. року, кед освоєли перше место на таблїчки Войводянскей Б ватерполо лиґи.

Клуб исновал по лєто 1983. року кед базен остал без ватерполистох. Причини було вецей, a єдна з нїх и тота же условия за тот спорт у Руским Керестуре були скромни, лєбо, лєпше поведзено, нїяки.

Тот мали виривок зоз историяту ватерполо клубу з Руского Керестура зме похасновали лєм же бизме ище баржей ошвицели значносц керестурского базену. Тото цо бул дакеди, место сходзеня младих любительох спортох на води, а нєшка превозишол тоти рамики и постал рекреативна, спортска, та и туристична атракция. Кед же будзе слуха, мож обчековац же тоти предносци хтори ма, буду оптимално вихасновани.

(Опатрене 111 раз, нєшка 1)