Як то уж традиция, початком марца ше загради у Руским Керестуре забилєю од числених пластенїкох за паприґу и озда нєт улїци у валалє дзе у заградох нє дзвигнути цепли заградки за будуцу пресаду. То лєм перши крочай у роботи з паприґу, до чого Керестурци, вше вецей и у сушедних местох, укладаю значни средства, а исто тельо и наздаваня же ше уложене нє лєм виплаци, алє принєше и заробок.
Як гваря паприґаре – нє дай Боже вецей таки рок за паприґу як цо бул прешли, 2016. рок и озда ше нє повтори такой за шором, кед перше влєце бактериоза дзешатковала паприґу на полю скоро у цалим хотаре, а потим, попри тим же менєй зродзело, з початку ше и длуго трапели предац ю на велько и прето досц паприґи и препадло.
Алє, як ше гвари – вше даяк лєм будзе, та до конца попредана и керестурска паприґа, правда, нє по тей цени яку заслужує уложени пенєж, труд и робота, та було надосц продуковательох котри нє лєм же нє „вицагли” уложене до паприґи, алє остали и у длуствох.
Прето, як нагадую у Здруженю паприґарох Руского Керестура, того року у хотаре будзе менєй паприґи як скорей, алє и так будзе досц посадзене. Тиж замерковали же ше за продукцию паприґи опредзелює вше векше число младих котри остали на валалє, бо лєбо нє маю другу роботу, лєбо младим фамелийом, чи поєдинцом, потребни дополнююци заробок.
Углавним, так то уж децениї од кеди ше у Керестуре садзи паприґу – хто нє мал роботу, а сцел робиц, лєбо кед ше (и попри роботи) ришовало найважнєйши еґзистенциялни питаня, лапал ше до паприґи. Правда, прешли гевти дакедишнї „славни” часи паприґарох кед ше и з паприґи на меншей поверхносци будовало хижи, куповало авта и трактори, бо остатнї роки пенєж зоз до гольта паприґи, углавним за дополнююци заробок, за преживйованє.
Векшина керестурских паприґарох нєшка озбильни продукователє паприґи на даскельо гольтох и зоз сучаснима методами, и вше вецей и стаємнима купцами. Бо, як гварела предсидателька Здруженя Душица Орос, спрам їх спознаньох прешлого року тих цо паприґу садзели на стародавни способ, до фийовкох, було лєм пецеро.
ВШЕ ВЕКША УЛОГА ЗДРУЖЕНЯ
Упечаток же и керестурске Здруженє паприґарох „Капсикум анум” ма вше значнєйшу улогу у продукциї паприґи, вше є баржей и вецей на помоци паприґаром у їх конкретних потребох за снованє продукциї, защити, на концу и у єй пласману.
Тераз маю вецей як 100 членох, цо за 25 вецей як прешлого року, алє тоти цифри нє одражую прави стан, бо нє шицки котри ше занїмаю з паприґу и члени Здруженя.
Прейґ Здруженя того року могло туньше и по вигоднєйших условийох як индзей обезпечиц нашенє, дзе ше за интересовани писали за купованє нашеня червеней паприґи „слоново ухо”, як и новей файти „биле ухо”, хторе Здруженє обезпечело од „Супериору” з Велькей Плани.
Тиж и „зеолиту”, природного материялу место класичного вештаку, за цо було велїх заинтересованих, як гвари Оросова, дзепоєдни паприґаре брали аж и по тону „зеолиту”, за пластенїки и за познєйше, за паприґу на полю.
Познати и їх уж традицийни фахово преподаваня за продуковательох паприґи и других заградкарох, на хторих достали хасновити поради о сучасней продукциї паприґи, презентовани им рижни средства за защиту, прикармйованє и друге, а шведкове зме же тоти жимски преподаваня, аж и два раз до тижня, вше були барз добре нащивени.
ОБЕЗПЕЧОВАНЄ ПОЗНАТИХ ОДКУПЙОВАЧОХ
Заш лєм, тото цо озда найважнєйше, Здруженє ше намагало и намага обезпечиц предаванє паприґи познатим, стаємним одкупйовачом на велько. За тото ше уж понукли фирми зоз Свилайнцу и Беоґраду, Оросова гвари же ше явяю и други з котрима ше прегваря, а рахую и на порядних одкупйовачох з Керестура, будзе и паприґарох котри за дзепоєдни фирми буду одкупйовац паприґу.
– Плануєме прейґ Здруженя обезпечовац и наднїчарох за пресадзованє, потим и за оберанє паприґи и диктирац цену тих роботох, а указало ше же обезпечованє роботнїкох кажди рок досц вельки проблем. Велї уж маю свойо стаємни екипи хтори орґанизовано приходза до Керестура, а того року можебуц векши проблем будзе у обераню, бо ше у исти час почина оберац и малини. Малини єст вше вецей и у Керестуре и у сушедних местох, у Лалитю, Кули, Крущичу, у Коцуре, у тих местох вше вецей и паприґарох, та ше у обезпечованю роботнїкох будземе „збивац” з нїма. Попри тим, нарок плануєме прейґ Здруженя обезпечовац и други репроматериял за паприґу, як цо то цивки за залїванє – гвари Душица Орос, надпоминаюци же и того року будзе вецей „оглядни поля” под паприґу.
БУДЗЕ МЕНЄЙ ПАПРИҐИ
Же будзе менєй паприґи у Здруженю оценюю и по предаваню нашеня. Даяки точнєйши податки о поверхносцох под паприґу нєт, вироятно и прето же ше ю нїґдзе напредок нє контрачи, а член Управного одбору Здруженя паприґарох Славко Малацко гвари же по даяких оценох прешлого року було 700-800 гольти под тим керестурским брендом.
Пре прешлорочне подлєйше искуство нагадую же з паприґу буду посадзени од 50 до 100 гольти менєй, а же ше велї нє очутели од утратох, видно и по купованю потребного репроматериялу на задлужованє, а нє за готови пенєж, як то случай кед за паприґу добри рок.
Паприґа на полю будзе посадзена на фолию и зоз систему „капка по капка”, а осучасньованє продукциї ше помали запровадзує уж и од самих початкох, бо попри класичного шаца до пластенїкох, єст людзох котри паприґу пошали до ткв. контейнерох (до погарикох).
Затераз то баржей експериментално, по коло тисяч нашенька, же би ше поровновало з пресаду виховану на класични способ, алє почало. Ґу тому, єст спознаня же поєдинци пресаду у пластенїку виховаю и „у води”, Керестурцом затераз менєй познатей системи, а нє новосц же велї у пластенїкох маю автоматске залїванє и други олєгчаня за роботу.
– Пошате векшином добре, сертификоване и дезинфиковане нашенє, на цо зме и упутйовали, о тим бешедоване и на преподаваньох, бо од нашеня завиши и познєйше справованє паприґи на хороти и даванє плоду – гварел Славко Малацко.
– Дали зме инструкциї и за старанє о пресади. Паприґа почина сходзиц, та треба мерковац на єй полєгнуце, док будзе мац два лїсточка на зявенє инсектох, зоз штирома лїсточками на бактериозу итд., и третировац з потребнима препаратми. У Управним одборе Здруженя паприґарох маме фаховца за защиту рошлїнох котри на розполаганю паприґаром за совити, ткв. „защитарох” маю и валалски польопривредни подприємства и треба хасновац їх роботу и поради. Понеже жима була барз моцна и знїщела бактериї, наздавам ше же того року и на паприґи будзе менєй опасни хороти – потолковал Малацко.
УКЛАДАНЯ И ДО ДВА И ПОЛ ТИСЯЧИ ЕВРИ ДО ГОЛЬТА
По Малацкових словох, як и кажди рок, паприґарох провадза и осиґуруюци хижи, дзе дзепоєдни уж тераз понукаю и одредзени вигодносци. Кед ше паприґу осиґура по 7. април, шлїдзи попуст 10 одсто, гоч ше за осиґуранє у цалосци плаци на єшень, под час обераня.
Паприґаре, а вше вецей и малинаре и овоцаре у керестурским хотаре добре знаю же осиґуранє шаца найлєпша защита од рижних нєжаданих нєпогодох у продукциї на отвореним. А укладаня до паприґи вельки – од нашеня по оберанє и до вецей як 2 500 еври по гольту (нє рахуюци наднїчарох), у зависносци од технолоґиї продукциї.
Прето, вец, вельки и обечкованя, бо од паприґи у Керестуре завиши еґзистенция велїх фамелийох, а боме, по шицким обачиц кед паприґа добре зродзи.
ЗА ВРАЦАНЄ СРЕДСТВОХ ПО 31. МАЙ
Скоро шицки керестурски паприґаре конкурую на конкурс ресорного покраїнского секретарияту за врацанє часци средствох уложених до системох за залїванє, а предсидателька Здруженя паприґарох Душица Орос надпомина же, за розлику од скорейших рокох , того року тот конкурс тирва до 31. мая. Медзитим, же би ше достало пенєж назад („повраћај”), купена система за залїванє муши буц у цалосци виплацена, а як доказ о тим ше придава фискални рахунок. Скорей то було до октобра, та ше обава чи паприґаре до конца мая годни сполнїц тото условиє. 