Жатва у Коцуре и Вербаше: Жита єст, цену ше нє зна

автор Мартица Тамаш
297 Опатрене

Квалитет добри, урожай штреднї, а за тераз нєт купцох хтори заинтересовани за тогорочни урожай

Жатва ярцу на подручу општини Вербас закончена, а жатва жита, хтору прешлого тижня претаргнул диждж, у тим тижню, пре красну слунечну хвилю добре напредує, и на векшей часци поверхносцох є закончена. Квалитет жита добри, урожай штреднї, лєм ше ище нє зна цену жита и за тераз нєт купцох хтори заинтересовани за жито тогорочного урожаю. Аґроекономисти твердза же ше того року нє случи нєлоґичносц хтору зме мали прешлого року кед, под час жатви, нове жито було по 23 до 23,5 динари за килу, а вец цена була вше менша. Арґументи за тото то же у других державох жита єст менєй як прешлого року, як и же ше знова и нашо жито вивожи прейґ румунского пристанїща Констанца. 

Ярец мал вельо протеини

Директор Общей землєдїлскей задруґи „Клас” зоз Коцура, Любомир Тамаш, гутори же жатва пивского ярцу закончена, а квалитет таки же 50 одсто зарна ярцу пошло до статкового, а 50 одсто мало квалитет пивского ярцу.

Любомир Тамаш

– Ярец мал вецей протеини як цо ше глєда за продукцию пивского сладу. Пивски ярец муши мац од 9 до 12,5 одсто протеини, а понад тим ше рахує як ярец за статкову покарму, а мали зме и таки ярец хтори мал понад 15 одсто протеини. У тей сезони мали зме зашате лєм коло 60 гектари пивского ярцу, хтори продукуєме за сладарню Суфлє (Soufflet Srbija d.o.o.) з Бачкей Паланки. Людзе нєзаинтересовани за продукцию пивского ярцу праве прето же условия остатнїх рокох барз нєвигодни за продуковательох. За цену пивского ярцу за тераз ше ище нїч нє зна, а проблем и то же цена ярцу за статкову покарму зоз 18 динарох спадла на 16,5, тераз ше уж враца на 17,5 динари, и я ше наздавам же ше з часом цена враци до нормали. Тота цена од 16,5 динари ганьба, ту нє же нєт заробку, алє катастрофа. Причекаме дакус, направиме даяку вариянту же би було вигоднєйше за парастох – гвари Тамаш.

Укладаня вельки, треба же би було драгше

Комбайни ЗЗ „Клас”  зоз косидбу жита почали пондзелок, 17. юния.

– Пре ярец дакус нам ше то одцагло, и рахуєм же за 5-6 днї будзе шицко готове, бо нєшка маме таки комбайни хтори можу витлачиц вельки поверхносци. Тото цо зме по тераз скошели, то урожай од 3 до 4 тони по гольту, а єст людзох цо ше хваля же мали и до 5,5 тони по гольту. Урожай штреднї, єст дакус менєй, алє досц добри. Найвекши проблем цена. Дзепоєдни фирми почали куповац жито з 20 одсто аконтну цену, алє то тераз стопиране, увидзиме цо будзе до конца. Терашня цена од коло 21 динар барз мала, кед ше вежнє до огляду же нашенє було драге, штучни гной бул драги – гутори Тамаш, и додава же би шицки продукователє любели кед би цена була добра и кед би жито могли такой предац, бо то перши динар, окреме же прешлого року побил каменєц, а рок пред тим бул суша.

По терашнєй цени нїкому ше жито нє предава. Польопривреднїком нїч нє чежко зробиц, тровели зме миши, зробене шицко цо требало и у нашей роботи проблем настава кед треба робу предац, та людзе оправдано револтовани кед ше спомнє цену. Нє зна ше чи єст смисла чекац, бо прешли два роки нє було хасну чекац же би ше видзело яка будзе цена. Но, людзе поробя кажде по своїм, так як им треба пенєжи. Велї буду мушиц предац або такой, або о мешац, бо им треба пенєжи, и тоти цо ше задлужели и тоти хтори сами финансовали продукцию, бо швидко будзе єшень и потамаль треба купиц репроматериял за нову шатву. Мали продукователє нє вплївую на цену, нє можу сами наступац на берзи. Цена на берзи важи за робу на камиону у пристанїщу, або складзену на баржи, а потамаль єст барз вельо трошки – гутори Тамаш, и додава же ше шицки продукователє наздаваю же цени буду лєпши.

За тераз ше зарно лєм  чува

Векшина продуковательох з Вербасу, Коцура и околних местох свойо жито привожи до складзискох подприємства „Салкорп” (Salcorp) ДОО у Вербаше, хторе специялизоване за тарґовину, менаджмент и консалтинґ у аґрару. Иґор Салонски, директор и власнїк того подприємства, гвари же жито сухе и ма добри квалитет.

– Жатва жита у Вербаше почала прешлого викенду, тирвала три днї и жито хторе зме достали у тим периодзе було доброго квалитету, високи гектолитер од 79 на вецей и по 85. После дижджу обачлїве зменшанє гектолитерскей чежини, нє значно, так же зарно и далєй ма добри квалитет. Цо ше дотика протеинох, тот рок будзе подли, бо протеини на гранїци квалитета хтори ше глєда кед ше жито вивожи. Тераз ше процент протеинох руша коло 11,5, барз мало нам ше удало видвоїц жита зоз протеинами од 12 одсто, а ище менєй жита з протеинами понад 13 одсто, за хторе заинтересовани вивожнїки – гутори Салонски.

Иґор Салонски

„Салкорп” жито пребера на чуванє до своїх складзискох, лаґерованє по 1. авґуст задармо, а потамаль людзе треба же би одлучели чи зохабя робу на чуваню, чи ю предаю.

– Цена нового жита ше тих дньох зменшує и нїхто нє може знац яка будзе. Спомина ше аконтна цена од 20 динари зоз 8 одсто ПДВ. Тарґовци жито нє порихтани нєшка плациц анї 21 динар плус ПДВ, як конєчну одкупну цену. Прето ше людзе нє одлучую тераз такой предац жито, алє велї маю длуства за репроматериял и, як гваря, док будзе одкуп, планую предац гевто количество жита хторе им нєобходне же би намирели длуство – гутори Салонски и додава же тот рок нє будзе рекордни по урожаю жита, а нє будзе анї таки подли, од чого зме ше обавали кед зме видзели же ше жито барз вчас виклашело.

– Очекуєме штреднї урожай, по тим кельо зме жита и зоз хторих поверхносцох по тераз превжали и по приповедки наших кооперантох, штреднї урожай ше руша од 3,5 по 4 або 4,2 тони по гольту. Єст и таких продуковательох хтори маю 5,5 тони по гольту, алє то, углавним, заградкаре, хтори жито пошали до жеми после даякей заградкарскей култури, наприклад, после паприґи, або на жеми на хторей прешлого року була велька чкода од каменцу, дзе нє було урожаю и нє вицагнути шицки хасовити материї зоз жеми, та ше жем одпочинула. Преберали зме на чуванє и статкови и пивски ярец, а понеже вельке количество пивского ярцу того року закончело у статковим, пре високи протеини, то сиґурно будзе вплївовац же ше пивски ярец идуцого року будзе ище менєй садзиц гутори Салонски, и додава же цена ярцу мала, коло 17 динари плус ПДВ за робу складзену на превозку и нє стимулативна за продуковательох.

– Ми жем хтора свойо звишки вивожи, ту цену диктує шветове тарґовище, и ми нє можеме мац нє знам яки цени, ситуация нє обецуюца. Того року вивоз нового жита почнє, лєм питанє кеди? Кед жатва цени найменши, и то знаю и иножемни купци, хтори у тим периодзе жито нє сцу вецей плациц. Рахуєм же вивоз жита годзен буц концом авґуста, а найлєпша цена хтору мож посцигнуц, будзе пред Новим роком, од новембра по януар – гутори Салонски, и совитує же хто будзе нательо финансийно моцни же би могол витримац и причекац з предаваньом, предклада же би ше даскельо мешаци причекало предавац жито.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ