Янко Пастернак дипломовал на Медицинским факултету 1994. року, а специялистични испит з общей гирурґиї успишно положел 2001. Од теди є источашнє и асистент за наставни предмет Гирурґия на Медицинским факултету, дзе бул перше доцент, позарядови професор, потим два раз шеф Катедри за гирурґию, а нєшка порядни професор за узшу наукову обласц – Гирурґия з анестезиолоґию. Од маґистра, лїкара специялисти васкуларней гирурґиї, по доктора медицинских наукох, др Пастернак на своєй драги у гирурґиї вибудовал завидни статус на Клинїки дзе роби, на Факултету на хторим преподава, та и у приватней пракси. Министерство здравя Републики Сербиї му 2017. року додзелєло назву – примариюс.
Упарти у тим цо надумал, Янко ище як школяр, а потим и як студент вибрал медицину. Бул штварти на лїстини кед ше уписал на Факултет, поцешени же то нє дармо, и же є на правей драги. Нєодлуга то потвердзел и у науки кед є як студент вецей раз наградзени з боку Министерства просвити Републики Сербиї, алє и других фондох, за труд и досяги док студирал. Дипломовал у децембру 1994. року з просекову оцену 9,60 и о два роки предлужел специялизацию на общей гирурґиї. Шицко попокладал з одличним успихом, а у медзичаше ше и фахово усовершовал на Клинїки за кардиоваскуларну гирурґию Semelvajs у Будапешту, познєйше и на Mejo клинїки у ЗАД. Писал у реномираних шветових наукових часописох, и нє лєм там, бешедовал там дзе го слухала озбильна наша и шветова клиєнтела, бул и ище є у совитох и у велїх комисийох дзе може допринєсц, злєпшац дацо, або помогнуц. Ґарадичу по ґарадичу вше висше и висше у своїм фаху.
Робота черпа, алє и дава
Пред вецей як 20 роками закончел узшу специялизацию на васкуларней гирурґиї, а 2008. року одбранєл докторску дисертацию. Прецо гирурґия превагла, а нє дацо инше, дохтор Пастернак нє ма дилему:
– Гирурґия нє занїманє, то стил живота, а после 27 рокох у тим фаху, шлєбодно можем повесц же то и уметносц, и гуманосц у єдним, то тото цо мнє виполнює як чловека. Розуми ше же гирурґия и вимага, одбрера и черпа, алє то мой вибор, источасно и виволанє, бо то така гирурґия, як васкуларна, дзе кревово судзини по цалим чловековим целу, и нє мож оперовац лєм єдну його часц. Васкуларни гирурґ нє оперує лєм главу як цо неурогирурґ, або лєм шерцо, як на кардиогирурґиї, вон роби комплетно шицко, цалу популацию, и дзеци и младих, и старших, трауми и трансплантациї… А трансплантация анї єдного орґана нє може прейсц без васкуларного гирурґа. И кед ше дацо случує з кревовима судзинами, то урґентна ствар и ту нєт одредзени час же, наприклад, тераз будземе оперовац, а док будзе три пополадню, вец пойдземе дому. Дакеди приходзиме и на три рано и оперуєме пациєнта потамаль док нє будзе добре. Трансплантация печинки тирва по 15 та и 20 годзини, и ту присутни цали гирурґийни тим, хтори после операциї комплетно вичерпани. Алє, и теди кед ше то зроби, живот гирурґа нє става, и далєй предлужуєме робиц тото цо маме – гвари др Пастернак, здогадуюци на период вируса Корони кед велї млади дохторе на Клинїки нє витримали тот початни тренинґ гирурґох хтори мушели буц нєпреривно зоз дохторами у операцийней сали, та ше познєйше опредзелєли за други конари на медицини и одходзели на интерне або очне, на обласци хтори од дохтора тельо нє вимагали.
А нашого дохтора на основну гирурґию прицагло праве тото чувство же у васкуларней гирурґиї нєт пандан як на других конарох медицини, дзе ше зна же уролоґ ма нефролоґа, неурогирурґ ма неуролоґа, а абдоминални гирурґ, ґастроентеролоґа.
-Того кого оперуєм, я надалєй провадзим, а и шицки його проблеми. Вон може мац и килу и камень у жовчу и гоч хтору хороту, та и кед зламе ногу, вон приходзи ґу мнє. И то тото цо ше мнє попачело, же од самого початку та аж по конєц, ви тот прави дохтор, а тото цо поробице такой видно и ефекти. Так же, можем повесц лєм єдно, же сом ше ту наисце пренашол – гвари Пастернак.
Добри учителє
Познате же дохтор Янко ма угляд на гирурґиї, барз го почитую и уважую його думанє, а вон прешвечени же то пре добрих учительох котрих мал док ше школовал, алє и искуство хторе ше роками як пацерки поздзивало.
– Примариюс дохтор Йован Пфау, професор др Светолик Аврамов, то мойо учителє и одвичательни за мою универзитетску и гирурґийну кариєру. А гирурґию сом закончел при дохторови Петрови Петровичови, покойному професорови хтори бул нєвироятни авторитет. Док вон водзел васкуларну гирурґию, дохторе були барз широко образовани, а нєшка то дакус иншак. Покус ми нєправо же то обачуєм при младих людзох, та ше трудзим научиц их же би знали комплетну гирурґию, же би нє лїчели лєм наход (налаз), же би нє лїчели лєм знїмок, алє же би лїчели чловека. Його треба у цалосци спатриц и одлучиц цо то тото цо у тей хвильки найлєпше зробиц. Нє проблем оперовац, каждого тото мож научиц, алє треба знац кеди и як то зробиц же би було лєпше, а нє же би ше чловека ище баржей покалїчело.
Я вше любим з пациєнтом побешедовац, и знам же нїхто нє люби буц оперовани, алє у медицини так, мушице прилапиц жиц з хороту, лєбо ше оперовац. Дакеди таки ризик од лїченя же лєпше жиц з хороту кед вона ма менши ризик, односно, сама интервенция – заключує наш собешеднїк.
Каждому дохторови едукация барз важна, алє важне и искуство хторе на нїх пренєшу їх учителє, бо тото цо у кнїжки нє мож пречитац, лєм здобуц з вельку дзеку и упартосцу, вельо раз ше у пракси укаже же то и найдрагша кнїжка хтору требало ,,пречитац”.
-Мой учитель др Пфау за 5 роки моєй специялизациї анї раз нє вошол до сали, а най я нє бул зоз нїм. Мал сом щесце же сом жил на 300 мeтери од Клинїки, та сом и за найменшу операцию бул порихтани. Нє була ми нательо важна сама гирурґийна технїка и чи дохтор швидко оперує, алє ми вельо важнєйши бул тот алґоритем як ше приноши тота одлука чи оперовац, чи нє, и кеди…
Поцешени зоз своїма професорами од хторих роками упивал знаня, Янко нєшка барз задовольни же вон часто у улоги кед треба власне знанє пренєсц на младих. Нєдавно бул ментор младому дохторови Славкови Будинсковому, хтори ше тиж опредзелєл за васкуларну гирурґию.
– Будински одбранєл докторат на Медицинским факултету, а я му бул ментор.
Вон барз добри гирурґ, алє то так кед маце квалитетни материял, як цо диямант за брушенє, вец вон може буц лєм вше лєпши и лєпши. А Будински прешол озбильну тортуру и тренинґ, добри є чловек и гирурґ. Вон крашнє воспитани, пачи ше ми при ньому и тот спортски дух и нє таїм, барз ми мило же закончел на васкуларней гирурґиї. Витворел ше у шицких обласцох и сеґментох живота, а мойо очекованя од нього, наисце вельки – гвари Пастернак, закончуюци же його главни мотив и далєй будзе робота з младима на Факултету.
А на Медицинским факултету и Янково дзеци, дзивка Ваня и син Борис. Ваня закончує треци рок, дала условиє за штварти, док ше Борис уписал на други.
– Нє можем повесц же сом бул барз щешлїви кед сом видзел же ше обидвойо сцу уписац на медицину, алє сом их потримал, бо гоч ше мнє видзи же могли крачац по лєгчейшей драги, вони тото вибрали, а кажде з нас шлїд своїх виборох. Я то потримуєм и почитуєм, а окреме ми мило кед видзим же су барз добри студенти – гвари на концу Янко Пастернак.
Фодбал нє прескакує
Док бул младши гирурґ, велї му совитовали же би ше опробовал у даяким спорту. Пробовал Янко плївац, вец бежац и гонїц бициґлу, алє ше од проблемох и од гирурґиї нє могол одорвец. Вец почал бавиц тенис, и гвари же му то барз помогло, бо ше максимално мушел сконцентровац на лабдочку. А фодбал бавел од вчасней младосци. Нєшка два раз тижньово тоти термини нє прескакує.
– Любим бавиц фодбал, алє понеже тренирам з двома ґрупами, у єдней бавя бувши професийни фодбалере, та ме баржей болї брух од шмиху и франтох як од мойого труду. Алє, там вше добра атмосфера, и розуми ше, баржей то шицко пре вентил за ресет у глави як цо то кондицийни тренинґ. Алє, мнє и на таких тренинґох маїца цалком мокра.