Як виратовац нацию и забиц чловека

автор мария перкович
800 Опатрене

Наслов того тексту практично плеоназем. Нация, од зачатку самей идеї по историйне витворенє през остатнї два-три сторочя, у/ забива чловека, понїщує индивидуалносц, окремносц и розличносц, окрем тей найвиключнєйшей, ґу другей нациї. Без огляду чи слово о нациї як териториялней припадносци, цо становиско либералнєйшого, гражданского швета, чи як етнїчним припаданю, цо архаичнєйше, так повесц, опредзелєнє по креви, обидва концепти инсистую и фундаментовани  су на гранїцох. Державней чи етнїчней, алє єднак твардей и завартей.

Нация поглєдує шмерц чловека, и як така лєм пополнєла место и превжала улогу божества, чию шмерц, здогаднїме ше, филозоф преглашел ище у 19. вику. Нация, „тота хтора єствує”, добра, правдива, и обовязно єдна єдина. Сообщує нам „Нє май другей нациї” цо указує же є и любоморна, и покус жадна креви. Шицко то зме уж видзели, чули и научели з шицких предходних поглавйох историї. Нация якошик розуми и прилапює же єст и други нациї, гоч их нїяк нє трима за єднаки и исти, бо би без нїх страцела атрибут єдинственосци. Так повесц, нация за нацию ма буц глїбока фрустрация. Бо су кажда нательо окремна, єдна и єдинствена, же их аж чежко розликовац. Ширцом швета, а окреме на Балкану.

З тей глїбокей фрустрациї вец ше звичайно, и лоґично, вистроя войни. А дзе войни, ту и героє, єднак єдинствени як и нациї за хтори витворели свойо геройски дїла. Воєни злодїйства, воєни широти и ґдовици, воєни инвалиди и цивилни жертви то лєм поняца злонамирних и закутних, и окреме гевтих других, чийо єствованє и так утвердзене як нє таке добре, правдиве и єдинствене як нашо.

Нация вимага шмерц чловека. Кед го забиєш у себе, поставаш нация, кед забиєш другого, поставаш єй герой.

Кед нам уж одняли фабрики, бивательни фонд, зашпоровани девизи, пензиї, безплатне школство и здравство, право на одпочивок и културне воздзвигованє, треба якошик виполнїц тоту дзиру. Реставрация капитализма през идеолоґию национализма вимага свойо жертви, и своїх геройох. И своїх злодїйох. На хторих зме, вец, шицки горди и пишни и цешиме ше у нїх. Бо то нашо, окремни, позарядово и єдинствени злодїє. Ширцом швета и ширцом Балкана.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинохРуске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ