БЕОҐРАД – Вецей од половки странкох у Сербиї реґистровани як меншински, а источашнє менєй численши национални меншини скоро же нєзаступени у парламенту, прецо потребна реформа у тей обласци, гварел за Танюґ програмни директор Центру за сучасну политику Никола Буразер, а преноша медиї.
За реґистрованє странкох националних меншинох потребне 10 раз менєй подписи, менєй пенєжи, та ше и лєгчейше доходзи до посланїцкей лавки и нє виключени манипулованя зоз статусом, гварел Буразер, здогадуюци же за странки националних меншинох нє постої цензус, алє природни праг од 0,4 одсто гласох. З тим за освойованє єдного посланїцкого места треба 15 000 гласи.
– Замерковани проблем же нєт одредби же хтори странки мож раховац за меншински. Достаточне же би ше даєдна странка вияшнєла як странка националней меншини, а у своїм идеолоґийним профилу нє ма одреднїци вязани за защиту меншинох – толкує Буразер, та наглашує же и то єдна з причинох за реформу виберанковей систгеми. Додал же у остатнїх двох виберанкових циклусох до Скупштини Сербиї вошли два странки як меншински, а нє мож за нїх повесц же су то наисце.
Медзи причинами за реформу виберанковей системи Буразер наводзи и тото же Сербия подписала даскельо билатерални спорозуменя о защити правох националних меншинох, а у двох спорозуменьох – з Горватску и Румунию – спомина ше и питанє представяня меншинох у парламенту.
– Можлїве вельке число ришеньох и завиши од типу виберанковей системи. Добре же ше муши обезпечиц представянє националних меншинох, можебуц прейґ резервованих местох, лєбо дачого подобного – гварел директор Центру за сучасну политику Никола Буразер.